Постанова № 21492682, 26.01.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 року           2а-6263/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум"

доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

провизнання дій протиправними, в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій службової особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області при складанні Акту від 12.04.2011 року №226/23-2/37335778 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" щодо підтвердження відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобовязання та податковий кредит за лютий 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при складанні Акту від 12.04.2011 року №226/23-2/37335778 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" щодо підтвердження відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за лютий 2011 року податковий орган перебрав на себе повноваження органу судової влади і за відсутності відповідних судових рішень самостійно визнав нікчемними всі договори, що були укладені між позивачем та його контрагентами в лютому 2011 року.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

26 січня 2012 року представники Позивача та Відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.11.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, станом на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі міста Києва.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у квітні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за лютий 2011 року.

За результатами здійснених заходів складено Акт від 12.04.2011 року № 226/23-2/37335778 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" щодо підтвердження відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за лютий 2011 року, в якому встановлено наявність ознак нікчемності правочинів, здійснених позивачем в лютому 2011 року.

20.04.2011 року відповідачем подано заперечення на Акт від 12.04.2011 року №226/23-2/37335778 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" щодо підтвердження відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за лютий 2011 року.

У відповідь на подані відповідачем заперечення податковим органом на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" направлено лист від 11.05.2011 року №2872/10/23-2/831, яким одночасно витребувано від останнього перелік документів.

Не погоджуючись з діями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення даного спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII.

Відповідно до статті 10 цього Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Податковий контроль, згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, є системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, пунктом 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом (в спосіб): ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового Кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України постановою від 27.12.2010 року № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Як вбачається з Акту від 12.04.2011 року № 226/23-2/37335778, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" щодо підтвердження відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за лютий 2011 року, здійснено відповідні заходи.

Так, за результатами здійснених заходів встановлено незнаходження відповідача за юридичною адресою, у зв’язку з чим податковим органом складено довідку про невстановлення місцезнаходження відповідача за юридичною адресою від 22.03.2011 року №1391.

У подальшому податковим органом державному реєстратору Вишгородської районної державної адміністрації Київської області направлено повідомлення за формою 18-ОПП від 23.03.2011 року №1371.

Спростування цих відомостей позивач на час винесення рішення у даній справі не надав.

Таким чином, суд не приймає посилання позивача на відсутність з боку податкового органу здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було направлено на юридичну адресу відповідача лист про надання відповіді від 11.05.2011 року № 2872/10/23-2/831, яким витребувано у останнього перелік документів.

Проте, жодних доказів на підтвердження надання документів на вказаний запит податкового органу позивачем суду не надано.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає інівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства Українибудь-яка особа не обмежена в своєму праві на звернення до суду за захистом, але саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом не означає, що суд зобов’язаний надати такий захист. Задля того, щоб судовий захист був наданий, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Виходячи із мети адміністративного судочинства - відновлення порушених прав, свобод та інтересів від порушень з боку органів державної влади, суд при вирішенні питання про надання судового захисту має встановити чи вчинялися особою, право якої порушено, інші засоби захисту права та чи будуть відновлені порушені права особи рішенням суду.

Як встановлено судом, позивачем був здійснений захист своїх порушених прав шляхом ненадання документів, витребовуваних листом від 11.05.2011 року №2872/10/23-2/831.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом позивачем вже був здійснений захист порушених суб’єктом владних повноважень прав та відновлені порушені на його думку права, що обумовлює неможливість здійснення повторного (судового) захисту прав, яке на момент звернення до суду вже відновлено, через відсутність об’єкту судового захисту - порушеного права.

Окремо суд бере до уваги, що в розумінні норм Податкового кодексу України акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а відтак, не створює для платника податків додаткових обов’язків, жодним чином не впливає на права Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" як платника податків, не є документом, котрий невідворотно зумовлює настання певних правових наслідків.

За таких обставин, суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, тобто здійснював покладену Податковим кодексом України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні" владну управлінську функцію контролю за повнотою та правильністю справляння платниками податків податкових зобов'язань.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем пропущений встановлений законодавством строк подання позову.

Так, частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з заперечень позивача на Акт від 12.04.2011 року № 226/23-2/37335778, станом на 20.04.2011 року останній повідомлений щодо існування зазначеного акту.

Проте, даний позов поданий позивачем до Київського окружного адміністративного суду лише 28 грудня 2011 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум", в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вентум" - відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Балаклицький А. І.

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 26 січня 2012 року.