Постанова № 21492484, 31.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23717/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріТелешові В.О.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донбас»

про стягнення з рахунків податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька (надалі позивач, ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донбас» (надалі відповідач, ТОВ «ТД «Донбас») про стягнення з рахунків у банках суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 19541,62 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 6269,55 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7758,49 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу за самостійно узгодженими податковими зобовязаннями та штрафними санкціями, а також пені, що підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача у судовому засіданні від 31.01.2012р. позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача у судове засідання від 31.01.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 33200630, місцезнаходження: 83000, м. Донецьк, вул. Бессарабська, б.15.

Згідно розрахунків податкової заборгованості, відповідач має податковий борг:

- з податку на додану вартість у розмірі 19541,62 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 11.03.2010р. №0001081502/0/2752, від 21.06.2010р. №9000513092, від 21.06.2010р. №9000975855, від 21.06.2010р. №9001682679, від 21.06.2010р. №9002538885, від 21.06.2010р. №9003326275, а також нарахована пеня 646,38 грн.;

- з податку на прибуток підприємств у розмірі 6269,55 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.02.2010р. №0000221501/0/1517/15-013, від 25.02.2010р. №0000261501, податкових декларацій № 9001363606 від 20.04.2010р., №21879 від 14.07.2010р., №9004234197 від 15.10.2010р., №9006448594 від 20.01.2011р., №9002718695 від 04.05.2011р., а також нарахована пеня 173,81 грн.;

- з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7758,49 грн., який виник на підставі податкової декларації №3113 від 18.02.2011р.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинний на момент виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1. ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно абзацу першому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом третім зазначеного підпункту встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно п. 17.3 ст. 17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Друга податкова вимога від 06.08.2007р. № 2/227 розміщена на дошці податкових оголошень, про що зазначено у відповідному акті від 17.08.2007р. № 49.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність податкового боргу у заявленому розмірі позовних вимог за вказаними податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями підтверджується зворотним боком облікової картка платника відповідача.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донбас» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донбас» (ідентифікаційний код 33200630, місцезнаходження: 83000, м. Донецьк, вул. Бессарабська, б.15):

- суму боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих такого платника, у розмірі 19541 (девятнадцять тисяч пятсот сорок одна) гривня 62 (шістдесят дві) копійки (рахунок № 31113029700003, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 34686940, одержувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016);

- суму боргу з податку на прибуток підприємств з рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих такого платника, у розмірі 6 269 (шість тисяч двісті шістдесят девять) гривень 55 (пятдесят пять) копійок (рахунок № 33210812700003, код платежу 13050200, ЄДРПОУ 34686940, одержувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016);

- суму боргу з податку на доходи фізичних осіб з рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих такого платника, у розмірі 7758 (сім тисяч сімсот пятдесят вісім) гривень 49 (сорок девять) копійок (рахунок № 33211800700003, код платежу 11010100, ЄДРПОУ 34686940, одержувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016).

2. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 31 січня 2012 року, повний текст виготовлено 2 лютого 2012 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.