Постанова № 21492449, 26.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23481/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 15 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріПіскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.11.2011 року № 6535), відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 року № 4), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2011 року № 0000381701/1192/1017-113 про збільшення громадянину ОСОБА_3 податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 11888,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області (далі ДПІ у м. Краматорську, відповідач) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року за № 0000381701/1192/1017-113.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірним винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року за №0000381701/1192/1017-113, про визначення йому (позивачу) грошового зобовязання з податку власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (з громадян) в сумі 11888,00 грн., оскільки на підставі ч.4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» вантажний автомобіль КрАЗ-256 Б, який належить позивачу, відноситься до транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а тому не є обєктом оподаткування по зазначеному податку. Також позивач не погоджується з тим, що відповідач вважає нарахований податок податковим боргом, тому як у Податковому кодексі України не передбачено ні порядок, ні строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а відповідно до п. 2 підрозділу 9 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи, які є власниками транспортних засобів зобовязані предявити органам, що здійснюють зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції про сплату за 2010 рік цього податку за ставками, які діяли до 1 січня 2011 року. Крім того, позивач вважає, що ДПІ у м. Краматорську не може бути контролюючим органом в розумінні ст. 41 Податкового кодексу України і відповідно не має повноважень щодо складання спірного податкового повідомлення-рішення у звязку з тим, що податок з власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації транспортних засобів, а місце реєстрації вантажного автомобіля КрАЗ-256 Б є Державне підприємство «Донецький експертно-технічних центр Держгірпромнагляду України» за адресою м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167-А. У звязку з зазначеним позивач просить у судовому порядку визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року № 0000381701/1192/1017-113.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що проведеною документальною невиїзною перевіркою, про що складений акт від 31.12.2010 року № 2936/17-1-2938509513, встановлено, що ОСОБА_3 має у власності вантажний автомобіль КрАЗ 256 Б, який відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, наведеної в розділі 17 Закону України «Про митний тариф України» класифікується у товарній позиції 8704 «Автомобільні вантажні» та згідно ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» є обєктом оподаткування. При цьому, як зазначає відповідач, відповідно до ст. 3 цього Закону податок з власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів міст Києва та Севастополя за встановленими ставками. У звязку з наведеним відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що ОСОБА_3 має у власності вантажний автомобіль КрАЗ-256Б, 1988 року випуску, тип самоскид, державний номер НОМЕР_2, об'єм двигуна 14860 см3, який зареєстрований та знаходиться на обліку у державному підприємстві «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України».

31 грудня 2010 року ДПІ у м. Краматорську проведено невиїзну документальну перевірку громадянина ОСОБА_3 з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року, про що складений акт від 31 грудня 2010 року № 2936/17-1-2938509513 (далі акт перевірки від 31.12.2010 року № 2936). Цією перевіркою встановлено, що відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, наведеної у розділі XVII Закону України від 04.05.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» вантажний автомобіль КрАЗ-256Б класифікується у товарній позиції 8704 «Автомобілі вантажні» та згідно зі ст. 2 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є обєктом оподаткування. Таким чином, у висновку акту перевірки від 31.12.2010 року № 2936 ДПІ у м. Краматорську зазначає, що ОСОБА_3 порушено статті 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 11888,00 грн. за період 2007-2010 рр. по 2972,00 грн. за рік.

За результатами акту перевірки від 31.12.2010 року № 2936 ДПІ у м. Краматорську винесено податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2011 року № 0000381701/1192/1017-113, яким визначено ОСОБА_3 грошове зобовязання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (з громадян), код платежу 12020200, на суму 11888,00 грн. Розрахунок цієї суми представником позивача не оскаржувався.

Судом встановлено, що позивач в тому числі спростовує віднесення відповідачем вантажного автомобіля КрАЗ-256Б до товарній позиції 8704, згідно якій цей транспортний засіб є обєктом оподаткування, що у свою чергу стало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а також повноваження відповідача щодо проведення спірної перевірки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до Розділу XVII «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання» Закону України від 04.05.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» до групи 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання» входить код товарної позиції 8704 «Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів» (до внесення змін 31.05.2007 року у Закон України «Про Митний тариф» код товарної позиції 8704 мав назву «Автомобілі вантажні»). До складу цього коду товарної позиції включені, зокрема: автомобілі-самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі, що використовувались за кодом 8704 23 99 00.

Також з листа від 19.12.2011 року № 11-23/16052 Східної митниці вбачається, що згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що покладена в основу Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04.05.2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України», Пояснень до товарної позиції 8704 УКТЗЕД, вантажний автомобіль КрАЗ-256Б, що використовувався, з технічними характеристиками: з поршневим двигуном з запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), тип самоскид, з масою максимального завантаження понад 20 т., обємом двигуна 14860 куб. см. повинен класифікуватись за кодом 8704 23 99 00 згідно УКЗЕД. Відповідно до вимог УКТЗЕД, покладеного в основу Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 21.12.2010 року № 2829-VI «Про митний тариф України» та діючих на теперішній час відповідних Пояснень до УКТЗЕД, вантажний автомобіль КрАЗ-256Б з зазначеними технічними характеристиками також класифікується у товарній позиції під категорією 8704 23 99 00 згідно УКТЗЕД.

Отже з наведеного суд дійшов висновку, що вантажний автомобіль КрАЗ-256Б, належний ОСОБА_3, за його ознаками у відповідності до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності класифікується у товарній позиції 8704 під категорією 8704 23 99 00.

Стаття 1 від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинний у 2007-2010 рр., втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України) саме й визначає, хто є платниками податку з власників транспортних засобів. Так, згідно з нормами цієї статті платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» автомобілі вантажні за кодом 8704 є обєктом оподаткування.

Статтею 5 цього Закону встановлені строки сплати такого податку. Так, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема: фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів.

Також з аналізу Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» вбачається, що контроль за справлянням зазначеного податку здійснюють органи державної податкової служби.

З огляду на зазначене суд не приймає до уваги посилання позивача на норми Податкового кодексу України щодо порядку та строків сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також повноважень податкового органу здійснювати контроль за сплатою цього податку, оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що перевірка тривала у грудні 2010 року та у перевіряємий період (2007-2010 рр.) норми Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2011 року) ще не діяли.

Суд погоджується з доводами ДПІ у м. Краматорську щодо правових підстав здійснення перевірки, вірного визначення коду товарної позиції 8704 згідно УКТЗЕД вантажного автомобіля КрАЗ-256Б, а тому дії відповідача в нарахуванні позивачу грошового зобовязання з податку податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно технічної характеристики вантажного автомобіля КрАЗ-256Б у розмірі 2972,00 грн. за рік є правомірними.

У судовому засіданні представником позивача сума нарахованого податковим органом податку транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 2972,00 грн. на рік не спростовувалась, проте позивач не погоджувався з нарахуванням податку за 2007 рік обґрунтовуючи це тим, що сплинув строк позовної давності станом на момент встановлення податкового правопорушення в частині несплати ОСОБА_3 цього податку.

Проаналізувавши зазначене суд погоджується з цими доводами представника позивача з огляду на таке.

У пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення у позивача заборгованості, далі Закону України № 2181-ІІІ) передбачено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. При цьому, серед переліку податкового боргу, під яким слід розуміти термін «безнадійний» є зокрема: податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом (абз. «в»).

Строки давності та їх застосування визначені у ст. 15 цього Закону. Так, відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, чинним на момент виникнення у позивача заборгованості з податку транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Законом України № 2181-ІІІ встановлений строк позовної давності, що дорівнює 1095 днів (три роки), коли податковий орган може приймати заходи щодо стягнення з платника податків податкового боргу.

Зазначене кореспондується з приписами ст. 6 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме: у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Таким чином суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Краматорську безпідставно та необґрунтовано нараховано ОСОБА_3 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік в сумі 2972,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року № 0000381701/1192/1017-113 підлягає скасуванню в цієї частині.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає частковому задоволенню згідно змісту постанови.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 14,12 (чотирнадцять грн. 12 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2011 року № 0000381701/1192/1017-113 про збільшення громадянину ОСОБА_3 податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 11888,00 грн. задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 25.03.2011 року № 0000381701/1192/1017-113 в частині нарахування громадянину ОСОБА_3 податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік в розмірі 2972,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31213206700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14,12 грн. (чотирнадцять грн. 12 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представника позивача 26.01.2012 року. Повний текст постанови буде виготовлений 31.01.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.