Постанова № 21492251, 26.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23271/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10год. 25хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивача Малєєвої Т.С.,

представника відповідача Корнієнко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 232679,08грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 232679,08грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 232679,08грн., а саме:

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 37153,78грн.;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси у сумі 60742,46грн.;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на обєктах у сумі 3606,71грн.;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 131176,13грн.

Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати податкових зобовязань згідно податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань та пені. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали.

Просить суд стягнути кошти Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86220, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Бюджету у сумі податкового боргу 232679,08грн., у тому рахунку за видами податків: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (код платежу 8519010100) у сумі 37153,78грн.; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси (код платежу 8519010200) у сумі 60742,46грн.; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на обєктах (код платежу 8519010300) у сумі 3606,71грн.; збір за забруднення навколишнього природного середовища (код платежу 8550080200) у сумі 131176,13грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача не заперечував, про що надав заяву. (а.с.42)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Шахтарською міською радою Донецької області 30.04.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32299510, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повідомленням управління статистики у місті Словянську (а.с.11), перебуває на обліку ДПІ у м. Харцизьку, як платник податків за неосновним місцем обліку з 08.05.2003 року, відповідно до довідки ДПІ у м. Харцизьку (а.с.7).

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з екологічного податку за 2 квартал 2011 року №9006347364 від 09.08.2011 року (а.с.14) якою нарахував податкове зобовязання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 16037,07грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси у сумі 29829,47грн., за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на обєктах у сумі 123,75грн. (граничний термін сплати 20.08.2011 року), за 3 квартал 2011 року №9010505284 від 08.11.2011 року (а.с.16) якою нарахував податкове зобовязання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 15332,55грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси у сумі 29911,88грн., за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на обєктах у сумі 11,25грн. (граничний термін сплати 20.11.2011 року), уточнюючий розрахунок за 1 квартал 2011 року №9008118284 від 23.09.2011 року (а.с.18) податкове зобовязання за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на обєктах у сумі 4484,71грн. та штрафну санкцію у розмірі 96,74грн.

Крім того, податковим органом було нараховано відповідачу штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податкового зобовязання на підставі ст.126 Податкового кодексу України, про що винесені податкові повідомлення-рішення №0008061510 від 01.11.2011 року на суму 5136,35грн., №0008071510 від 01.11.2011 року на суму 45809,73грн. та №0004341510 від 03.10.2011 року на суму 8,12грн., які отримані відповідачем про що є відмітки на поштових повідомленнях. (а.с.12,13)

Також нарахована пеня на борг минулих років у розмірі 87053,11грн.

Але відповідачем узгоджене податкове зобовязання з податку не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 232679,08грн.

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти, від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах станом на 01.12.2011 року. (а.с.20-26)

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Згідно п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Керуючись п.240.1 ст.240 цього кодексу, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Також, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. (п.240.2 ст.240 Податкового кодексу України)

В п.249.1 ст.249 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). Податкові агенти, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

П.250.1 ст.250 кодексу передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по екологічному податку.

Судом встановлено, що відповідачем на час розгляду справи не сплачені суми податкових зобовязань у результаті чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 232679,08грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога від 28.07.2005 року №1/298 та друга податкова вимога від 24.11.2005 року №2/434 (а.с.8,9), які одержані відповідачем, про що є відмітки на корінцях вимог.

У відповідності до довідки позивача, зазначені податкові вимоги є діючими, відкликанню не підлягали у звязку з тим, що податковий борг підприємства не переривався (а.с.6).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до статті 57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.95.3 ст.95 КАС України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тобто стягнення коштів з рахунків банку та стягнення готівкових коштів є альтернативними видами стягнення.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він проти позовних вимог не заперечує. (а.с.42)

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 232679,08грн. задовольнити.

Стягнути кошти Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86220, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Бюджету у загальній сумі податкового боргу 232679,08грн., у тому рахунку за видами податків: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (код платежу 8519010100) у сумі 37153,78грн.; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси (код платежу 8519010200) у сумі 60742,46грн.; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на обєктах (код платежу 8519010300) у сумі 3606,71грн.; збір за забруднення навколишнього природного середовища (код платежу 8550080200) у сумі 131176,13грн.

Вступну та резолютивну частину постанови ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено 26 січня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 31 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.