Постанова № 21492106, 18.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3045/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської областідо Виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Рокині про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі – УПФ України в Луцькому районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до Виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Рокині (далі – ВУЖКГ смт. Рокині) про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за серпень-вересень 2011 року в сумі 10287,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВУЖКГ смт. Рокині являється платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, тому зобов’язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а саме, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом –календарний місяць. Проте, відповідач в порушення вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” не перерахував до УПФ України в Луцькому районі єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за серпень-вересень 2011 року в сумі 10287,33 грн. У зв’язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість по єдиному внеску на користь УПФ України в Луцькому районі.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач 17.11.2011 року звернувся до суду з клопотанням №176 від 16.11.2011 року про розгляд справи у відсутності їх представника.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, дану справу судом розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку з 01 січня 2011 року визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі –Закон № 2464-VI).

Пункт 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI визначає, що страхувальники –це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Згідно з пунктом 2 частини 1 цієї ж статі, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

В частині 2 статті 12 Закону України № 2464-VI передбачено, що одним із обов’язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що ВУЖКГ смт. Рокині є юридичною особою, що також підтверджується оглянутою в судовому засіданні довідкою з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій №692 від 09.04.1998 року та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №13366895 від 01.02.1995 року. Разом з цим, відповідач з 01 січня 2011 року відповідально до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI являється платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Так, відповідачем до позивача були подані розрахунки сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за серпень-вересень 2011 року, які були оглянуті в судовому засіданні. Відповідно до цих розрахунків та карток особового рахунку страхувальника сума єдиного внеску відповідача за серпень-вересень 2011 року становить 10287,33 грн. Проте, цей розмір внеску відповідачем до Пенсійного фонду не перерахований, а відтак являється наявною заборгованістю.

Відповідно до пункту 6 частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Проаналізувавши вищевикладене, суд встановив, що загальна заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування яка на день розгляду справи - 18.11.2011 року не погашена, оскільки доказів про це надано не було, становить 10287,33 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, які досліджені судом, а тому позов УПФ України в Луцькому районі про стягнення з ВУЖКГ смт. Рокині заборгованості по єдиному внеску в сумі 10287,33 грн., підлягає до повного задоволення.          

Керуючись статтями 11,17,128,158,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтями 1,4,6,9,12,25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства смт. Рокині на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за серпень-вересень 2011 року в сумі 10287 (десять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 33 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                      

Суддя                                                                                           В.В. Мачульський