Постанова № 21491452, 26.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5573/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : Тишківського С.Л.

відповідача : Лесика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Грандзернотранс"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов приватного підприємства "Грандзернотранс" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення податкового органу є протиправними, оскільки ґрунтуються на безпідставних висновках про вчинення підприємством правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

На думку позивача, безпідставними та необгрунтованими є твердження відповідача про завищення позивачем валових витрат при придбанні автотранспортних послуг від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, TOB «Контракт-Центр Груп», TOB «Компані Стріт», послуг по перевезенню багажу від ФОП ОСОБА_6, інформаційно-консультативних послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_7, TOB «Старжвін», ПП «Агробудснаб-2», посередницьких послуг від TOB «Колос», придбання пшениці в ПП «Агроера-2009», придбання палива та транспортних послуг в TOB «Дюв-Ойл ЛТД».

Не приймаючи первинні документи з придбання ТМЦ в зазначених контрагентів на підтвердження валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ, ДПІ у м. Вінниці посилається на «нікчемність» зазначених правочинів, зважаючи на відсутність товарно-транспортних накладних, а також про наявність в «базі даних» станом на дату проведення перевірки записів по деяких постачальниках про відсутність їх за місцезнаходженням, оголошення банкрутами, чи неможливістю провести податковим органом за місцем реєстрації постачальника зустрічної звірки. Такі висновки податкового органу є протиправними.

В спростування таких висновків податкового органу позивач зазначає про наявність всіх належним чином оформлених документів, обовязковість ведення яких передбачена чинним законодавством, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по відповідним угодам. Відповідність даних документів вимогам Цивільного кодексу України, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку вказує на їх юридичну силу та доказовість, а також відсутність підстав для неврахування їх як доказів дійсності укладення та виконання угод.

Відтак позивач вважає, що висновки відповідача повністю спростовуються первинними документами підприємства, які підтверджують фактичну наявність товару, послуг та його використання у господарській діяльності.

Податковий орган не визнає здійснені позивачем витрати як такі, що не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами. Також, правочини поставки товарів (робіт, послуг) укладені ПП „Грандзернотранс" із ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, TOB "Контракт-Центр Груп", TOB „Компані Стріт", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, TOB „Старвіжн", ПП „Агробудснаб-2", TOB „Колос", TOB "Дюв-Ойл ЛТД" та ПП „Агроера-2009" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними, виходячи із положень ст. ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд скасувати податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обґрунтованість висновків податкового органу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ДПІ у м. Вінниці проведено планову виїзну перевірку ПП «Грандзернотранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2008 по 30.06.2011 року, за наслідками якої складено Акт перевірки від 23.09.2011 року №3874/2301/35445786 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у «04.11» показників за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 19 831 207 грн., що становить 98,08 % від загальної суми скоригованих валових витрат, встановлено, що ПП «Грандзернотранс» здійснювало операції із придбання товарів (пшениця, ячмінь та ін. зернові культури), паливно-мастильних матеріалів, запчастин, експедиційно-транспортних, інформаційно-консультаційних та інших послуг.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2 півріччя 2008 року в сумі 1 993 057 грн., за 2009 рік в сумі 3 123 916 грн., за 2010 рік в сумі 9 735 807 грн. та за 1 кв. 2011 року в сумі 4 978 427 грн. на підставі таких документів: декларації з податку на прибуток з додатками, головні книги за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., оборотно-сальдові та аналітичні відомості по рахунках бухгалтерського обліку 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та інших, які перевірені суцільним порядком; договорів купівлі-продажу та інших цивільних договорів, накладних на придбання товарів, матеріалів, актів виконаних робіт (наданих послуг), первинних документів по банку, прибуткових та видаткових касових ордерів, інших необхідних документів, які перевірено вибірковим порядком, встановлено завищення задекларованих ПП «Грандзернотранс» показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у «04.11» на суму 2 441 715 грн., в т.ч. за 3 кв. 2008 року на суму 120 700 грн., за 4 кв. 2008 року на суму 140 833 грн., за 1 кв. 2009 року на суму 198 000 грн., за 2 кв. 2009 року на суму 54 583 грн., за 4 кв. 2009 року на суму 105 726 грн., за 1 кв. 2010 року на суму 249 346 грн., за 2 кв. 2010 року на суму 37 194 грн., за 3 кв. 2010 року на суму 137 000 грн., за 4 кв. 2010 року на суму 223 624 грн. та за 1 кв. 2011 року на суму 1 174 709 грн.

На порушення п.1.32, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97р. (зі змінами та доповненнями) підприємством до складу валових витрат по рядку 04.1 декларацій включено витрати по придбанню на суму 2 441 715 грн., в т.ч. за 3 кв. 2008 року на суму 120 700 грн., за 4 кв. 2008 року на суму 140 833 грн., за 1 кв. 2009 року на суму 198 000 грн., за 2 кв. 2009 року на суму 54 583 грн., за 4 кв. 2009 року на суму 105 726 грн., за 1 кв. 2010 року на суму 249 346 грн., за 2 кв. 2010 року на суму 37 194 грн., за 3 кв. 2010 року на суму 137 000 грн., за 4 кв. 2010 року на суму 223 624 грн. та за 1 кв. 2011 року на суму 1 174 709 грн., а саме:

автотранспортних послуг:

- отриманих від ФОП ОСОБА_3 в сумі 52 715 грн., в т.ч. за 1 кв.2010 року в сумі 52 715 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт:

- акт №1 від 15.01.2010р. на суму 8769,3 грн. (без ПДВ); акт №2 від 29.01.2010р. на суму 8800,0 грн. (без ПДВ); акт №3 від 12.02.2010р. на суму 8745,6 грн. (без ПДВ); акт №4 від 26.02.2010р. на суму 8412,14 грн. (без ПДВ); акт №5 від 17.03.2010р. на суму 8440,3 грн. (без ПДВ); акт №6 від 31.03.2010р. на суму 9547,66 грн. (без ПДВ).

- отриманих від ФОП ОСОБА_4 у загальній сумі 242 000 грн., в т.ч. за 3 кв. 2008 року в сумі 92 000 грн. та за 1 кв. 2010 року в сумі 150 000 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт: акт від 15.09.2008р. на суму 92000 грн. (без ПДВ); акт №1 від 11.01.2010р. на суму 14780,46 грн. (без ПДВ); акт №2 від 18.01.2010р. на суму 13692,93 грн. (без ПДВ); акт №3 від 25.01.2010р. на суму 15743,31 грн. (без ПДВ); акт №4 від 01.02.2010р. на суму 16200,5 грн. (без ПДВ); акт №5 від 08.02.2010р. на суму 13241 грн. (без ПДВ); акт №6 від 15.02.2010р. на суму 15462,06 грн. (без ПДВ); акт №7 від 22.02.2010р. на суму 14925,25 грн. (без ПДВ); акт №8 від 01.03.2010р. на суму 15120,1 грн. (без ПДВ); акт №9 від 15.03.2010р. на суму 14378,03 грн.(без ПДВ); акт №10 від 31.03.2011р. на суму 16456,36 грн. (без ПДВ).

- отриманих від ФОП ОСОБА_5 у загальній сумі 198 000 грн., в т.ч. за 1 кв. 2009 року в сумі 198 000 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт: акт №ОУ-0000001 від 31.01.2009р. на суму 66000 грн. (без ПДВ); акт №ОУ-0000002 від 28.02.2009р. на суму 66000 грн. (без ПДВ); акт №ОУ-0000003 від 31.03.2009р. на суму 66000 грн. (без ПДВ).

- отриманих від TOB „Контракт-Центр Груп" у загальній сумі 65 500 грн., в т.ч. за 2 кв. 2009 року в сумі 65 500 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт№ОУ-85 від 29.05.2009р. на суму 65500 грн., в т.ч. ПДВ 10916,67 грн.

Згідно даних ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності: рекламна діяльність, статутний фонд TOB «Контракт-Центр Груп» - 52 500 грн. Чисельність працюючих на TOB «Контракт-Центр Груп» в період здійснення операцій з ПП «Грандзернотранс» - 0 осіб, основні засоби - відсутні.

Крім того, згідно відповіді ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 16.09.2011р. №4787 /7/23-118 на запит ДПІ у м. Вінниці №49476/2301 від 07.09.2011р. щодо проведення зустрічної звірки TOB «Контракт-Центр Груп», код ЄДРПОУ 35872691 щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Грандзернотранс», код за ЄДРПОУ 35445786 повідомлено, про неможливість проведення зустрічної звірки (акт від 15.09.2011р. № 340 /23-1/35872691).

- отриманих від TOB "Компані Стріт" у загальній сумі 169 000 грн., в т.ч. за 4 кв. 2008 року в сумі 169 000 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт №214 від 25.12.2008р. на суму 169000 грн., в т.ч. ПДВ 28166,67 грн.

Згідно даних ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», стан платника «З» - прийнято рішення про припинення. Основний вид діяльності: оптова торгівля будівельними матеріалами. Статутний фонд TOB «Компані Стріт» - 47 000 грн. Чисельність працюючих на TOB «Компані Стріт» в період здійснення операцій з ПП «Грандзернотранс» - 0 осіб, основні засоби - відсутні.

В актах виконаних робіт не вказано обсяги наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутній розрахунок вартості наданих послуг.

Відповідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, далі Закон №283) платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці....), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) «... Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.».

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97р. (зі змінами та доповненнями), ПП „Грандзернотранс" до складу валових витрат по ряд. 4 Декларації по податку на прибуток включено витрати на придбання послуг, які не підтверджені первинними документами, товарно-транспортними накладними та іншими документами.

Крім того, перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем ст.5 Закону №283, безпідставно віднесено до валових витрат:

- послуги по перевезенню індивідуально визначеного багажу, перевезення працівників Замовника, отриманих від ФОП ОСОБА_6 у загальній сумі 51 000 грн. відповідно актів здавання-приймання наданих послуг: акт від 30.04.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 31.05.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 30.06.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 31.07.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 31.08.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 30.09.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 31.10.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 30.11.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 29.12.2010р. на суму 4000 грн.; акт від 28.01.2011р. на суму 5000 грн.; акт від 28.02.2011р. на суму 5000 грн.; акт від 31.03.2011р. на суму 5000 грн.;

- інформаційно-консультаційних послуг отриманих від ФОП ОСОБА_7 у загальній сумі 28 700 грн., в т.ч. за 3 кв. 2008 року в сумі 28 700 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт: акт №ОУ-0000061 від 31.07.2008р. на суму 8000 грн. (без ПДВ); акт №ОУ-0000062 від 31.08.2008р. на суму 8000 грн. (без ПДВ); акт №ОУ-0000063 від 30.09.2008р. на суму 12700 грн. (без ПДВ).

- консультацій з питань бух. обліку, аудиту, інформатизації та права отриманих від ПП "Агробудснаб-2" у загальній сумі 253 948, 38 грн., в т.ч. за 4 кв. 2010 року в сумі 253 948,38 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт: акт №3/11/10 від 25.11.2010р. на суму 1471154,38 грн., в т.ч. ПДВ 24519,23 грн.; акт №03/12-10 від 29.12.2010р. на суму 106833,0 грн., в т.ч. ПДВ 17805,5 грн.

Згідно даних ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», стан платника «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Основний вид діяльності: інші види оптової торгівлі. Статутний фонд ПП „Агробудснаб-2" - 1 000 грн. Чисельність працюючих на ПП „Агробудснаб-2" в період здійснення операцій з ПП «Грандзернотранс» - 0 осіб, основні засоби - відсутні.

Крім того, згідно відповіді ДПІ у м.Чернівці від 04.08.2011р. №3367/7/23-207 на запит ДПІ у м. Вінниці №39121/7/23-614 від 19.07.2011р. щодо проведення зустрічної звірки ПП „Агробудснаб-2", щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Грандзернотранс», код за ЄДРПОУ 35445786 повідомлено про те, що була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП „Агробудснаб-2", відповідно складено акт №855/23-2/37369079 від 04.04.2011 року. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово-господарських відносин ПП „Агробудснаб-2" з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за листопад-грудень 2010 року.

- послуг по посередництву в торгівлі зерном отриманих від TOB „Колос" (код ЄДРПОУ 22064644, м. Житомир) у загальній сумі 179 651,35 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 року в сумі 179 651,35 грн. відповідно актів здачі-прийняття робіт: акт №1 від 02.03.2011р. на суму 179651,35 грн., в т.ч. ПДВ 29941,89 грн.

Згідно даних ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Статутний фонд TOB „Колос" - 400 000 грн. Чисельність працюючих на TOB „Колос" в період здійснення операцій з ПП «Грандзернотранс» - 0 осіб, основні засоби - відсутні.

Крім того, згідно відповіді ДПІ у Житомирському районі від 22.09.2011р. №10151/7/23-017 на запит ДПІ у м. Вінниці від 07.09.2011р. №49474/2301 щодо проведення зустрічної звірки TOB „Колос", код 22064644 щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Грандзернотранс», код за ЄДРПОУ 35445786 повідомлено, що за юридичною адресою TOB «Колос» не знаходиться, посадові особи відсутні про що складено акт.

В актах виконаних робіт не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, їх обєм, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутній розрахунок вартості наданих послуг та які не можливо пов'язати з веденням господарської діяльності, тобто доцільності їх здійснення, а також обґрунтування зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Отже, вищезазначені акти прийому передачі виконаних робіт (послуг) як первинні документи не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями), а саме: складені з порушенням норм п.2.4. Положення №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, оскільки не містять даних щодо обсягів та повного змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання послуг.

Придбання пшениці від ПП "Агроера-2009" у загальній сумі 150 000 грн. (в т.ч. ПДВ 25000 грн.), в т.ч. за 3 кв. 2010 року у сумі 150 000 грн. (в т.ч. ПДВ 25000 грн.).

Згідно даних ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» стан підприємства «14» - визнано банкрутом. Відомості про зняття з обліку №5/171 від 31.01.2011 року. Основний вид діяльності: інші види оптової торгівлі. Статутний фонд ПП "Агроера-2009" - 2000 грн.

Взаємовідносини ПП "Агроера-2009" з ПП «Грандзернотранс» відбувались в серпні 2010 року на підставі договору купівлі-продажу №12 від 30.08.2010 року на придбання товару (пшениці) кількістю 100 т. на загальну суму 150 000 грн. в тому числі ПДВ 25 000 грн.

Відповідно до умов договору «Товар відвантажується насипом, за рахунок продавця, на автотранспорт Покупця. Продавець зобов'язаний надати всі необхідні підтверджуючі та товаросупровідні документи (сертифікат якості, накладна/товаротранспортна накладна тощо) на Товар/частину Товару в момент його передачі. Належним чином оформлені первинні документи підтверджують передачу Товару".

Згідно наданих до перевірки документів, розрахунки за товар проводились в готівковій формі. Будь-які документи, які підтверджували б транспортування, зберігання зерна - відсутні.

Виходячи з вищевикладеного ПП „Агроера-2009" не мало матеріальних, технічних ресурсів для виконання своїх зобов'язань перед ПП «Грандзернотранс»; неможливість фактичного здійснення ПП „Агроера-2009" господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; здійснення операцій із товаром, який не придбавався; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Диз. палива та експедиційно-транспортних послуг отриманих від TOB "Дюв-Ойл ЛТД" у загальній сумі 129858,58 грн. (в т.ч. ПДВ 21643 грн.), в т.ч. за 4 кв. 2009 року у сумі 105 726 грн. (в т.ч. ПДВ 17621 грн.), та за 2 кв. 2010 року в сумі 25194 грн. (в т.ч. ПДВ 4199 грн.).

Згідно даних ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» стан підприємства «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності: роздрібна торгівля пальним. Статутний фонд TOB „Дюв-Ойл ЛТД" - 46000 грн. Чисельність працюючих на TOB «Дюв-Ойл ЛТД» в період здійснення операцій з ПП «Грандзернотранс» - 0 осіб, основні засоби - відсутні.

Крім того, згідно відповіді ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 16.09.2011р. №4788/7/23-118 на запит ДПІ у м. Вінниці №49473/2301 від 07.09.2011р. щодо проведення зустрічної звірки TOB «Дюв-Ойл ЛТД», щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Грандзернотранс», повідомлено, про неможливість проведення зустрічної звірки (акт від 16.09.2011р. №341/23-1/35369873).

Виходячи з вищевикладеного TOB "Дюв-Ойл ЛТД" не мало матеріальних, технічних та людських ресурсів для виконання своїх зобов'язань перед ПП «Грандзернотранс».

А відтак контролюючий орган приходить до висновку про неможливість фактичного здійснення TOB "Дюв-Ойл" ЛТД" господарських операцій оскільки: відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; здійснення операцій із товаром, який не придбавався; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

З огляду на вищевикладене, правочини поставки товарів (робіт, послуг) укладені ПП „Грандзернотранс" із ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, TOB "Контракт-Центр Груп", TOB „Компані Стріт", ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, TOB „Старвіжн", ПП „Агробудснаб-2", TOB „Колос", TOB "Дюв-Ойл ЛТД" та ПП „Агроера-2009" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними, виходячи із положень ст. ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України.

Враховуючи зазначене, ПП «Грандзернотранс» не має правових підстав для відображення даних господарських операцій в податковому обліку. А відтак, ПП „Грандзернотранс" безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів (послуг) в сумі 1 431 715 грн.

Разом з тим, перевіряючі в Акті роблять висновок про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 171723 грн., в т.ч. за лютий 2009 року - 4918 грн., за квітень 2009 року - 16184 грн., за травень 2009 року - 17836 грн., за серпень 2009 року - 8 грн., за листопад 2009 року - 7985 грн., за грудень 2009 року - 13160 грн., за лютий 2010 року - 9326 грн., за червень 2010 року - 5039 грн., за серпень 2010 року -25000грн., за листопад 2010 року - 24519 грн., за грудень 2010 року - 17806 грн., за березень 2011 року - 29942 грн.

Відповідна позиція податкового органу відображена й у рішеннях про розгляд поданих підприємством скарг на податкові-повідомлення рішення, які є предметом даного спору.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення: №0002282310 від 14 жовтня 2011 року, яким підприємству збільшено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств +358886 грн. та застосовано 79188 грн. штрафних (фінансових) санкцій (всього визначено грошового зобов'язання 438074 грн.); №0002302310 від 14 жовтня 2011 року, яким підприємству збільшено до сплати суму грошового зобов'язання з ПДВ +171723 грн. та застосовано 35446 грн. штрафних (фінансових) санкцій (всього визначено грошового зобов'язання 207169 грн.)

Окрім того, відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, які долучені до матеріалів справи.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті, якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і оплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; в разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про падання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З аналізу даної норми вбачається, що органи державної податкової служби при перевірці встановлюють порушення законодавства, а саме податкового.

Одним із аргументів відповідача, висловлені в акті перевірці та запереченнях на позов є те, що угоди (правочини) укладені позивачем із вищевказаними контрагентами є нікчемними виходячи із положень ст. ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662 ЦК України (арк. с. ).

З даного приводу суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.

Положеннями Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (стаття 20) та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р. (стаття 10) податкові органи не наділені компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом

Таким чином, органи державної податкової служби України не наділені повноваженнями на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Крім того, висновки про нікчемність правочинів відноситься до виключної компетенції судів, а не податкового органу. При цьому, податкові органи не позбавлені права звернутись до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між позивачем у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентами, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспарюваного правочину за такими угодами, як це встановлено ст. 228 ЦК України.

Разом з тим, при вирішенні даного спору, суд враховує також правову позицію сформовану у даних спорах Вищім адміністративним судом України.

Так, у Інформаційному листі від 2 червня 2011 року №742/11/13-11 з метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас у Інформаційному листі від 01.11.2011 №1936/11/13-11 ВАСУ зазначає, що для зясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обовязок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобовязання.

Також в листі зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Так в спростування тверджень податкового органу щодо безтоварності господарських операцій, для огляду в судовому засіданні, також долучено до матеріалів справи низку наступних документів: договора, акти виконаних робіт, документи про оплату, свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів з якими відбувались операції.

Акти виконаних робіт мають всі необхідні реквізити передбачені ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, дата та місце складання документу, назви підприємств, що склали документ, назва документа, назва послуги, вартість послуги та підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

За придбані товари та отримані послуги позивачем проведено розрахунки з постачальниками. Тобто відбулись реальні зміни майнового стану платника податків позивача.

Разом з тим, аргументами відповідача щодо порушення позивачем положень податкового законодавства слугувала інформація інших податкових інспекцій про неможливість проведення зустрічної звірки, дані ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» - стан платника «не знаходження за юридичною адресою», оголошення банкрутами. Відтак, податковий орган не визнає здійснені позивачем витрати як такі, що не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами.

З даного приводу слід зазначити, що вказані записи в «базі даних» наявні станом на дату проведення перевірки. Проте, позивачем надано спростування, згідно інформації офіційного сайту ДПА України всі контрагенти на момент здійснення господарських операцій були діючими платниками ПДВ. Крім того, позивачем були надані свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів з якими відбувались операції як платників ПДВ.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання відповідача на дані ІАС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», які на думку відповідача, ставлять під сумнів достовірність та доказовість первинних документів позивача до перевірки, оскільки електронні джерела не є електронними документами. Висновки перевіряючих суперечать пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, згідно з яким первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст.

Крім того, порушення допущені контрагентом позивача, не може бути підставою для відповідальності позивача. Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі “Булвес”АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо твердження відповідача про необхідність наявності товарно-транспортної накладної в якості первинного документу, наявність якого свідчить про отримання послуг з перевезення, суд зазначає наступне.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні”№363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем.

Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особу, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Тобто, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обов'язковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами Автотранспортною інспекцією, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів здійснюється на основі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов'язкового застосування товарно-транспортної накладної, які за своєю суттю можуть бути однією із рекомендованих форм договору перевезення. Правила діють в тій частині, яка не суперечить даному Закону, а відтак, відсутність товарно-транспортної накладної не є порушенням Закону, а відповідно відсутність товарно-транспортної накладної не є порушення норм податкового законодавства.

Щодо інформаційно-консультаційних, посередницьких послуг, то відповідач в Акті вказує, що отримані послуги не призначаються для їх використання в господарській діяльності позивача.

Визначення господарської діяльності закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. За даним визначенням це будь-яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні вбачається, що в порядку безпосередньої регулярної та суттєвої участі в організації діяльності спрямованої на отримання доходу, позивачем було укладено договори інформаційно-консультативних послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_7, TOB «Старжвін», ПП «Агробудснаб-2», посередницьких послуг від TOB «Колос».

Вказані послуги, які були призначені для використання в подальшій господарській діяльності підприємства, отримано. Як зазначає позивач, без придбання інформаційних, консультативних, посередницьких послуг, було б неможливим чи суттєво ускладненим здійснення господарської діяльності.

Згідно матеріалів справи вбачається, що завдяки посередницьким в торгівлі зерновими культурами послуг, наданих TOB «Колос» за період з 02.02.2011 - 28.04.2011 рр. позивачем були здійснені операції по закупці та продажу зернових культур, а саме закуплено ячменя в AT ЗАТ «КАРГІЛЛ» - 1284,166 т., в СТОВ «Обруч» - 160,420т. Реалізовано TOB «Гранд-Зерно» - 1343,320 т., що дало можливість отримати дохід, який окупив витрати, пов'язані наданням послуг з TOB «Колос».

У зв'язку з тим, що на підприємстві відсутній головний бухгалтер, ПП «Грандзернотранс» здійснювало операції з TOB «Агробудснаб», а саме послуги з питань бух.обліку, аудиту на тему нового законодавства, вивчення нового податкового кодексу, ознайомлення з новими статтями доходів та витрат, переведення бухгалтерії на нові стандарти та вимоги законодавства. Надавались послуги у сфері інформатизації та комерційної діяльності, що було необхідно для діяльності підприємства, а саме: своєчасне та вірне подання податкової та статистичної звітності, переведення на бездокументальну (електронну) форму документообігу та податкової звітності. Проведення семінарів з питань ефективного управління персоналом.

За результатами наданих консультаційних послуг TOB «Старжвін», позивачем було здійснено закупки жита, зерна гречихи, пшениці, що значно покращило результат дохідної частини підприємства у 2010 році.

Реальність господарської операції з контрагентами підтверджена належними первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Згідно до п. п. 7.4.4 - витрати платника податку, понесені по сплаті процентів по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).

Пунктами 198.1,198.6 статті 198 ПК України, а також п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про ПДВ», який втратив чинність з 01.01.2011 року, визначено, що право на податковий кредит виникає у випадку здійснення операції придбання товарів на території України та пов'язано з однієї з подій, яка настане раніше - оплата товарів або їх отримання; не підлягає включенню в суму податкового кредиту сума податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними або оформлених з порушеннями вимог.

Неправильно оформлених накладних або відсутність таких під час перевірки не встановлено.

Таким чином, як валові витрати та і податковий кредит в даному випадку були сформовані позивачем правомірно. Податковий кредит складався із сум податку, нарахованого у звязку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011 року №№0002282310, НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню, а понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі статтею 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на їх користь.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.10.2011 року №№0002282310, НОМЕР_1.

Присудити з Державного бюджету на користь ПП "Грандзернотранс" сплачений судовий збір у розмірі 28.23грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дмитришена Руслана Миколаївна

26.01.2012