Постанова № 21491438, 26.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р.           Справа № 2а/0270/5761/11

                              м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Адідас-Україна"

до: Управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області

про: скасування постанови про накладення стягнення

ВСТАНОВИВ :

          27.12.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Адідас-Україна»(позивач, ДП «Адідас-Україна») до Управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області (відповідач- Управління у справах ЗПС) про скасування постанови про накладення стягнення №1382 від 22.11.2011 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2011 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок перевірки з дотримання законодавства про захист прав споживачів, здійсненої посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області складено акт №1654 від 11.11.2011 року, в якому зафіксовано порушення щодо допущення реалізації товару без необхідної та своєчасної інформації, а саме відсутність найменування та місцезнаходження виробників.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на доводи викладені в позові, просила суд їх задовольнити.

          Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на порушення позивачем норм матеріального права, а саме відсутності інформації щодо найменування та місцезнаходження виробника непродовольчих товарів на реалізованому товарі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи судом встановлено наступне.

11.11.2011 року посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області згідно направлення №1677 від 31.10.2011 року проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у роздрібному магазині ДП «Адідас-Україна», що знаходиться за адресою: вул. Козицького, 51 м. Вінниця

22.11.2011 року за наслідками перевірки відповідачем винесено постанову № 1382 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України №3682-XII від 15.12.1993 року «Про захист прав споживачів»(а.с. 13). Дана постанова отримана уповновноваженою особою ДП «Адідас-Україна»в день її постановлення, про що свідчить підпис уповноваженого ОСОБА_4 та відмітка про подання зауважень та заперечень в майбутньому.

Також слід зазначити, що 22.11.2011 року відповідачем прийнято ще одну постанову №1618 відповідно до КУпАП та відразу ж сплачено позивачем штраф в розмірі 102 гривні по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 51)постановлену за наслідками перевірки , про що свідчить квитанція про сплату штрафу, яка міститься в матеріалах справи.

29.11.2011 року позивачем оскаржено вищевказані рішення до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Дочірнє підприємство «Адідас-Україна" 28.05.1996 року зареєстровано юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи за № 24251899.

Закон України «Про захист прав споживачів» №3682-XII від 15.12.93 регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №3682-XII, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) та повинна містити найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

          Відповідно до п.1.16 ПРАВИЛ роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (від 29 березня 2004 р. N 379/8978) працівники суб'єкта господарської діяльності , здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови, яка має містити:

- назву товарів;

- назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

- дані про основні властивості товарів;

- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин (у разі їх наявності) порівняно з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, а також протипоказання щодо застосування;

- ціну, умови та правила придбання товарів;

- дату виготовлення;

- умови зберігання;

- гарантійні зобов'язання виробника;

- правила та умови ефективного і безпечного використання товарів;

- термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та адресу виробника або підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;

інформацію про сертифікацію товарів (якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації).

          Також судом встановлено, що при огляді в судовому засіданні ксерокопій ярликів на перевіряємий товар , наданих представником відповідача в судовому засіданні 26 січня 2011 року, відсутня необхідна інформація, а саме найменування та місцезнаходження виробників.

          Отже, з врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача відповідають чинному законодавству, постанову № 1382 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»винесено правомірно, а тому підстави для скасування вказаної постанови відсутні.

          Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваного рішення відповідачем дотримані.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

                    Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

          Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Мультян Марина Бондівна

26.01.2012