Постанова № 21491432, 16.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/3827/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1- представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3- представники за довіреністю

третьої особи - ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" : не з'явився

третьої особи - Вінницького управління газового господарства : не з'явився

третьої особи - СО Вінницькі електричні мережі : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

до: Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів "Поділля"

про: зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій областідо Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів "Поділля" про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 17.08.2011 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що КРУ у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вінницького міжрегіонального Центру професійної реабілітації інвалідів "Поділля" Міністерства праці та соціальної політики України за період з 01.01.2009 року по 01.03.2011 року, за результатами якої складено акт ревізії №04-15/8 від 19.04.2011 року. З урахуванням зазначеного позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати вимогу КРУ у Вінницькій області п. 2 листа КРУ у Вінницькій області від 30.05.2011 року № 02-04-20-14/4100 в частині забезпечення відшкодування безпідставно виплачених коштів в сумі 9005,20 грн., які в подальшому перерахувати до Державного бюджету України.

19.12.2011 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та крім позовної вимоги, викладеної в адміністративному позові, останній просив суд зобов'язати відповідача виконати п. 4 листа КРУ у Вінницькій області від 30.05.2011 року № 02-04-20-14/4100, зокрема відобразити в обліку дебіторської заборгованості по СО Вінницькі електричні мережі в сумі 752,98 грн., Вінницькому управлінню газового господарства в сумі 1820,27 грн. та ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" в сумі 1553,28 грн.; внести зміни до додаткових угод на 2011 рік, укладених з надавачами комунальних послуг, щодо встановлення тарифів на комунальні послуги та енергоносії для гуртожитку Центру; стягнення з надавачів послуг, або зарахування в рахунок майбутніх платежів зайво сплачених коштів в вищезазначених сумах, яку було підтримано в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, ухвалою суду від 19.12.2011 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача СО Вінницькі електричні мережі, Вінницьке управління газового господарства та ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал".

Ухвалою від 16.01.2012 року замінено неналежного позивача - Контрольно- ревізійне управління на належного - Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та, посилаючись на обставини викладені в запереченнях, просили суд відмовити у їх задоволені.

Представник третьої особи СО Вінницькі електричні мережі в судове засідання не з'явився, проте останнім подано заперечення, яким зазначено, що відсутні будь-які підстави вимагати здійснити перерахунок оплати за споживчу електроенергію в сумі 752,98 грн. та вносити зміни до додаткових угод на оплату електричної енергії у 2011 році.

Представник третьої особи Вінницьке управління газового господарства також в судове засідання не з'явився, надавши заперечення проти позову та клопотання про проведення судового засідання без його участі. В даному запереченні зазначено, що на виконання Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", кошти, які надходять як плата за споживчий природний газ від усіх категорій позивачів зараховується на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, право розпорядження яким у нього відсутнє. Уповноваженні банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Вінницьке управління газового господарства не має можливості відшкодування отриманих коштів за постачання природного газу в січні, лютому 2011 року у розмірі 1820,27 грн.

Представник третьої особи ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте направив на адресу суду заперечення проти адміністративного позову, яким зазначено про неможливість внесення змін до додаткових угод на 2011 рік та стягнення з надавачів послуг виплачених коштів, оскільки договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення розірвані.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Інспектування проводиться у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів і законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно плану контрольно-ревізійної роботи КРУ України на І квартал 2011 року проведено ревізію стану фінансово-господарської діяльності Вінницький міжрегіональний Центр професійної реабілітації інвалідів "Поділля" Міністерства праці та соціальної політики України за період з 01.01.2009 року по 01.03.2011 року, за результатами якої складено акт ревізії №04-15/8 від 19.04.2011 року. ( а.с. 6-52).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті ревізії №04-15/8 від 19.04.2011 року, відповідач подав до КРУ у Вінницькій області заперечення на акт ревізії.

КРУ у Вінницькій області листом від 25.05.2011 року №02-04-20-14/4000 направлено висновки на заперечення, згідно яких заперечення відповідача не прийнято (а.с. 71-113).

Разом з тим, листом від 30.05.2011 року №02-04-20-14/4100 "Про усунення виявлених ревізією порушень" (а.с. 114-120) КРУ у Вінницькій області доведено відповідачу вимоги щодо усунення, зазначених в акті ревізії №04-15/8 від 30.05.2011 року, порушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 2 вимог від 30.05.2011 року №02-04-20-14/4100 "Про усунення виявлених ревізією порушень" визначено, що директору Центру ОСОБА_3, відповідно до контрактів про призначення його на посаду від 30.04.2010 року № 5 та від 06.04.2010 року № 9, посадовий оклад визначено за 16 розрядом Єдиної тарифної сітки.

Проте, як встановлено актом ревізії, заробітна плата згідно штатних розписів Центру і особових рахунків фактично нараховувалась та виплачувалась відповідно до посадового окладу визначеного за 17 розрядом Єдиної тарифної сітки, чим порушено ст. 20 Закону України "Про оплату праці" від 26.03.1995 року № 108/95-ВР, та як наслідок безпідставно виплачено заробітну плату в загальній сумі 9005,20 грн. та зайво перераховано внесків до державних цільових фондів в сумі 3268,89 грн.

Так, судом у ході судового засідання встановлено, що згідно п.п. "а" п. 3.1 Контрактів з директором Центру, посадовий оклад визначений за 16 розрядом Єдиної тарифної сітки.

Проте п. 6 Порядку установлення груп з оплати праці керівних працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005 року № 308/519, зазначено керівникам будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічних інтернатів, геріатричних будинків-інтернатів та пансіонатів для ветеранів війни і праці, дитячих будинків-інтернатів, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) реабілітаційних центрів з обслуговування інвалідів та для інших установ соціального захисту населення група з оплати праці посадовий оклад підвищується на один порядок - за наявності в установі лікувально-виробничих майстерень або підсобного сільського господарства та інших виробничих підрозділів з обсягом виробництва продукції не менше 9 тис. грн. на рік.

Так, в установі відповідача наявні швейна дільниця, з обсягом виробництва в 2009 році - 68428 грн. на рік , в 2010 - 67255,00 грн. на рік; у спортивно-оздоровчий комплекс з обсягом виробництва у 2009 році - 57325,00 грн. та 2010 році - 33521,00 грн. на рік ; дільниця з приготування комплексних обідів з обсягом виробництва у 2009 році - 43793,00 грн. та у 2010 році - 98953,00 грн. на рік.

Таким чином, відповідач згідно до вищезазначеного Порядку, мав право на підвищення посадового окладу на один порядок відповідно. Дані обставини також підтверджуються листом-відповіддю Міністерства праці та соціальної політики України № 280/13/84-11 від 08.04.2011 року ( а.с. 125-126).

Крім того, представниками відповідача було пояснено, що 17-й тарифний розряд директору Центру встановлено з 01.09.2005 року у штатних розписах Центру. Дані розписи затверджувались Міністерством праці та соціальної політики України, а саме: у 2006 році розпис з 01.01.2006 року - наказ Мінпраці № 137 від 18.04.2006 року, у 2007 році - з 01.01.2007 року - наказ Мінпраці № 170 від 16.04.2007 року, у 2008 році - з 01.01.2008 року - наказ Мінпраці № 97 від 04.03.2008 року, у 2009 та 2010 роках, якими штатні розписи затверджувались заступником Міністра праці та соціальної політики України.

Таким чином, як вбачається із вищевикладеного, підвищення тарифного розряду директора здійснювалось до зайняття ОСОБА_3 посади директора Центру.

Крім того, відповідно до ч.2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», у контракті можуть бути визначені умови: підвищення або зниження обумовленого розміру оплати праці, встановлення надбавок, премій, винагород за підсумки роботи.

Таким чином, законодавством зазначено, що порядок підвищення оплати праці може бути визначений контрактом, але це не є обов'язковою вимогою.

Проте, Порядок установлення груп з оплати праці керівних працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення є чинним нормативним актом, що регулює оплату праці саме для керівників зокрема установ соціального захисту заселення, якою і є Вінницький МЦПРІ «Поділля».

Чинне законодавство про працю захищає право працівників на належні умови праці та відсутність дискримінації при оплаті праці. Зокрема у ст. 9 КЗпП України зазначено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Контракт, відповідно до ст. 21 КЗпП України, є с особливою формою трудового договору.

Таким чином, відсутність в контракті з директором Центру пункту про порядок підвищення тарифного розряду є умовою, що погіршує становище директора, як працівника Центру в порівнянні з керівниками інших установ соціального захисту вселення, яким встановлено підвищення тарифного розряду за умов передбачених Порядком установлення груп з оплати праці керівних працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з директора Центру ОСОБА_3 безпідставно виплаченої заробітної плати в загальній сумі 9 005.20 грн. в порядку та в розмірах передбачених ст.127, 136 КЗпП України, то у них міститься вичерпний перелік підстав, за яких можливо проводити стягнення із заробітної плати.

Згідно ст. 127 КЗпП України, відрахування можуть здійснюватись для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки; при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини градівника підприємству, установі, організації.

Стаття 136 КЗпП України міститься порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.

Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що порушення виявлене КРУ у Вінницькій області при проведенні ревізії, не є підставою для стягнення безпідставно отриманої заробітної плати зазначених в ст. 127,136 КЗпП України.

Крім того, згідно ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату здійснено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом також встановлено, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі №2а/0270/3119/11 за позовом Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів "Поділля" до КРУ у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування вимог позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано вимогу викладену в п. 2 листа Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 30.05.2011 року № 02-04-20-14/4100 в частині стягнення з директора Центру ОСОБА_3 безпідставно виплаченої заробітної плати в загальній сумі 9005,20 грн. в порядку та в розмірах передбачених ст. 127,136 КЗпП України та проведення перерахунку внесків до державних цільових фондів в рахунок майбутніх платежів в сумі 3268,89 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 року апеляційну скаргу Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів "Поділля" залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року - без змін.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, у зв'язку з тим, що вимогу позивача про стягнення безпідставно виплаченої заробітної плати в загальній сумі 9005,20 грн. скасовано постановою суду, яка набрала законної сили, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати п. 4 листа КРУ у Вінницькій області від 30.05.2011 року № 02-04-20-14/4100, то суд виходив з наступного.

У п. 4 вищезазначеного листа-вимоги КРУ у Вінницькій області вказано, що при укладанні Центром додаткових угод до договорів з надавачами комунальних послуг та енергоносіїв та надання зазначених послуг на 2011 рік не враховано наявність в Центрі гуртожитку де проживають слухачі, та як наслідок не визначено тарифи на комунальні послуги та енергоносії, що споживаються мешканцями гуртожитку, як для населення. В результаті чого Центром в січні, лютому 2011 року зайво сплачено СО Вінницькі міські електричні мережі за постачання електроенергії коштів в сумі 752,98 грн., Вінницькому управлінню газового господарства за постачання газу коштів у сумі 1820,27 грн. та ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" за водопостачання коштів у сумі 1553,28 грн., у зв'язку із чим позивачем зобов'язано відповідача:

- відобразити дебіторську заборгованість по СО Вінницькі міські електричні мережі в сумі 752,98 грн., Вінницькому управлінню газового господарства у сумі 1820,27 грн. та ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" у сумі 1553,28 грн. Внести зміни до додаткових угод на 2011 рік, укладених із надавачами комунальних послуг та електроносіїв, щодо встановлення тарифів на комунальні послуги та електроносії для гуртожитку Центру. Стягнути з надавачів послуг, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти у вищезазначених сумах.

Судом встановлено, що обрахунки щодо завищення сум оплати по комунальних послугах, на які у акті посилається позивач, були зроблені економістом установи відповідача, проте вона зробила застереження, що дані розрахунки не є точними та базуються на припущеннях.

Так, стаття 15. Закону України " Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" регулює правове становище службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, відповідно до якої службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Як було встановлено у судовому засіданні ревізор - інспектор, який здійснював перевірку та був представником відповідача у судовому засіданні, під час здійснення перевірки, зобов'язав економіста ОСОБА_5 зробити відповідні розрахунки щодо встановлення розмірів оплати за комунальні послуги, у разі застосування до них вимог постанов НКРЕ, які були порушені відповідачем.

Економіст ОСОБА_5 зробила відповідні розрахунки, проте потім заявила про те, що вони є приблизними та необґрунтованими.

За таких обставин та у відповідності до приписів ст.15 вищезазначеного закону, особа, відповідальна за точність економічних розрахунків у підконтрольній установі, вважаючи вимоги ревізора-інспектора незаконними, вправі була відмовитись від надання таких розрахунків, а не зробити їх з порушеннями.

Визначаючись щодо позовних вимог позивача в частині зобов"язання відповідача виконати п.4 листа-вимоги КРУ від 30.05.2011 року, суд виходив зокрема з наступного.

Відповідно до п. 2 Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 (далі - Примірне положення), гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Крім того, відповідно до п. 38 розділу VI Примірного положення, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Таким чином, громадяни, що проживають в гуртожитках, прирівнюються до населення, що мешкає у багатоквартирних будинках.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 10.11.2009 року № 1280 "Про внесення змін до тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам та Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та насаленим пунктам", постанову НКРЕ від 13.01.2011 року № 8 "Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам та затвердження змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам", постанову НКРЕ від 13.07.2010 року "про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія"" та постанову НКРЕ від 20.01.2011 року №40 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Вінницяводоканал", в частині застосування тарифів на комунальні послуги та енергоносії, що споживаються мешканцями гуртожитку як для підприємств, установ та організацій.

Крім того, відповідачем порушено вимоги постанови НКРЕ від 20.01.2011 року №40 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Вінницяводоканал", в лютому 2011 року та в січні 2011 року тариф на водопостачання та водовідведення становив 2,46 грн. за 1 м3 води та стоків, що затверджено рішенням виконкому Вінницької міської ради 16.01.2009 року №87, що порушено відповідачем в січні 2011 року.

Відповідно до п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 (далі - Постанова № 923), датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності (Центром було отримано сертифікат відповідності на гуртожиток 28 грудня 2010 року).

Враховуючи вищевикладене Центром на підставі сертифікату відповідності необхідно було внести зміни до додаткових угод до договорів з надавачами комунальних послуг та енергоносіїв на надання зазначених послуг на 2011 рік, в частині врахування наявності в Центрі гуртожитку.

Таким чином, як вбачається із вищевикладеного, суд вважає правомірним п. 4 листа-вимоги КРУ у Вінницькій області від 30.05.2011 року №02-04-20-14/4100 "Про усунення виявлених ревізією порушень".

В судовому засіданні також досліджено лист відповідача від 09.06.2011 року №525/01, про вжиті заходи на виконання вимог викладених у п. 4 листа-вимоги відповідачеві, а саме: про відображення дебіторської заборгованості по СО Вінницькі міські електричні мережі в сумі 752,98 грн., Вінницькому управлінню газового господарства в сумі 1553,28 грн. та ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" в сумі 1553,28 грн. (відображено в балансі).

Надавачам комунальних послуг та енергоносіїв направлено листи щодо повернення зайво сплачених коштів шляхом зарахування в рахунок платежів за червень 2011 року та направлені на укладання додаткові угоди до договорів, чим усунуто правопорушення позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем фактично вживаються заходи щодо виконання вимог п. 4 листа КРУ у Вінницькій області від 30.05.2011 року №02-04-20-14/4100 "Про усунення виявлених порушень", а тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виконати п. 4 листа КРУ у Вінницькій області від 30.05.2011 року № 02-04-20-14/4100.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Вінницький міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідів "Поділля" (вул. Пирогова, 135а, м. Вінниця, р/р 35229001003479 в УДК у м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 33448937) виконати п. 4 вимоги Державно-фінансової інспекції у Вінницькій області, зокрема відобразити в обліку дебіторську заборгованість по СО Вінницькі міські електричні мережі в сумі 752,98 грн., Вінницькому управлінню газового господарства в сумі 1820,27 грн., ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" в сумі 1553,28 грн. Внести зміни до додаткових угод на 2011 рік, укладених з надавачами комунальних послуг та енергонасіїв щодо встановлення тарифів на комунальні послуги та енергонасії для гуртожитку Центру. Стягнути з надачів послуг, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти в вищезазначених сумах, які в подальшому перерахувати до Державного бюджету (р/р 31113115700002 відкритий в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701167, код платежу 21080500).

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/Мультян Марина Бондівна

копія вірна:

суддя:

секретар: