Вирок № 21490125, 17.02.2012, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-50/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року

В И Р О К 1-50/2012 р.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2012 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., за участю прокурора Мокренка Ю.М., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, працездатного, працюючого робочим ПАТ «Сумихімпром», одруженого, маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працездатного, працюючого монтером колії ПАТ «Сумихімпром», одруженого, маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ст. 198 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, працездатного, працюючого робочим Краснопільського лісгоспу за усними трудовими договорами, неодруженого, мешканця АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, п. 5 ст. 27 ст. 198 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили умисні злочини за наступних обставин.

16.09.11 року близько 3.00 год. мешканці с. В. Сироватка ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після спільного вживання спиртних напоїв вирішили поговорити з раніш знайомим мешканцем с. В. Сироватка ОСОБА_1, з яким ОСОБА_4 посварився у 2010 р. З цією метою втрьох вони пройшли за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 зазначеного села.

Прийшовши за зазначеною адресою, не дивлячись на пізню пору доби, порушуючи спокій громадян, з хуліганських спонукань стали голосно кричати, викликаючи ОСОБА_1 на вулицю.

Продовжуючи хуліганські дії, не дочекавшись поки ОСОБА_1 вийде, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через незамкнену хвіртку зайшли у двір домоволодіння, після чого з хуліганських спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, всі втрьох, діючи спільно, почали кричати нецензурними словами на адресу ОСОБА_1 та викликати його на подвіря. При цьому ОСОБА_4, діючі в групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 безпричинно об стіну будинку кинув пляшку, яка розбилася. На їхні виклики ОСОБА_1 з будинку не виходив. Не припиняючи свої хуліганські дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали дратувати собаку, яка лаяла, при цьому ОСОБА_4 схопив у дворі деревяну палку, якою безпричинно наніс по собаці два удари, в свою чергу ОСОБА_3 також наніс по собаці два удари ногою, внаслідок чого собака впала. В результаті хуліганських дій було вбито собаку породи німецька вівчарка вартістю 400 грн. Також в ході хуліганських дій ОСОБА_4, продовжуючи грубе та довготривале порушення громадського порядку, з проявом особливої зухвалості, безпричинно, з метою пошкодження майна ОСОБА_1, за допомогою палки обірвав мотузку на якій висів чоловічий спортивний костюм заявленою вартістю 200 грн., який впав на землю, забруднився та втратив свій первинний вигляд.

Вчинивши хуліганські дії ОСОБА_3, та ОСОБА_4 вийшли з подвіря на вулицю, очікуючи ОСОБА_2, який ще залишався у дворі.

В цей час ОСОБА_2 біля літньої кухні побачив бензопилу марки „STIHL MS-180” та пластмасову каністру ємкістю 20 літрів, заповнену бензином А-92 і в нього раптово виник намір на таємне викрадання зазначеного майна потерпілого.

Далі ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, таємно викрав бензопилу марки „STIHL MS-180” та двадцятилітрову каністру з бензином А-92, та виніс викрадене з двору.

Згідно товарознавчої експертизи № 2633 від 20.10.11 року вартість бензопили марки „STIHL MS-180” складає 1189 грн.; бензину 200 грн., каністри 44 грн. Загальна вартість викраденого майна складає 1433 грн.

Винісши викрадене за територію домоволодіння, ОСОБА_2 вирішив подарувати ОСОБА_3 каністру з бензином, при цьому сказавши, що бензин та каністра йому не потрібні, а сам, утримуючи бензопилу залишив місце події. В подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.

ОСОБА_3, достовірно знаючи, що каністра з бензином належала ОСОБА_1, тобто є майном, придбаним злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вирішив залишити каністру з бензином собі та в подальшому розпорядитися нею, тобто незаконно отримав майно, здобуте злочинним шляхом.

Усвідомлюючи, що в силу хворобливого стану здоровя сам він перенести каністру з місця події до місця свого проживання не зможе, ОСОБА_3 поскаржившись, попросив ОСОБА_4, який стояв поруч і чув розмову ОСОБА_2, допомогти йому донести каністру до місця його проживання.

ОСОБА_4, усвідомлюючи, що дане майно одержане злочинним шляхом, погодився допомогти ОСОБА_3 донести каністру з бензином до місця проживання ОСОБА_3 На підтвердження цього ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 свою фізичну допомогу у перенесенні цього майна, після чого він взяв разом з ОСОБА_3 каністру з бензином і таким чином вони донесли вказане майно до помешкання ОСОБА_3 поАДРЕСА_2, де на прохання ОСОБА_3 допоміг останньому заховати викрадене у водостічній трубі.

Отже, ОСОБА_3 отримав і зберігав каністру з бензином, усвідомлюючи, що це майно одержане злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_4 наданням своєї фізичної допомоги сприяв ОСОБА_3 у отриманні та зберіганні зазначеного майна , одержаного злочинним шляхом.

В подальшому ОСОБА_3 розпорядився зазначеним майном на власний розсуд, переливши бензин до баку власного автомобіля, а каністру спалив.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.1, 296 ч. 2 КК України визнав повністю і пояснив, що 15.09.2011 р. він після роботи приблизно в 18.30 год. в с. В.Сироватка біля магазину „Світлана” зустрівся з друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Під час зустрічі вони випили один пакет вина ємкістю 1 літр. Потім ОСОБА_8 поїхав додому, а він з ОСОБА_7 залишилися та ще випили один пакет вина ємністю 1 л. та 0,25 гр. горілки. Після чого, приблизно в 1.00 год. він пішов додому. По дорозі він вирішив випити ще пива. Він підійшов до магазину «Аннушка», розташованого по вул. 8 Березня с. В. Сироватка Сумського району та взяв собі пляшку пива. Розпиваючи біля магазину пиво він побачив, що до магазину підходить ОСОБА_3 з ОСОБА_4 та ОСОБА_9. ОСОБА_9 пішов додому, а ОСОБА_3 з ОСОБА_4 взяли собі по пляшці пива та почали пити та розмовляти. Вони спілкувалися на різні теми і під час спілкування ОСОБА_4 згадав, що у нього в 2010 році був конфлікт з чоловіком по кличці «ОСОБА_1» (потерпілим ОСОБА_1) , що мешкав в АДРЕСА_4. Хтось з хлопців запропонував піти до ОСОБА_1 додому та поговорити з приводу минулого конфлікту. Вони, будучи в стані алкогольного спяніння в нічний час пішли до ОСОБА_1 додому. По дорозі він взяв собі пляшку пива.

16.09.2011р. приблизно в 3.00 год. вони підійшли до будинку ОСОБА_1. Він пусту пляшку з під пива поставив біля хвіртки. Вони втрьох голосно почали кричати нецензурними словами біля будинку ОСОБА_1 та викликати його на розмову. При цьому вони розуміли, що своїми криками вони заважають нормальному відпочинку громадян. Потім ОСОБА_3 першим рукою постукав у хвіртку, але на вулицю ОСОБА_1 не вийшов. У дворі гавкала собака. Потім у хвіртку постукав рукою ОСОБА_4 і знову ніхто не вийшов. Після чого у хвіртку постукав він і в цей час двері відкрилися - хвіртка була не замкнена. Собака перестала гавкати. Тоді ОСОБА_3 вирішив піти у двір, щоб подратувати собаку, тобто щоб собака гавкала та на гавкотіння вийшов господар. ОСОБА_3 відкрив хвіртку та зайшов у двір, а слідом за ним зайшов у двір ОСОБА_4. Він (ОСОБА_2) залишився біля хвіртки, а потім вирішив зайти у двір, щоб бути разом із хлопцями. Коли зайшли у двір світло в будинку не горіло. Вони продовжили далі кричати нецензурними словами в адресу ОСОБА_1 та викликати його. При цьому ОСОБА_4 розбив об стіну будинку свою порожню пляшку з під пива. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали бити собаку. Собака скавчала, а потім затихла. Він собаку не бив. Крім цього, в ході своїх хуліганських дій ОСОБА_4 палкою скинув на землю з мотузки для білизни спортивний костюм.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли з двору. Він залишившись у дворі і біля хвіртки справа побачив каністру пластмасову. Понюхав її вміст, вона була повною з бензином. Приблизно в 2-х метрах від каністри, біля літньої кухні він побачив бензопилу. Він вирішив викрасти це майно, щоб потім його продати. Він узяв каністру та бензопилу і в цей час він почув як його гукають з вулиці ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Виходячи з двору з викраденим , він вирішив подарувати каністру з бензином ОСОБА_3. Він знав, що в ОСОБА_3 є автомобіль і він зможе цим бензином заправлятись. Він запропонував ОСОБА_3 забрати викрадену ним каністру з бензином і ОСОБА_3 погодився. Каністру взяв ОСОБА_4, який вирішив допомогти ОСОБА_3 в перенесенні каністри. Каністру ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несли вдвох. Він, тримаючи у руці бензопилу пішов додому, а хлопці пішли собі, тримаючи вдвох за ручку каністру з бензином. По дорозі він вирішив бензопилу сховати, бо не хотів її нести додому. Не доходячи до ферми „Карусель”, він сховав в кущах бензопилу марки „Штиль”. Наступного дня він вранці пішов до місця схованки бензопили, щоб її забрати, а потім продати і гроші витратити на власні потреби. Однак бензопили він не знайшов. Хто міг її забрати він не знає. Він був випивши тому особливо пилу не приховував, він вважає, що її побачив хтось з місцевих мешканців.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 198, 296 ч. 2 КК України визнав повністю і пояснив, що 15.09.2011 р. він близько 20:30 год. пішов додому до товариша ОСОБА_4, що мешкає по АДРЕСА_3, щоб пограти в карти. Приблизно в 20:40 год. він прийшов до будинку ОСОБА_4, де знаходився також його товариш ОСОБА_9, що мешкає по АДРЕСА_2. Під час гри в карти вони розпивали пиво.

16.09.2011 р. приблизно в 1.00 год. вони закінчували грати в карти та збиралися розходитися. Однак ОСОБА_4 запропонував їм піти до магазину та випити ще пива. На пропозицію вони погодилися. Вийшли вони в трьох з будинку та пішли до магазину «Аннушка», який розташований по вул. 8-го Березня с. В.Сироватка. Біля магазину вони зустріли ОСОБА_2, який сам пив пиво. ОСОБА_9 передумав пити пиво та пішов додому, а вони разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 взяли по пляшці пива, під час розпиття вони розмовляли на різні теми. В процесі спілкування ОСОБА_4 згадав, що у нього в 2010 році був конфлікт з чоловіком по кличці «ОСОБА_1»(ОСОБА_1), мешканцем с. В.Сироватка. Крім того, ОСОБА_1 в тому ж році побив його родича ОСОБА_10. Вони вирішили піти до дому до ОСОБА_1, щоб поговорити з ним. По дорозі до двору ОСОБА_1 ОСОБА_2 купив ще пляшку 0,5л. пива „Десант”.

16.09.2011 р. приблизно в 3.00 год. вони підійшли до подвіря ОСОБА_1 та він постукав у хвіртку. ОСОБА_2, допивши пиво, пляшку поставив біля хвіртки. В цей час у дворі почала гавкати собака, але на вулицю ОСОБА_1 не вийшов. Потім ОСОБА_4 постукав у хвіртку, але знову ніхто не вийшов. Потім ОСОБА_2 постукав, але так ніхто і не вийшов. Після цього собака замовкла. Під час стукання у хвіртку вони зрозуміли, що вона була не замкнена, бо двері відкрилися. Він з метою подратувати собаку, щоб на її гавкотіння вийшов з будинку ОСОБА_1, зайшов у двір. Він побачив, що світло в будинку не горіло. Слідом за ним у двір зайшов ОСОБА_4. ОСОБА_2 залишився стояти біля хвіртки. Вони вдвох підійшли до собаки, яка була привязана на ланцюг та почали її дратувати, тобто стукав біля неї ногою по землі. На його стук собака гавкала, але потім замовкла. Потім він знову почав стукати ногою по землі і в цей момент собака його схопила за штанину і він закричав. ОСОБА_4 на його крик побіг до хвіртки та взяв палицю, якою двічі вдарив собаку палицею, а він в свою чергу також двічі вдарив собаку ногою. Собака впала і вони з ОСОБА_4 вийшли на вулицю. Під час дратування собаки він не звертав уваги на місце перебування ОСОБА_2. ОСОБА_4 взяв пусту пляшку з-під пива „Десант”, яка стояла біля хвіртки на землі та кинув її в стіну будинку. Вона розбилась. На грохот також ОСОБА_1 не вийшов з будинку і світло не включав. Потім вони трішки відійшли від хвіртки та помітили, що ОСОБА_2 поруч з ними не має і тоді він почав його гукати. ОСОБА_2 приблизно через дві хвилин вийшов з двору ОСОБА_1, при цьому тримаючи у одній руці пластмасову каністру, а в другій руці бензопилу помаранчевого кольору. ОСОБА_2 сказав, що дані речі він викрав з подвіря ОСОБА_1, щоб в подальшому продати, а гроші витратити на власні потреби. Він, будучи в стані алкогольного спяніння, розумів, що майно є викраденим. Потім ОСОБА_2 запропонував йому забрати каністру з бензином, після чого передав каністру ОСОБА_4. ОСОБА_2 пішов додому, а вони з ОСОБА_4, тримаючи за ручку вдвох каністру понесли до нього додому. Їм каністра показалась важкою, бо вони були в стані алкогольного спяніння. По дорозі він сказав ОСОБА_4, що каністру потрібно нести до нього додому, бо її можна сховати так, що ніхто не знайде. Біля свого будинку у водостічній трубі вони сховали каністру. Потім ОСОБА_4 пішов додому, а він пішов до себе додому. Викрадену каністру він зберігав приблизно тиждень у водостічній трубі, а потім вирішив бензин залити в автомобіль, а каністру спалити на смітнику,б що і зробив.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2, п.5 ст. 27 ст. 198 КК України визнав повністю і пояснив, що 15.09.2011р. приблизно в 20:00 год. до нього додому прийшов товариш ОСОБА_9. Приблизно в 20.30 год. прийшов також ОСОБА_3 пограти в карти. Під час гри в карти вони розпивали пиво. 16.09.2011 р. приблизно в 1.00 год. вони закінчували грати в карти і ОСОБА_3 та ОСОБА_9 збиралися йти по домівках. Він запропонував хлопцям піти до магазину та випити ще пива. На його пропозицію вони погодилися. Підійшовши до магазину «Аннушка», який розташований по вул. 8-го Березня с. В.Сироватка, вони зустріли ОСОБА_2, який сам пив пиво. ОСОБА_2 був в стані алкогольного спяніння. ОСОБА_9 відмовився пити пиво та пішов до дому. Він з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взяли по пляшці пива та почали розпивати. В процесі розпиття вони розмовляли на різні теми. В цей момент він згадав, що у нього в 2010 році був конфлікт з ОСОБА_1 на прізвисько «ОСОБА_1», який мешкає по АДРЕСА_4. В розмову втрутився ОСОБА_3 та сказав, що ОСОБА_1 побив його родича ОСОБА_10. Вони разом вирішили піти до будинку ОСОБА_1, щоб поговорити з ним. ОСОБА_2 придбав в магазині ще пляшку пива і вони, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в нічний час пішли до будинку ОСОБА_1.

16.09.2011 року приблизно в 3.00 год. вони підійшли до подвіря ОСОБА_1 і ОСОБА_3 першим постукав у хвіртку. У дворі почала гавкати собака, але ніхто не вийшов. Він відійшов трішки далі від хлопців та знайшов біля двору пусту пляшку, кинув її об стіну будинку і вона розбилась. Потім він вирішив постукати у хвіртку, але знову гавкала собака і ніхто не вийшов. Потім ОСОБА_2 постукав у хвіртку, але так ніхто і не вийшов. Після останнього стукання собака замовкла. Хвіртка виявилася не замкненою, бо під час стукання двері відкрилися. ОСОБА_3 вирішив зайти у двір, щоб подратувати собаку. Він хотів, щоб на гавкотіння з будинку вийшов ОСОБА_1. Після того, як у двір зайшов ОСОБА_3, то і він вирішив піти слідом за ним. В будинку та у дворі світло не горіло. ОСОБА_3 стояв біля собаки, яка була привязана на ланцюг та стукав ногою по землі біля неї. На стук ОСОБА_3 по землі собака починала гавкати і відразу замовкала. Потім ОСОБА_3 знову почав стукати ногою по землі і в цей момент собака його схопила за штанину. Він, злякавшись, побіг до хвіртки та взяв палицю і підбіг до ОСОБА_3. По дорозі він палицею порвав мотузку для білизни, на якій висів спортивний чоловічій костюм, який впав на землю. Він палкою двічі вдарив собаку і ОСОБА_3 також вдарив двічі ногою собаку. Собака впала на землю і вони вийшли на вулицю. Потім він з ОСОБА_3 трішки відійшли від хвіртки та помітили, що ОСОБА_2 поруч з ними не має і тоді ОСОБА_3 почав його гукати. ОСОБА_2 приблизно через дві хвилини вийшов з двору ОСОБА_1, при цьому тримаючи у одній руці пластмасову каністру, а в другій руці бензопилу оранжевого кольору. ОСОБА_2 сказав, що дані речі він викрав з подвіря ОСОБА_1, щоб в подальшому їх продати, а гроші витратити на власні потреби. Вони розуміли, що майно потерпілого було викрадено ОСОБА_2 Потім ОСОБА_2 віддав каністру з бензином ОСОБА_3, а той попросив допомогти перенести каністру до нього додому, пояснивши, що в нього болить спина, крім того, вони були в стані алкогольного сп*яніння і каністра здавалася для них важкою. Після цього ОСОБА_2 з бензопилою пішов додому, а вони з ОСОБА_3, взявши вдвох каністру з бензином, пішли додому до ОСОБА_3. Біля будинку ОСОБА_3 у водостічній трубі вони сховали каністру. Після цього вони розійшлися по домівках. В подальшому він не бачив ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2. Він не знав, яким чином ОСОБА_2 розпорядився викраденою бензопилою та як розпорядився каністрою з бензином ОСОБА_3.

Таким чином, вина підсудних в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії підсудних суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки вони, діючи в групі між собою, вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в пошкодженні та знищенні майна потерпілого ОСОБА_1

Крім того, дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 1433 грн.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 198 КК України, оскільки він вчинив заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд також кваліфікує за п. 5 ст. 27 ст. 198 КК України, тобто як пособництво в заздалегідь необіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею, пом*якшуючі відповідальність обставини свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі в добровільному порядку, має на утриманні малолітню дитину, з*явився з повинною.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею, пом*якшуючі відповідальність обставини раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі,з*явився з повинною, матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі в добровільному порядку, має на утриманні малолітню дитину.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею, пом*якшуючі відповідальність обставини раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі,з*явився з повинною, матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі в добровільному порядку.

Як обтяжуючу відповідальність обставину суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння.

З врахуванням зазначеним обтяжуючих та пом*якшуючих відповідальність обставин суд вважає, що виправлення та перевихованні підсудних можливо без їх ізоляції від суспільства, приймаючи до уваги також і думку потерпілого, який просив обрати відносно підсудних міру покарання , не пов*язану з позбавленням та обмеженням волі.

Судові витрати необхідно стягнути з підсудних.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України 2 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 185 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2(два)роки.

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 296, ст. 198 КК України і призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України 2 роки позбавлення волі, за ст. 198 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один)рік 6 місяців.

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 296, п. 5 ст. 27 ст. 198 КК України і призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України 2 роки позбавлення волі, за п. 5 ст. 27 ст. 198 КК України 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один)рік 6 місяців.

Запобіжний захід відносно засуджених до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

У відповідності з ст. 76 КК України зобовязати засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи; повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в доход держави( місцевий бюджет) по 56 гривень 28 копійок витрати, пов*язаних з проведенням судово-товарознавчої експертизи, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області № 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податків 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 (оплата за експертизу №2633 від 20 жовтня 2011 року).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя