Постанова № 21489722, 15.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 18/12/455-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м.Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.07.11 р.

у справі № 18/12/455-10 (суддя Саврій В.А. )

позивач Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі філії "Імексбанк" у м. Хмельницький м. Хмельницький

відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м.Хмельницький

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Орен Інтернешенел"

про розірвання договору суборенди від 28 грудня 2005 року

та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі філілї "Імексбанк" у м.Хмельницький

про стягнення 71420,52 грн;зобов"язання публічного акціонерного товариства "Імексбанк" усунути наслідки самовільно проведених будівельних робіт у приміщенні за адресою:

АДРЕСА_2, привівши зазначене приміщення у стан, на момент укладення договору суборенди від 28.12.2005р., зокрема:

на першому поверсі:

1. встановити демонтовані перегородки (стіни) приміщення №1

2. демонтувати перегородки (стіни) в приміщенні №2;

3. встановити бетонне міжповерхове перекриття в приміщенні №2та демонтувати сходи в приміщення підвалу;

4. встановити стіну (перегородку) між приміщеннями №3 та №4;

5. встановити дверний пройом між приміщеннями №4 та №5;

6. демонтувати стіну (перегородку) з дверним пройомом у приміщенні №5;

7. встановити стіни (перегородки) між приміщеннями №5,№6 та №7;

8. встановити дверний пройом між приміщеннями №9 та №10, встановити у приміщенні №11 вантажний ліфт та шахту ліфту.

у підвальному приміщенні:

1. встановити стіну (перегородку) між приміщеннями №13 та №17;

2. демонтувати стіни (перегородки) в приміщенні №11;

3. демонтувати стіни (перегородки) в приміщенні №16.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4,представника ,довіреність в справі

відповідача - не з'явився

третя особа -не з"явився

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2011 року у справі № 18\12\455-10 (головуючий суддя Саврій В.А., судді Гладій С.В.,Заверуха С.В.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орен Інтернешенел" про розірвання договору суборенди від 28 грудня 2005 року.

Розірвано договір суборенди від 28 грудня 2005 року, укладений між акціонерним комерційним банком „Імексбанк" та підприємцем ОСОБА_2, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстраційним номером 12925 з 15 березня 2010 року.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” (м. Одеса, Приморський район, Проспект Гагаріна,12-А код 20971504) 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У зустрічному позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк”в особі філії "Імексбанк" у м. Хмельницький про стягнення 71420,52 грн. та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Імексбанк”" усунути наслідки самовільно проведених будівельних робіт у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, привівши зазначене приміщення у стан, на момент укладення договору суборенди від 28.12.2005р., зокрема:

На першому поверсі: встановити демонтовані перегородки (стіни) приміщення №1, демонтувати перегородки (стіни) в приміщенні №2; встановити бетонне міжповерхове перекриття в приміщенні №2 та демонтувати сходи в приміщення підвалу; встановити стіну (перегородку) між приміщеннями №3 та №4;встановити дверний пройом між приміщеннями №4 та №5; демонтувати стіну (перегородку) з дверним пройомом у приміщенні №5; встановити стіни (перегородки) між приміщеннями №5,№6 та №7; встановити дверний пройом між приміщеннями №9 та №10, встановити у приміщенні №11 вантажний ліфт та шахту ліфту. У підвальному приміщенні:встановити стіну (перегородку) між приміщеннями №13 та №17;демонтувати стіни (перегородки) в приміщенні №11; демонтувати стіни (перегородки) в приміщенні №16,- відмовлено

Ухвалюючи рішення в частині задоволення первісного позову ,суд першої інстанції дійшов висновку, що приміщення, розташоване в АДРЕСА_2, передавалось в суборенду АКБ „Імексбанк" з метою розміщення філії АКБ „Імексбанк" для здійснення останньою банківських операцій. Сторони при укладенні договору не передбачали і не могли передбачити факт ліквідації філії АТ „Імексбанк" у м. Хмельницький, що є істотною обставиною для позивача за первісним позовом. На думку суду першої інстанції, наявність вказаних вище обставин в їх сукупності є підставою для розірвання договору суборенди від 28.12.2005р.

Судом першої інстанції було прийнято до уваги , що відповідач за первісним позовом у передбаченому законодавством порядку був неодноразово попереджений про розірвання договору оренди, проте, для здійснення передачі приміщення не з"явився, акт приймання-передачі підписувати відмовився, у зв”язку з чим 15.03.2010р. був складений акт про звільнення приміщення по АДРЕСА_2 та з огляду на положення ст. ст. 179,188, 283 ГК України,ст. 652 ЦК України задоволив первісний позов.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про стягнення орендної плати в розмірі 71420грн. 52 коп., з огляду на положення ч 6 ст.762 ЦК України , ч.1 ст. 286 ГК України , місцевий суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача за первісним позовом орендної плати, нарахованої після 15.03.2010р., оскільки орендар не користувався орендованим приміщенням з причин, які від нього не залежали.

Щодо зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_2 про приведення приміщення в стан, в якому воно було одержано позивачем за первісним позовом, колегія суддів посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що дозволу на проведення ремонтних робіт орендодавець не давав, до уваги не прийняла, оскільки п. 4.4 договору від 28.12.2005р. встановлено, що орендар зобов"язаний своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Суд зазначив , що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження стану спірного приміщення на момент укладення договору від 28.12.2005р., не надано доказів, які б підтверджували факт істотного змінення стану орендованого приміщення первісним позивачем. Крім того, на думку суду, відповідач не довів, що внаслідок ремонтних робіт стан орендованого приміщення погіршився.

З посиланням на приписи ст.ст. 773,785 ЦК України , місцевий суд відмовив у задоволенні зустрічних вимог про приведення приміщення у первісний стан.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення необґрунтованим

Зазначає, що ліквідація Банком власної філії не є істотною обставиною та підставою для розірвання договору в розумінні приписів ст. 652 ЦК України .Рішення про ліквідацію Філії прийняте одноосібно Банком, в особі його виконавчого органу, в матеріалах справи відсутні докази щодо спонукання до винесення даного рішення уповноваженими суб'єктами (Національним банком України, судом, тощо).

Апелянт звертає увагу суду на положення п. 9.5. Договору суборенди від 28.12.2005р., відповідно до умов якого реорганізація Орендаря не визнається підставою для зміни чи припинення чинності цього договору.

Вказує, що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 02.02.11р. наголосив на необхідності дослідження судом факту ліквідації філії як самостійної підстави розірвання договору, встановивши при цьому, шо будь-які посилання на скрутне економічне становище не можуть прийматись до уваги, оскільки є ризиками кожної сторони договору. Зазначає також, що нерентабельність і неприбутковість відділення банку стосується діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності його утримання в орендованому приміщенні цілком покладається на нього та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Проте в ході судового розгляду справи представники Банку не привели. жодного аргументу, яким би можна було спростувати викладені вище доводи щодо відсутності ознак істотності у факті перетворення філії Банку у відділення, останні знову почали відстоювати лінію важкого економічного становища Банку. На підтвердження останньої були надані копії наказів про звільнення представників, докази перевірки представниками податкових органів. Апелянт вважає , що зазначені документи ніяким чином не підтверджують позицію Банку відносно самостійної підстави для розірвання договору у вигляді перетворення власної філії .

Щодо скрутного економічного стану Банку, вказує , що є достатньо доказів зворотнього, а саме -аудиторський висновок “Про результати перевірки річної фінансової звітності”.Крім того, матеріали справи також містять докази, що ПАТ “Імексбанк”представлений у місті Хмельницькому вже не одним відділенням (на базі ліквідованої філії), а відразу трьома представництвами .

Відносно незаконності положень рішення, якими встановлено, що орендна плата не повинна сплачуватись у разі звільнення орендованого приміщення, апелянт вказує , що положення п.9.6. оспорюваного Договору містять перелік випадків припинення останнього: загибель орендованого майна, дострокове розірвання за згодою сторін або рішення суду, банкрутства Орендаря та інших прямо передбачених законодавством випадках. Пунктом 9.2. Договору встановлено, що розірвання договору допускається тільки за взаємною згодою сторін.

Доводи позивача, які були покладені у рішення суду, щодо відсутності обов'язку останнього сплачувати орендну плату у випадку звільнення приміщення, є незаконними, оскільки права та обов'язки сторін виникають виключно на підставі умов договору Зазначеними діями суд втручається в господарську діяльність, доповнюючи положення існуючого договору, фактично надаючи Банку право односторонньої відмови від взятих на себе зобов'язань.

Щодо незаконності тверджень про відсутність у матеріалах справи доказів зміни Банком орендованого приміщення, апелянт вказує, що в матеріалах справи є лист від 25.02.2010р. № 233 з доданими актами , в яких йшлось про: демонтаж залізобетонних балок перекриттів, мурування внутрішн іх стін з цегли, улаштування стін з гіпсокартону, монтаж металоконструкцій сходів, поручнів. В матеріалах справи є копії технічного паспорту орендованого приміщення від 25.03.2005р. з чіткими обрисами, розмірами кімнат, розташуванням вхідних груп, перекриттів орендованого приміщення.

Звертає увагу суду на положення п.п. 1.1. Договору суборенди, в якому йдеться про предмет договору, описується приміщення, яке передається в оренду. Опис зроблено станом на момент передачі Банку приміщення по договору оренди і даний опис (з зазначенням площ кожної з кімнат) повністю збігається з технічним паспортом від 25 березня 2005 року і повністю не відповідає тим технічним характеристикам приміщення, що було залишене Банком та задокументовано в акті від 30 грудня 2011 року.

Апелянт стверджує, що Орендар в особі ПАТ “Імексбанк”прийняв в рамках договору суборенди від ФОП ОСОБА_2 приміщення яке повністю відповідало характеристикам технічного паспорту від 25 березня 2005 року, за час дії договору Банком були проведені будівельні роботи, що змінили вигляд орендованого приміщення . Зважаючи на те, що офіційно дозвіл на проведення такого роду робіт не надавався ; наслідки останніх не узаконювались, новий технічний паспорт не видавався, вважає останні погіршенням орендованого майна.

Апелянт також не погоджується і з датою розірвання договору -15 березня 2010 року , оскільки це суперечить приписам ч.5 ст. 188 ГК України та ч.3 ст. 653 ЦК України , відповідно до яких якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вважає, що взявши до уваги доводи позивача , суд порушив вимоги закону, оскільки не вжив всіх дій щодо повного, об'єктивного і всебічного розгляду судового спору, як того вимагають положення ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно обґрунтованості вимог ФОП ОСОБА_2 щодо стягнення з Банку заборгованості по орендній платі та зобов'язання Банку усунути наслідки самовільно проведених будівельних робіт, апелянт вказує, що між сторонами даного спору укладений договір суборенди приміщення, яким встановлено, що плата за користування майном перераховується на рахунок ОСОБА_2 щомісячно не пізніше 6 числа місяця, наступного за звітним, і буде становитиме 2 257, 4 дол. США. Зважаючи на ту обставину, що з 6 березня 2010 року Відповідачем не сплачується орендна плата, станом на 6 липня 2010 року прострочка останнього становить 4 місяці і загальна сума заборгованості становить 9 029, 6 дол. США або 71 966 грн. (курс НБУ - 7, 97 грн.).

Щодо вимог зобов'язати Банк вчинити дії, апелянт вказує, що 28 грудня 2010 року закінчився строк дії договору суборенди, ФОП ОСОБА_2 направила Банку лист з вимогою з'явитись та передати орендоване приміщення.

30 грудня 2010 року о 14:00 год представники Банку передавати приміщення та підписувати відповідний акт приймання-передавання відмовились.

За наслідками огляду приміщення, виявлені факти самовільно-проведених будівельних робіт, зокрема перепланування орендованого приміщення, всі виявлені факти були описані та відображені схематично в акті приймання-передавання приміщення , який разом із додатками був переданий Банку 14.01.2011р.

Зважаючи на виявлені під час складання акту приймання-передавання обставини, апелянт конкретизувала вимоги до Банку, щодо змін яких зазнало орендоване приміщення та відповідно які саме роботи повинен вчинити Банк.

Просить рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 18/12/455-10 від 11 липня 2011 року - скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ “Імесбанк”до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору суборенди приміщення від 28 грудня 2005 року з 15 березня 2010 року - відмовити; Позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 до ПАТ “Імексбанк”задовольнити, стягнути з Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 71 966 грн. заборгованості по орендній платі; зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”усунути наслідки самовільно проведених будівельних робіт у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, привівши зазначене приміщення у відповідність до вимог технічного паспорту на зазначене приміщення від 25.03.2005р

Також , просить стягнути з ПАТ “Імексбанк”на користь ФОП ОСОБА_2 понесені нею судові витрати.

Відзивом на апеляційну скаргу від 11.01.2012 року представник позивача вважає доводи апеляційної скарги безпідставними .Вказує, що господарським судом Хмельницької області при новому розгляді справи було перевірено усі обставини, що мають значення для справи, а рішення суду прийнято відповідно до положено чинного законодавства .

Постановою від 02 лютого 2011року ,Вищий господарський суд України , повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, дав єдину вказівку , зокрема, зазначив, що судами обох інстанцій не було встановлено, чи може ліквідація філії АТ “Імексбанк” вважатись істотною обставиною в розумінні ст.652 ЦК України.

Позивач вказує, що при новому розгляді справи місцевим судом було встановлено, що істотною зміною обставин була саме ліквідація філії банку у м. Хмельницькому та небажання відповідача розірвати спірний договір.Також судом було встановлено , що ліквідація філії була зумовлена зовнішніми об”єктивними причинами , які жодна із сторін не змогла усунути після їх виникнення. .

Акт перевірки філії “АТ “Імексбанк”у м.Хмельницькому державною податковою інспекцією, яким встановлено факт збитковості філії та копії наказів про звільнення працівників протягом 2009 перший квартал 2010 року підтверджують наявність зовнішніх незалежних обставин, що призвели до ліквідації філії.

Також позивач вказує, що враховуючи положення ст. 773 ЦК України , у зв"язку ліквідацією філії АТ “Імексбанк” у м.Хмельницькому, для розміщення якої майно передавалось в суборенду, зникло цільове призначення речі. Тому подальше використання банком орендованого приміщення після ліквідації філії вважалось би порушенням Договору суборенди в частині використання приміщення не за цільовим призначенням.

Посилання апелянта на п. 9.5 договору суборенди , яким передбачено, що реорганізація орендаря не визнається підставою для розірвання договору є безпідставними, адже орендарем спірного приміщення по договору виступала юридична особа АКБ “Імексбанк”.В даному випадку реорганізації орендаря- юридичної особи не відбулось .

Щодо відмови у стягненні орендної плати зазначає, що господарським судом Хмельницької області було встановлено, що Банком орендоване приміщення не використовувалось через обставини, за які він не відповідав, а саме у зв'язку з ліквідацією філії АТ „Імексбанк" у м. Хмельницький, що відповідача за первісним позовом неодноразово було повідомлено про звільнення приміщення та необхідність направлення власного представника для підписання акту приймання-передачі.

Вказує, що положення Цивільного кодексу України вказують на те, що плата з наймача справляється лише за користування майном, а з 15 березня 2010 року АТ „Імексбанк" даним майном не користується, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача орендної плати за користування майном, нарахованої після 15.03.2010р.

Щодо приведення приміщення у стан, який існував на момент укладення договору, позивач зазначає, що відповідно до п. 4.4. Договору суборенди на орендаря покладено обов'язок щодо здійснення поточного та інших видів ремонтів орендованого майна. Посилання відповідача за первісним позовом на те, що проведеними роботами в орендованому приміщенні було змінено його стан є необґрунтованими, адже ОСОБА_2 не є експертом в будівельній сфері і не має спеціальних знань у даній галузі. Тому відповідно і підстави стверджувати, що роботи, проведені у спірному приміщенні, були не поточним чи капітальним ремонтом, а проведеними роботами було змінено стан спірного приміщення, у орендаря відсутні.

Вказує, що в Акті прийому-передачі від 01.02.2006р. сторони вказали, що передане майно знаходиться в належному стані і придатне для цільового призначення - тобто для розміщення філії АКБ „Імексбанк". Даний факт безпосередньо свідчить про те, що стан спірного приміщення на момент його передачі в суборенду був придатним для розміщення філії Банку. Відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що саме Банком були проведені перелічені апелянтом роботи

Посилання відповідача на Акти проведення ремонтних робіт за 2006р. вважає необґрунтованим, адже в них не зазначено про проведення в приміщенні жодних чітко зазначених ОСОБА_2 видів робіт.

Вказує, що технічний паспорт на приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, було видано в березні 2005 року., а сам договір суборенди було укладено між сторонами 12 грудня 2005 року, тобто через 10 місяців після видачі технічного паспорту на приміщення.

Просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2011 року по справі № 18/ 12/ 455-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Від третьої особи ТзОВ “Орен Інтернешенел” надійшли пояснення на апеляційну скаргу , якими вказує , що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, на рішення суду від 11.07.2011р. підтримує повністю.

Аналізуючи положення ст. 16, ст. 625, 629,ч.1 ст. 651 , ч.2 ст. 652, ч.3 ст. 653 ,ч.3 ст. 773 , ст.779 ЦК України , просить вимоги апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2011р. у справі №18/12/455-10 задовольнити повністю.

Дана справа розглядалася неодноразово.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.07.2010 р. первісний позов задоволено. Розірвано договір суборенди від 28.12.2005 р., укладений між АКБ "Імексбанк"та відповідачем, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстраційним № 12925. Зустрічний позов задоволено частково. Зобовязано ПАТ "Імексбанк" усунути наслідки самовільно проведених будівельних робіт у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, привівши зазначене приміщення у стан, на момент укладення договору суборенди від 28.12.2005р., зокрема: демонтувати стіни-перегородки, привівши приміщення у відповідність до вимог технічного паспорту від 25.03.2005 р.; облаштувати у підвальному приміщенні вихід на вулицю; замурувати вхід у підвал з першого поверху приміщення, відновивши монолітне перекриття; встановити дверне полотно на основний "парадний" вхід в приміщення. Стягнуто з ПАТ "Імексбанк" на користь ФОП ОСОБА_2 71420,52 грн. боргу з орендної плати. В стягненні 93,48 грн. орендної плати відмовлено. У задоволенні позову в частині зобовязання ПАТ "Імексбанк" відновити цегляне покриття підлоги приміщення; повернути та встановити в приміщенні стелю з алюмінію, встановити у підвальному приміщенні товарний ліфт відмовлено. Також , суд вирішив питання про розподіл судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. абзац 2 резолютивної частини рішення викладено в іншій редакції: "Розірвати договір суборенди від 28.12.2005 р., укладений між АКБ "ІМЕКСБАНК" та підприємцем ОСОБА_2, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстраційним № 12925 з 15.03.2010 р."

Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.07.2010 р. скасовано в частині задоволення зустрічного позову та стягнення судових витрат з ПАТ "Імексбанк".

В частині зустрічного позову прийнято нове рішення: в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 02 лютого 2011 року рішення господарського суду Хмельницької області від 07.07.2010 р. тапостанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. у справі № 12/455-10 скасовано, а справу направлено до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Скасовуючи судові рішення у даній справі , Вищий господарський суд України вказав, що господарські суди повинні були встановити, чи може ліквідація філії АТ "Імексбанк" вважатися істотною обставиною в розумінні ч.1, 2 ст. 652 ЦК України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів оренди, якими сторони керувались, та підставою для його розірвання на користь однієї з них. При цьому, суд зазначив, що нерентабельність та неприбутковість відділення банку стосується діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності його утримання в орендованому приміщенні цілком покладається на нього та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

У судовому засіданні ,яке відбулось 01 лютого 2012 року представник апелянта та товариства з обмеженою відповідальністю "Орен Інтернешенел " скаргу підтримали з мотивів, які викладені у апеляції . Просили рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 та про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ “Імексбанк”.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 15 лютого 2012 року ,про що сторони були повідомлені під розписку.

15 лютого 2012 р. представник апелянта та третьої особи в судове засідання не з”явились ,причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На підставі вищенаведеного , враховуючи ,що явка сторін обов”язковою не визнавалась ,сторони надали свої пояснення по суті апеляційної скарги ,колегія суддів визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника апелянта та третьої особи.

Під час апеляційного перегляду справи представник позивача ПАТ “Імексбанк” проти апеляційної скарги заперечував та вважав законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції у даній справі. Просить його залишити без змін , а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Статтею 179 Господарського кодексу України встановлено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання.

Так, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди, зокрема, може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), або інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28 грудня 2005року між Акціонерним комерційним банком „Імексбанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір-суборенди, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстраційним номером 12925, Додаткова угода до нього № 1 від 13.10.2008р., р. № 11194, Додаткова угода № 2 від 12.08.2009р., р. № 4136 (далі - Договір суборенди), відповідно до умов якого Орендар передав Банку в суборенду окреме, індивідуально-визначене майно, частину нежитлового приміщення загальною площею 202,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. (т.1,а.с.7-8,)

Згідно п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме, індивідуально визначене майно, частину нежитлового приміщення загальною площею 202,6 кв. м.

В пункті п. 1.3. Договору суборенди зазначено, що дане приміщення передається у суборенду з метою розміщення філії АКБ „Імексбанк".

Пунктом 9,1 договору передбачено, що він укладається строком на пять років з 28 грудня 2005року по 28 грудня 2010року (п.9.1 Договору).

Відповідно до п.п.4.4, 4.5 Договору орендар зобовязується своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів орендованого майна. У разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або іншому підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

30.10.2008року сторони підписали додаткову угоду №1 Договору суборенди від 28.12.2005р. відповідно до якої пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: „Плата за користування Майном з 1 жовтня 2008 року і до закінчення строку дії договору складе суму в гривнях еквівалентну 18 дол. США за один квадратний метр площі 103,7 кв. м. та суму еквівалентну 6 дол. США за один квадратний метр площі 98,9 кв. м. Орендна плата перераховується на рахунок Орендаря щомісячно не пізніше 6 числа місяця, наступного за звітним, і буде становитиме 2460 дол. США”.(т.1,а.с,9)

12.08.2009року сторони підписали додаткову угоду №2 Договору суборенди від 28.12.2005р. ,відповідно до якої пункт 3.1. Договору суборенди виклали в наступній редакції: „Плата за користування Майном з 1 серпня 2009 року і до закінчення строку дії договору складе суму в гривнях еквівалентну 17 доларам США за один квадратний метр площі 103,7 кв.м. та суму еквівалентну 5 доларам США за один квадратний метр площі 98,9 кв. м. Орендна плата перераховується на рахунок Орендаря щомісячно не пізніше 6 числа місяця, наступного за звітним, і буде становитиме 2 257,40 (дві тисячі двісті п'ятдесят сім) доларів США 40 центів.(т.1,а.с. 8)

З наявної в матеріалах справи копії Статуту, вбачається, що Правонаступником Акціонерного комерційного банку „Імексбанк” є Публічне акціонерне товариство „Імексбанк” (п. 1.1 Статуту). (т.1,а.с. 27-49)

Як вбачається з Наказу від 19 січня 2010року, підписаного виконуючим обовязки Голови правління Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" ОСОБА_8, “Про реорганізацію філії АТ “Імексбанк” у м.Хмельницький у відділення на балансі АТ “Імексбанк”було вирішено створити робочу групу щодо реорганізації філії АТ „Імексбанк" у м. Хмельницький у відділення на балансі АТ „Імексбанк". Для виконання вищезазначеного наказу було затверджено регламент необхідних заходів, серед яких: Повідомлення ФОП ОСОБА_2 про дострокове розірвання Договору суборенди за взаємною згодою сторін; Проведення заходів по створенню відділення у м. Хмельницький на балансі АТ „Імексбанк"; До 31 березня 2010 року видача наказу про закриття філії АТ „Імексбанк" у м.Хмельницький.

Відповідно до вимог Наказу від 19 січня 2010 року, після закриття філії ПАТ „Імексбанк",у м.Хмельницькому залишиться функціонувати відділення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк".(т.1,а.с. 15,16)

З наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 22 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" від 23.02.2010р., вбачається, що було вирішено перепідпорядкувати відділення № 2 філії АТ „Імексбанк" у м. Хмельницький на баланс АТ „Імексбанк", змінити його повне найменування ,внутрішньобанківський реєстраційний код, місцезнаходження , встановити штатний розпис та перелік операцій відповідно до протоколу № 18 засідання Правління АТ „Імексбанк" від 23.02.2010р., а також затвердити Положення про відділення № 297 Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" у м. Хмельницький у новій редакції. Починаючи з 01 березня 2010 року відділення № 297 Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" здійснює банківську діяльність у м. Хмельницькому.(т.1,а.с.11-14)

Так, частиною 1 статті 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Умовами Договору суборенди від 28 грудня 2005 року передбачено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок :закінчення строку дії на який його було укладено, загибелі орендованого майна, дострокового за згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутство Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України. (п.9,6 Договору )

Відповідно до ч.2-4 ст. 188 ГК України ,сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

04 лютого 2010 року позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору суборенди з 15 березня 2010 року .(т.1,а.с.20) , на що відповідач ФОП ОСОБА_2 відповіла відмовою ( т.1,а.с. 21)

Крім того, листом від 09 березня 2010 року позивач повідомив відповідача , що з 15 березня 2010 року Банк припиняє експлуатацію орендованого приміщення та звільняє його. В даному листі також міститься прохання з'явитись та підписати Акт прийому-передачі приміщення.(т.1,а.с. 19)

Оскільки відповідачка відмовила у достроковому розірванні договору оренди, позивач звернувся з позовом до господарського суду.

Згідно зі ст. 607 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється неможливістю його виконання у зв"язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про наявність істотних обставин для розірвання договору суборенди.

Так, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане: у даному випадку приміщення, розташоване в АДРЕСА_2, передавалось в суборенду АКБ „Імексбанк" з метою розміщення філії АКБ „Імексбанк" для здійснення останньою банківських операцій. Укладаючи договір ,сторони не передбачали і не могли передбачити факт ліквідації філії АТ „Імексбанк" у м. Хмельницький.

Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; зокрема, зміною обставин є ліквідація філії АТ “Імексбанк”через її збитковість .

Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору: Так, укладаючи договір , сторони передбачали, що у приміщенні буде розміщена філія ,що будуть надаватись банківські послуги. Сплата орендної плати за приміщення, яке позивачем не використувається за призначенням ,порушує співвідношення майнових інтересів сторін.

Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Так, дана обставина полягає у тому, що в договорі відсутні посилання на те, що ризик зміни обставин несе будь-яка із сторін .

Відтак , наявність вказаних вище обставин в їх сукупності є підставою для розірвання договору суборенди від 28.12.2005р. в судовому порядку .

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про те, що даний договір не може бути достроково розірваний, оскільки положеннями п. 9.5. Договору суборенди від 28.12.2005р., визначено, що реорганізація Орендаря не визнається підставою для зміни чи припинення чинності цього договору.

Як вже зазначалось вище, відповідно до витягу з протоколу № 33 засідання Наглядової ради ПАТ “Імексбанк” Наглядовою радою було вирішено ліквідувати 31 березня 2010 року філію АТ “ Імексбанк”у м. Хмельницькому. (т.1,а.с.50)

Відповідно до ч.1ст. 59 ГК України припинення діяльності суб”єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації-за рішенням власника(власників ) чи уповноважених ним органів ,за рішенням інших осіб-засновників суб”єктів господарювання.

Тоб-то , припинення і реорганізація юридичної особи є різними поняттями і тягнуть за собою різні юридичні наслідки .

Відповідно до ч.5 ст. 188 ГК України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення дії договору з 15 березня 2010 року- з фактичної дати звільнення приміщення , що підтверджується Актом про звільнення приміщення. (т.1,а.с.51) . Про те, що саме з зазначеної дати приміщення позивачем не використовується , свідчить наданий ним апеляційному суду Акт від 23 березня 2010 року про опломбування лічильника по вул. Театральній ,40 в м. Хмельницькому .

Щодо зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 71420,52 грн., колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об"єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що орендна плата вноситься за користування майном.

Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки матеріали справи стверджують , що 15.03.2010р. позивач за первісним позовом звільнив спірне приміщення і їм не користується , місцевий суд прийшов до висновку, що з 15.03.2010р. орендна плата не може нараховуватися.

Таким чином , господарський суд Хмельницької області прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача орендної плати, нарахованої після 15.03.2010р., оскільки орендар не користувався орендованим приміщенням з причин, які від нього не залежали і правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог підприємця ОСОБА_2 щодо стягнення з позивача за первісним позовом орендної плати в сумі 71420,52 грн.

Щодо доводів апелянта про задоволення її зустрічних позовних вимог про приведення приміщення в стан, в якому воно було одержано позивачем за первісним позовом, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 773 ЦК України передбачено, що наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найом, лише за згодою наймодавця.

Пунктом 4.4 укладеного між сторонам Договору суборенди від 28.12.2005р. встановлено, що орендар зобов"язаний своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів орендованого майна ,а тому посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що дозволу на проведення ремонтних робіт орендодавець не давав, місцевий господарський суд правомірно до уваги не прийняв.

Згідно зі ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З пункту 4.5 Договору вбачається, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов"язується повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Як правильно вказав місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні, відповідачем ФОП ОСОБА_2 не надано суду будь-яких доказів у розумінні ст. 33 ГПК України на підтвердження стану спірного приміщення на момент укладення договору від 28.12.2005р.

Відповідно до акта приймання-передачі орендованого майна від 01.02.2005р. до договору суборенди від 28.12.2005р. (т.2,а.с. 1 ) сторони підтвердили, що спірне приміщення передане в належному стані для цільового призначення.

Посилання відповідача на акт приймання виконаних підрядних робіт за 2006р. в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог не може слугувати підставою для зобов"язання позивача вчинити певні дії.

Зі змісту актів виконаних підрядних робіт вбачається, що у спірному приміщення були проведені певні ремонтні роботи. Проте, це не надає підстав стверджувати, що первісний позивач має вчинити дії щодо демонтажу стін-перегородок, облаштування у підвальному приміщенні виходу на вулицю, відновленню монолітного перекриття, встановлення двірного полотна на основний вихід в приміщення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б зазначали про відповідність технічного паспорту приміщення по вул. Театральній, 40 а м. Хмельницькому стану на день укладення договору.

Відповідач не надав суду переконливих доказів, які б підтверджували факт істотного змінення стану орендованого приміщення первісним позивачем, як і не довів належними доказами те, що внаслідок ремонтних робіт стан орендованого приміщення погіршився.

Таким чином , місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк”в особі філії "Імексбанк" у м. Хмельницький про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" усунути наслідки самовільно проведених будівельних робіт у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, привівши зазначене приміщення у стан, на момент укладення договору суборенди від 28.12.2005р.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та скасування чи зміни рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2011 року у справі № 18/12/455-10

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2011 року у справі № 18/12/455-10 залишити без змін ,а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

2495/12