Рішення № 21489441, 16.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р.

Справа № 11/18/5025/485/11

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" м. Київ .

до фермерського господарства "Лебідь" с.Велика Березна Полонського району

Хмельницької області

про стягнення 30361,39 грн., з яких 16983,07 грн. пені, 2877 грн. 3% річних та 10500,66 грн. інфляційних

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився,

Від відповідача: не з’явився.

(У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.)

Суть спору:

Позивач - ТОВ "Європейський лізинг" м. Київ звернувся до суду з позовом до ФГ "Лебідь" с.Велика Березна Полонського району Хмельницької області про стягнення 30361,39 грн., з яких 16983,07 грн. пені, 2877 грн. 3% річних та 10500,66 грн. інфляційних, нарахованих за неналежне виконання умов укладеного договору фінансового лізингу № 19-03-2008 від 5 березня 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.07.10 у справі №6/92-10 з відповідача на його користь стягнуто 80155,45грн. основної заборгованості за несплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 19-03-2008 від 05.03.2008 року, 9151,42 грн. пені, 1977,57 грн. 3% річних, 5129,95 грн. інфляційних. Судові витрати покладено на відповідача в т.ч. 1000,00 грн. адвокатських послуг.

Звертає увагу суду, що оскільки заборгованість за рішенням суду відповідачем не погашена, тому позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні за період з 24.04.10 по 15.03.2011року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на вимоги ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст.6,11,509,526,610,806 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов, додаткових відзивах на позов, його повноважний представник в судових засіданнях заперечує проти позову, просить суд врахувати аргументи, які на його думку спростовують позовні вимоги позивача, при цьому зазначає таке.

Так, рішеннями господарського суду Хмельницької області від 27.07.2010 р по справах № № 6/92-н та № 6/93-н загалом стягнуто з врахуванням судових витрат та витрат на оплату послуг адвоката 616 357,96 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2011 року по справі № 9/18/5025/486/11 встановлено, що після прийняття рішення по справі № 6/93-н відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором № 10-03-07 сплачено безпосередньо позивачу 120 тис., через органи ДВС відбулось погашення заборгованості на суму 619 489 грн., всього сплачено 739489,96 грн.

Відповідач стверджує, що позивач безпідставно не враховує здійснену безпосередньо відповідачем переплату в сумі 120 тис. грн.

Тобто відповідач вважає, що позивач безпідставно не враховує, що за договором фінансового лізингу, на якому ґрунтуються позовні вимоги, наявна переплата в розмірі 123 132,00 грн., на яку позивач ніяким чином не реагує, а вимоги відповідача провести зарахування зазначених сум залишив без відповіді. Зазначені обставини встановлені рішенням суду від 9/18/5025/486/11, тому на його думку не потребують доведенню в силу ст.35 ГПК України.

Враховуючи наведене просить суд врахувати встановлені судом обставини, що не потребують доведення, прийняти рішення про задоволення позовних вимог, шляхом зарахування в рахунок задоволення позовних вимог в сумі 30361,39 грн. по справі № 11/18/5025/485/11. При цьому надав до відзиву вимогу-пропозицію №321 від 12.12.2011 року та вимогу-пропозицію № 321/2 від 28.12.2011 року про зарахування однорідних вимог.

Повноважний представник позивача в судове засідання за викликом на з’явився, проте як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про поновлення провадження у справі надіслана позивачу за адресою, яка зазначена в клопотанні про поновлення провадження у даній справі, про що свідчить витяг з реєстру поштових відправлень та поштове повідомлення про вручення рекомендованого 13.02.2012 року повноважному представнику позивача.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 29.08.2011 року про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені відповідно до п.4 ст.267 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за наявними доказами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Так, 5 березня 2008 року між позивачем та відповідачем підписано договір фінансового лізингу № 19-03-2008р., за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу сільгосптехніку - сівалку точного висіву Ctria 400 –1 шт. вартістю 162487,50 грн., про що складено та підписано акт прийому - передачі товару від 25.03.2008 року.

Відповідно до п. 2.3, 2.4 договору передбачено, що розмір лізингових платежів та строк їх оплати визначається в Графіку лізингових платежів.

Відповідно до п. 3,1 договору лізингодавець надає техніку у вигляді фінансового лізингу строком на 24 календарних місяці; договір фінансового лізингу діє до 05.03.2010 року.

Початком лізингу вважається момент підписання договору.

Згідно п.10.1 договору сторони обумовили, що за прострочення лізингових платежів лізингоодержувач повинен виплатити пеню за прострочення, починаючи з дати його настання, за кожен день прострочення у такому порядку: до 15 днів прострочення - у розмірі 0,05% від суми недотримки; від 15 до 30 днів прострочення - у розмірі 0,1% від суми недотримки; понад 30 днів прострочення - у розмірі 0,2% від суми недотримки (п.10.1 договору).

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 96414,39грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №19-03-2008р. від 05.03.2008 року, з яких 80155,45 грн. основна заборгованість, 9151,42грн. пені, 1977,57грн. 3% річних, 5129,95грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.07.10 по справі №6/92-10 позов задоволено та відмовлено у зустрічному позові ФГ "Лебідь" про визнання неукладеним договору фінансового лізингу № 19-03-2008 від 05.03.08р. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.10.10р. рішення суду залишене без змін. При цьому судами встановлено, що заборгованість у розмірі 80155,45грн. підтверджена відповідними доказами, розмір пені за порушення термінів проведення розрахунків складав за період з 06.03.2009р. по 06.09.2009р. на суму заборгованості в розмірі 9152,42грн, а за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 3% річних в розмірі 1977,57грн. за період з 06.03.2009р. по 31.12. 2019р. та 5129,95 грн. інфляційних втрат за період з березня 2009 року по листопад 2009 року. Стягнено також 1000 грн. відшкодування витрат на адвоката. Судові витрати покладено на відповідача.

Постановою Відділу ДВС від 16.12.10р. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу суду по справі №6/92-10 від 10.11.10р.

Згідно постанови відділу ДВС Полонського районного управління юстиції від 10.01.2010 року зазначений наказ приєднано до зведеного виконавчого провадження, а 24 червня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 10.11.10р. по справі №6/92-10. закінчено в зв’язку з повним його виконанням.

У зв'язку з непогашенням протягом певного періоду відповідачем заборгованості за договором фінансового лізингу від 05.03.08 №19-03-2008 позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача відповідно до п.10.1 договору лізингу пені в сумі 16983 грн. за період з 24.04.2010 року по 15.03.2011 року, 3% річних у розмірі 2877,66грн. за період з 24.04.10р. по 15.03.11р. та інфляційні нарахування у розмірі 10500,36 грн. за грудень 2009р.- лютий 2011р.

В зв’язку незадоволенням зазначених вимог, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відповідачем у матеріали справи надані платіжні доручення щодо погашення заборгованості за договором фінансового лізингу від 06.03.07 №10-03-07 після прийняття рішення суду від 27.07.10р. по справі №6/93-н, а також листи Відділу ДВС Полонського районного управління юстиції про перерахування коштів відповідача на користь позивача.

Як вбачається із зазначених доказів відповідачем після прийняття рішення суду сплачено безпосередньо позивачу за договором фінансового лізингу №10-03-07 : 20000 грн. 30.09.2010р, 40000 грн. 15.10.2010р., 60000 грн. 25.10.2010р. При цьому судом враховується пояснення відповідача ( додатковий відзив) про помилковість зазначення у цих платіжних дорученнях дати цього договору ( 7.03.2007р. ) , оскільки між сторонами укладались тільки два договори фінансового лізингу №10-03-2007р. від 06.03.2007р. та № 19-03-2008 від 5.03.2008р.

Крім того, погашення заборгованості відбувалось через органи ДВС : 6000грн. 16.02.11р. ( сплачено відповідачем Відділу ДВС платіжним дорученням 15.02.11р.), 10000грн. 23.02.11р. ( платіжним дорученням від 22.02.11р.), 6000 грн. 31.03.11р. ( платіжним дорученням від 28.03.11р.), 101235 грн. 19.04.11р. ( платіжним дорученням від 18.04.11р.), 99200 грн. 28.04.11р. ( платіжним дорученням від 27.04.11р.), 100300 грн. 5.05.11р. ( платіжним дорученням від 4.05.11р.), 40000грн. 2.06.11р. ( платіжним дорученням від 1.06.11р.), 155704,96 грн. 24.06.11р. ( платіжним дорученням від 22.06.11р.). При цьому підтверджується також сплата відповідачем Відділу ДВС на виконання рішення суду без зазначення його номеру та дати прийняття коштів в сумі 101050 грн. ( платіжне доручення від 13.05.11р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України. Така правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду України від 20.12.10 №10/25 і є обов’язковою згідно з ст. 111-28 ГПК України. Відповідно звернення позивача до суду з позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних за період після прийняття рішення суду про стягнення боргу відповідає нормам чинного законодавства.

Судом враховується, що заборгованість відповідача перед позивачем по договору фінансового лізингу №10-03-2007р. від 06.03.2007р., яка була предметом розгляду по справі №6/93-10, після рішення суду від 27.07.10р. погашалась відповідачем у наступні дати: 20000грн. 30.09.2010р., 40000 грн. 15.10.2010р., 60000 грн. 25.10.2010р. безпосередньо на рахунки позивача та 6000грн. 16.02.11, 10000грн. 23.02.11 , 6000 грн. 31.03.11р., 101235 грн. 19.04.11р., 99200 грн. 28.04.11р., 100300 грн. 5.05.11р., 40000грн. 2.06.11р. , 155704,96 грн. 24.06.11р. через Відділ ДВС. Крім того, також сплачено відділу ДВС 101050 грн. 13.05.11р. на виконання рішення суду без зазначення його номеру дати та найменування суду. Наведене встановлено рішенням суду по справі № 9/18/5025/486/11.

При цьому відповідачем одночасно погашалась і заборгованість по договору фінансового лізингу №19-03-2008р. від 05.03.2008р. року укладеного між сторонами, що є предметом судового розгляду по даній справі.

Однак, судом враховується, що оскільки ця заборгованість виникла лише у 2008 році, то позивач повинен був погашати спочатку ту заборгованість, яка виникла хронологічно раніше по договору фінансового лізингу №10-03-2007р. від 06.03.2007р., про що також відображено в рішенні суду від 29.09.2011 року по справі № 9/18/5025/486/11.

Не приймаються до уваги також і доводи відповідача про безпідставність нарахування у зв’язку з наявною переплатою, оскільки позивач мав право нараховувати пеню, інфляційні та 3 % річних у зв’язку з наявністю заборгованості в період нарахувань. При цьому враховується, що у всіх платіжних документах відповідач при оплаті посилався на погашення заборгованості за рішенням суду, тобто на їх виконання, а не на погашення нарахувань, по яких рішення суду ще не прийнято.

Як вбачається з поданого відповідачем додаткового відзиву на позов та доданих до нього документів, відповідач після набрання законної сили судовим рішенням по справі № 9/18/5025/485/11 (суддя Олійник Ю.П.) вживав заходів щодо його добровільного виконання, шляхом добровільного проведення зарахування суми 44421,43 грн. боргу за даним рішенням та повернення решти суми 53478,57 грн. як зайво сплачених.

Господарський суд проаналізувавши зміст зазначених вимог-пропозицій дійшов до висновку, що зазначені вимоги-пропозиції стосуються припинення зобов’язання в порядку ст. 598 ЦК України за судовим рішенням №9/18/5025/486/11, а не договором від 05.03.2008 року № 19-03-2008 року, що предметом судового дослідження по цій справі, зокрема неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.10.1 договору фінансового лізингу №10-03-2008р. від 05.03.2008р. передбачено, що за прострочення лізингових платежів лізингоодержувач повинен виплатити пеню за прострочення, починаючи з дати його настання, за кожен день прострочення у наступному порядку:

до 15 днів прострочення - у розмірі 0,05% від суми недотримки;

від 15 до 30 днів прострочення - у розмірі 0,1% від суми недотримки;

понад 30 днів прострочення - у розмірі 0,2% від суми недотримки (п.10.1 договору).

На підставі п. 10.1. цього договору позивач просить стягнути з відповідача 16983,07 грн. пені за період з 24.04.2010р. по 15.03.2011р.

При цьому судом враховується, що згідно з Графіком лізингових платежів до договору фінансового лізингу №19-03-2008р. від 05.03.2008р. (Додаток №1) сторони погодили та підписали графік сплати лізингових платежів (а.с.20), відповідно до якого Фермерським господарством "Лебідь" сплачується:

- до 05.03.2008р. - 32497,50грн.;

- до 05.03.2009р. - 80155,45грн.;

- до 05.03.2010р. - 80155,45грн.

Рішенням господарського суду в справі №6/92-10 стягнуто з фермерського господарства "Лебідь" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" 80155,45 грн. основної заборгованості, строк оплати якої згідно графіка встановлений до 05.03.2009р., відповідно прострочка виникла з 06.03.09р., а шість місяців закінчилися –06.09.09р.

Звертаючись з позовом до суду в справі №11/18/5025/485/11 позивач нараховує 16983, 07 грн. пені за період з 24.04.2010р. по 15.03.2011р., тобто за межами періоду встановленого нормами ст. 232 ГК України.

З огляду на викладене, вимога позивач про стягнення 16983, 07 грн. пені задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 2877 грн. 3% річних за період з 24.04.2010 року по 07.06.2010 року, тобто після періоду, який заявлявся по справі господарського суду Хмельницької області №6/92-10, та 10500 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань за грудень 2009 року - лютий 2011 року.

Однак, при цьому при розрахунку 3% річних позивачем невірно підраховано кількість прострочених днів. Так, за період з 23.04.2010 року по 15.03.2011 року кількість прострочених днів складає 326, а отже сума річних має становити 2147 грн.73 коп.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 10500,36 грн. за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року включно, при цьому виключивши місяці квітень, травень, червень, липень 2010 року, в яких була дефляція є невірним, тому суд провівши обрахунок нарахування за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року від суми боргу 80155,45 грн. інфляційні нарахування складають 9762,15 грн.

Судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.49 ГПК України. При цьому зайво сплачене позивачем держмито у розмірі 16,39 грн. (сплачено 320 грн. замість 303,61 грн.) підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України з видачею довідки та із залишенням оригіналу платіжного доручення №130 від 02.03.11 на суму 320 грн. в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" м. Київ до фермерського господарства "Лебідь" с.Велика Березна Полонського району Хмельницької області про стягнення 30361,39 грн., з яких 16983,07 грн. пені, 2877,66 грн. 3% річних, 10500,66 грн. інфляційних нарахувань задоволити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Лебідь" с.Велика Березна Полонського району Хмельницької області (код 30895143) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" (м. Київ, вул. Ямська, 28А, код 33934787) 2147,73 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 73 коп.) 3% річних, 9762,13грн. ( дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві грн. 13 коп. ) інфляційних, 119,10 грн. (сто дев'ятнадцять грн. 10 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 46,29 грн. (сорок шість грн. 29 коп. ) відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повернути з державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю „Європейський лізинг” (м.Київ, вул.Ямська. 28А, код 33934787) 16 грн. 39 коп. Зайво сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №130 від 02.03.2011 року на суму 320 грн.

Видати довідку.

Суддя Д.Радченя

(Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею відповідно до ст.85 ГПК України 20.02.2012р.)

Віддруковано 3 прим.

1-до справи;

2-позивачу - рекомендованим з повідомленням на адресу: м.Київ, вул. Ямська, 28А;

3-відповідачу - за заявою.