Рішення № 21489164, 14.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5023/10368/11

вх. № 10368/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. №01-62юр/4618 від 14.06.2011 року відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до ДП "Харківський завод електроапаратури", м. Харків

про стягнення 71303,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, вякійпроситьсудстягнутиз відповідача на свою користь вартість електричної енергії 59106,82 грн., пеню в сумі 6146,81 грн., індекс інфляції в сумі 3926,09 грн., 3% річних в сумі 2123,83 грн., а також віднести на відповідача судовий збір.

Позивач після уточнення позовних вимог та просить суд, у зв'язку з проведеним перерахунком заборгованості, стягнути з відповідача на свою користь 52730,11 грн. вартості електричної енергії, 6024,99 грн. пені, 3925,40 грн. індексу інфляції, 2099,95 грн. 3% річних, та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні 09.02.2012 року було оголошено перерву до 14.02.2012 року. Після перерви судове засідання було продовжено.

Після перерви відповідач у судове засідання 14.02.2012 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час розгляду справи, через канцелярію суду 13.02.2012 року надав клопотання в якому просить суд зменшити розмір пені та розстрочити погашення заборгованості на 8 місяців.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 03.10.03 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №2-0636С про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачеві, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, а відповідач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами з цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, електричну енергію відповідачеві постачав в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриману електроенергію розрахувався несвоєчасно, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за період з квітня 2011 р. по листопад 2011 р. станом на 01.11.11 р. утворилась заборгованість в сумі 52730,11грн. (тарифна складова - 43941,73грн. та ПДВ 20% - 8788,38грн.).

Факт наявності заборгованості підтверджена документально матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач, відповідно до п.4 до спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 6024,99 грн. за період квітень-листопад 2011 р.

Розглянувши дану позовну вимогу, а також клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково, зменшити розмір стягнення пені на 90%.

Враховуючи викладене, а також те, що нарахування пені передбачено умовами договору, в зв'язку з чим сума в розмірі 602,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 2099,95 грн. за період квітень-листопад 2011 р. та індекс інфляції в сумі 3925,40 грн. за період квітень та листопад 2011 р. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, не знаходить правових підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом (п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що розстрочка виконання рішення можлива у виняткових випадках та при наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим.

У клопотанні про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що на даний час він знаходиться в стадії ліквідації та скрутному фінансовому становищі і не веде виробничу діяльність. Однак, ним не надано жодного належного доказу, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, який би підтверджував те, що його фінансове становище є дійсно скрутним, що ускладнить виконання судового рішення у справі (докази відсутності грошових коштів на рахунках, або докази які б свідчили про те, що наявних у відповідача коштів не вистачає на покриття заборгованості перед позивачем тощо).

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. N 02-5/333, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, відповідач не довів суду факту наявності виняткових випадків та обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання прийнятого рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог, у зв`язку із перерахунком нарахувань.

Керуючись ст.526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, ст. 75, ст.ст.82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені - задовольнити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків (код ЄДРПОУ 14308262, адреса: 61139, м. Харків, вул. Лозівська, 5, п/р 26007961052122 в філії ПУМБ м. Харкова, МФО 350385) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, код 00131954),

- п/р260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО351823) вартість електричної енергії в розмірі 52730,11грн. (тарифна складова - 43941,73грн. та ПДВ 20% - 8788,38грн.),

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) - 602,50 грн. пені, 2099,95 грн. 3% річних, 3925,40 грн. індексу інфляції, 1295,61 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 5422,49 грн. - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення - відмовити повністю.

Суддя Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 16.02.12 р.