Рішення № 21489078, 16.01.2012, Красногвардійський районний суд

Справа № 2-1660/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 січня 2012 рокусмт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: судді- Шевченко І.В.

при секретарі- Нудьга Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” в особі структурного підрозділу Джанкойського управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року ПАТ "Кримгаз" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг газопостачання, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір про надання послуг газопостачання №127717 від 19.05.2010 року. Відповідачка користується послугами газопостачання, однак своєчасно у повному обсязі їх не оплачує. Станом на 24.10.2011 року має заборгованість у розмірі 250,74 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача Буданов Д.В. уточнив позовні вимоги та зазначив, що до листопада 2011 року прибор обліку - газовий лічильник у відповідачки не був встановлений, розрахунок оплати за використаний природній газ проводився згідно з нормами, затвердженими КМУ. Починаючи з 01 січня 2003 року Законом України “Про державний бюджет України на 2003 рік” ст.59, а також Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.2003 р. встановлено порядок надання пільг суддям. Судді повинні оплачувати за надані їм комунальні послуги, в тому числі за газ, в розмірі 100%, а потім, на підставі копій платіжних квитанцій, переданих до бухгалтерії за місцем роботи, їм повинно бути відшкодовано 50% вартості послуг в строки, визначені керівництвом установи. Станом на 01.01.2012 року заборгованість складає 235,85 грн. Просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнала частково у розмірі 11,42 грн, зазначаючи, що вказана заборгованість склалася за період з серпня 2010 року по січень включно 2011 року, яку вона вже оплатила.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи установлено, що відповідачка ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 3), користується послугами з газопостачання, які надає позивач, між сторонами 19.05.2011 року був укладений Договір про надання послуг газопостачання № 12717 (а.с.10-12).

У відповідності до довідки про нарахування та оплату за газ по особовому рахунку № НОМЕР_3 та витягу з особового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 має заборгованість станом на 01.11.2011 року 250,74 грн (а.с. 7-8); станом на 01.01.2012 року - 235,87 грн (а.с. 36, 38).

Згідно з довідкою від 20.01.2010 року ОСОБА_1 працює суддею Джанкойського міськрайонного суду АР Крим на їй надається пільгова 50-відсоткова оплата за жиле приміщення, що займається нею та членами її родини, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергії, встановлення та користування індивідуальним домашнім телефоном) (а.с. 39).

Згідно із ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судді України мають особливий статус, визначений Конституцією і Законом України “Про статус суддів”. Так, статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Згідно зі статтею 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 року суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).

Крім того, статтею 11 цього ж Закону передбачено, що гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і АР Крим. Аналогічні положення закріплені статтею 14 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 року, де зазначається, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1-15/2002 від 20.03.02, яке є обовязковим для виконання на всій території України, зазначається: “Положення частини першої статті 129, частини першої статті 130 Конституції України у взаємозвязку з положеннями статей 11, 44 Закону України “Про статус суддів” створюють механізм захищеності судової влади, який Верховна Рада України повинна враховувати, приймаючи Державний бюджет України на відповідний фінансовий рік. Зменшення (в тому числі шляхом зупинення дії окремих нормативних актів) видатків державного бюджет на фінансування судів та суддів не забезпечує повного та незалежного здійснення правосуддя, нормального функціонування судової системи, що може призвести до зниження довіри громадян до державної влади, загрожувати реалізації гарантованого Конституцією права людини і громадянина на судовий захист. Норми про матеріальне та побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист, встановлені відповідно статтями 44, 45 Закону України “Про статус суддів”, не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації”.

Приймаючи Закон України “Про державний бюджет України на 2003 рік”, Верховна Рада України в статті 59 зазначеного Закону визначила, що видатки на безоплатне чи пільгове матеріальне та побутове забезпечення, на яке згідно з Законом України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ (в тому числі знижка оплати за комунальні послуги), здійснюється за рахунок та в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. Цією ж нормою визначено, що такі пільги надаються, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а розмір наданих пільг в грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.03 № 426, якою затверджено порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ шляхом отримання відшкодування половини понесених видатків за місцем основної роботи за рахунок коштів підприємства, на яке посилається ПАТ “Кримгаз”, прийнято на виконання статті 59 Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік”.

Аналогічні за змістом положення містяться в статті 78 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, статті 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, статті 75 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”.

Зазначені положення статей 59, 78, 73, 75 законів України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.03 № 426 обмежують дію положень Конституції України та спеціальних законів України, які регулюють питання організації та діяльності судової влади та правового положення суддів.

Фактично в Законах України про Державний бюджет України на 2003-2006 роки, при затвердженні видатків бюджету на фінансування судів і суддів, не передбачено механізму компенсації пільг, визначених статтею 44 Закону України “Про статус суддів”. Однак, невизначення законодавцем такого механізму не є підставою для позбавлення суддів їх гарантій.

Норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист, встановлені статтею 44 Закону України "Про статус суддів", не можуть бути скасовані або зменшені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів та від бюджетного фінансування.

Законодавством прийнято спеціальний Закон, за яким визначається статус судді, в тому числі й гарантії його незалежності як носія судової влади. Тому цей Закон не може змінюватися будь-яким іншим, крім внесення змін і доповнень в нього у встановленому порядку.

07 липня 2010 року прийнято Закон України "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 03.08.2010 року та не передбачає будь-яких пільг з оплати комунальних послуг суддям. З набранням чинності даним Законом, Закони України "Про статус суддів" та "Про судоустрій України" втратили чинність.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_1 як суддя мала пільги з оплати послуг з газопостачання у розмірі 50 відсотків до липня 2010 року, з серпня 2010 року повинна сплачувати їх у повному розмірі.

Позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість, що склалася станом на 01.01.2012 року, позов пред'явлений до суду 31.10.2011 року.

Статтями 256-257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки.

Згідно з ч.3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи, що позов пред'явлений до суду 31.10.2011 року, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості, що склалася до 31.10.2008 року слід відмовити. Розгляду підлягають вимоги щодо стягнення заборгованості, що склалася за період з 01.11.2008 року по 01.01.2012 року. При цьому суд враховує положення ст.191 ЦКП України щодо відкладення розгляду справи у разі збільшення вимог позивача, але, враховуючи, що відповідачкою надано суду вичерпні письмові заперечення проти позову, а також посилання на сплату заборгованості, яку здійснено у січні 2012 року, вважає за можливе з метою уникнення тривалості судового розгляду, вирішити спір щодо розміру заборгованості за вищезазначений період часу.

Судом установлено, зо відповідачка ОСОБА_1 є абонентом за договором про надання населенню послуг з газопостачання, укладеним з ВАТ "Кримгаз" 19.05.2010 року (а.с. 10-12), на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3, є споживачем послуг, що надаються ПАТ "Кримгаз; працює на посаді судді Джанкойського міськрайонного суду АР Крим.

З особового рахунку № НОМЕР_3, відкритого на ОСОБА_1, вбачається, що нею здійснювалися платежі за споживання природного газу. Так, ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2008 року по 31 липня 2010 року нараховано до оплати 201, 80 грн, сплачено нею 106,90 грн. Таким чином, відповідно до ст.44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням 50-відсоткової знижки зі сплати комунальних послуг, ОСОБА_1 заборгованості не має, переплата становить 5,69 грн.

За період з 01 серпня 2010 року по 31 грудня 2011 року нараховано 252,24 грн, сплачено -- 202,76 грн (а.с. 38) з урахуванням квитанції від 01.08.2010 року на суму 10,00 грн, яка не відображена в особовому рахунку (а.с. 33), заборгованість становить 49,48 грн.

Таким чином, остаточна сума заборгованості з урахуванням переплати у розмірі 5,69 грн становить 43,79 грн.

Згідно з наказом ПАТ "Кримгаз" № 277 від 11.05.2011 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" перейменоване в Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (а.с. 14).

Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначено вище, заборгованість ОСОБА_1 по оплаті послуг газопостачання за період з 01.11.2008 року по 01.01.2012 року складає 43,79 грн, вказана сума й підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки стягуються судові витрати, понесені позивачем при пред'явленні позову, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.67 ЖК України, ст.ст.257, 509 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" задовольнити частково.

Стягнути на користь Джанкойського управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у відділенні № 4553 ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Джанкой, МФО 384072, ЄДРОПУ 25627208, зі ОСОБА_1 заборгованість за природний газ за період з 01.11.2008 року по 31.12.2011 року у розмірі 43,79 грн (сорок три гривні 79 копійок), а також судові витрати у розмірі 15,04 грн (п'ятнадцять гривень 04 копійки), зарахувавши зазначену суму на розрахунковий рахунок № 26004326369001 в КРУ ПриватБанк, м.Сімферополя, МФО 384436, ЄДРПОУ 25627208.

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя І.В.Шевченко