Рішення № 21488390, 30.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/10346/11

вх. № 10346/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат ОСОБА_1, дов. від 22.01.11 р.

відповідача - 1. не з'явився

відповідача - 2. не з'явився

3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (м. Херсон),

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків)

3-я особа <Текст >

про стягнення 44326,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Україна - Рибсервіс", звернувся з позовом до відповідачів ПрАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97" та ФОП ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів на свою користь суму основного боргу у розмірі 38326,80 грн. Також позивач просить стягнути солідарно з відповідачів витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1411,50 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням ПрАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97" своїх обов"язків за договором поставки №219 від 01.12.10 р. та порушенням ФОП ОСОБА_2 умов договору поруки №01/П від 01.12.10 р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.12 р. підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач-1 (ПрАТ "Херсонський оптовий торговий дім-97") у призначені судові засідання 17.01.12 р. та 30.01.12 р. не зявився, відзив на позов та інші документи витребувані судом не надав, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві-1 рекомендованим листом за його юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №135191 від 25.11.11 р., була отримана представником відповідача-1, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою про отримання вказаної ухвали.

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч. 1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч. 6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

18.01.12 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від відповідача-2 (ФОП ОСОБА_2.) надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій він просить розглянути справу без його участі та визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечує проти заяви відповідача-2 про розгляд справи без його участі.

Розглянувши заяву відповідача-2 про розгляд справи без його участі, суд вирішив задовольнити її.

В судове засідання 30.01.12 р. відповідач-2 не зявився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.12.2010 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір поставки №219, за умовами якого позивач протягом терміну дії договору зобов'язується постачати у власність відповідачу-1 товари партіями, відповідно до замовлень покупця, та на підставі затвердженої сторонами специфікації.

Відповідно до п. 8.2 договору - договір діє з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 38326,80 грн. Факт отримання відповідачем-1 товару є накладні, які додані до позовної заяви та є в наявності в матеріалах справи. Позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та кількості товару від відповідача-1 не надходило.

Відповідно до п. 6.1 договору, розділу «А» додатку № 1 до договору, встановлено що відповідач-1 оплачує товар протягом 45 календарних днів з дати отримання товару.

В свою чергу відповідач-1 взагалі не оплатив поставлений позивачем товар, нiяких дій по виконанню договору проведено не було.

Тому станом на дату подачі позову заборгованість відповідача-1 перед позивачем за поставлений товар складає 38326,80 грн.

В якості забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № 219 від 01.12.10 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 (відповідач-2) було укладено договір поруки № 01/П від 01.12.10 р.

Згідно з умовами договору поруки відповідач-2 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 його грошових зобов'язань перед позивачем за договором поставки № 219 від 01.12.10 р., в повному обсязі, а саме: зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару, відшкодування можливих збитків передбачених у договорі поставки № 219 від 01.12.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч. 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

10.11.11 р. відповідач-2 отримав від позивача вимогу про виконання договору поруки № 01/П від 01.12.10 р., в якій вимагалося сплатити на поточний рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 38326,80 грн., в термін не пізніше 21.11.11 р.

16.11.11 р. відповідач-2 надав відповідь на вимогу від 10.11.11 р., в якій в повному обсязі визнав заявлені позивачем вимоги, але заявив про неможливість виконання своїх обов'язків поручителя, згідно договору поруки № 01/П від 01.12.2010 р., в зв'язку з відсутністю коштів. Копія вимоги від 10.11.11 р. про виконання договору поруки № 01/П від 01.12.10 р. та копія відповіді на неї є в наявності в матеріалах справи.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. З ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Своїми діями відповідачі порушили умови договорів та вимоги ст. 526 ЦК України, у зв'язку з чим, суд вважає вимогу позивача про стягнення солідарної відповідальності з відповідачів за оплату поставленого товару за договором поставки № 219 від 01.12.10 р. в розмірі 38326,80 грн. обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу щодо стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов"язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. В обгрунтування вказаної позовної вимоги позивач надав суду - договір про надання правової допомоги від 29.11.11 р. № 04/11; прибутковий касовий ордер від 01.12.11р. № 4 на суму 6000,00грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльностю №1022 на ім"я ОСОБА_1, акт виконаних робіт. В наданої позивачем угоді про надання правової допомоги від 29.11.11 р. не зазначений перелік послуг, кошторису до цієї угоди з зазначенням ціни по кожній послузі надано не було. Також, позивачем не було надано обгрунтованого розрахунку вартості наданих послуг. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів солідарно судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., в частині солідарного стягнення з відповідачів витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн. - суд відмовляє, оскільки ці вимоги позивача належним чином не обгрунтовані.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти солідарно на відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн., оскільки з їх вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 202, 509, 526, 530, 610, 625, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву відповідача-2 (ФОП ОСОБА_2.) про розгляд справи без його участі.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім - 97» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Ілліча, буд. 86, кв. 88; п/р 260030131511 в ЗАТ "ДП Сбербанка Росії", МФО 320627, код ЄДРПОУ: 24121211) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61037, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Рибсервіс» (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, оф. 306; п/р 26008054500702 в Полтавське ГРУ Приватбанку м. Полтава, МФО 331401; код ЄДРПОУ: 32030997) суму основного боргу у розмірі 38326,80 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині солідарного стягнення з відповідачів 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 06.02.12 р.