Рішення № 21488385, 30.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Справа № 5023/10008/11

вх. № 10008/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №54 від 13.01.12 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Винниця 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Даніко-Харків", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 20477,92 грн. за договором дистриб"юції №5 від 25.02.09 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_2, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Даніко-Харків" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором дистриб"юції №5 від 25.02.09 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 20477,92 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.11 р. порушено провадження у справі №5023/10008/11 та призначено її розгляд на 19.12.11 р.

19.12.11 р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 17.01.12 р.

17.01.12 р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 30.01.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.01.12 р. підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання 19.12.11 р., 17.01.12 р. та 30.01.12 р. не зявився, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи від 19.12.11 р., що були направлені відповідачеві рекомендованими листами за його юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №831739 від 15.12.11 р., повернулись з відміткою відділення зв"язку "за спливанням строку зберігання".

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч. 6 ст. 19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ФОП ОСОБА_2 (позивач) та ТОВ «Даніко-Харків» (відповідач), було укладено договір дистриб'юції № 5 від 25.02.2009 року.

За умовами договору позивач брав на себе зобов'язання поставляти відповідачу товар (а саме зефір в асортименті) (п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору) у відповідності до узгоджених обсягів, асортименту та кількості.

Відповідач брав на себе зобов'язання приймати, реалізовувати товар на території Харкова та Харківської області та оплачувати отриманий товар протягом 30 календарних днів (п. 6.4. договору).

Взяті на себе зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами, які є в наявності в матеріалах справи. Відповідачу було поставлено товару на загальну суму 353971,33 грн. в т.ч. ПДВ 58995,23 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідачем оплачено товару на суму 336922,27 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, які є в наявності в матеріалах справи.

26.05.10 р. відповідач отримав товар на загальну суму 17080,02 грн., в т.ч. ПДВ 2846,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № Зін-00212 від 26.05.2010 року, яка є в наявності в матеріалах справи.

Станом на час подання позову відповідачем проведено частковий розрахунок за товар отриманий 26.05.10 р. на суму 10160,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 13.07.10 р. на суму 2000 грн.; від 14.07.10 р. на суму 4160 грн.; від 03.08.10 р. на суму 1800 грн.; від 18.08.10 р. на суму 1200 грн.; від 14.09.10 р. на суму 1000 грн.

Відповідно до матеріалів справи у відповідача перед позивачем по поставці товару згідно видаткової накладної № Зін-00212 від 26.05.10 р. існує заборгованість у розмірі 6920, 02 грн.

15.07.10 р. відповідач отримав товар на загальну суму 10129,02 грн., в т.ч. ПДВ 1688,17 грн., що підтверджується видатковою накладною № Зін-00231 від 15.07.10 р., яка є в наявності в матеріалах справи.

З боку відповідача ніяких дій по виконанню договору дистриб'юції № 5 від 25.02.09 р. за видатковою накладною № Зін-00231 від 15.07.10 р. проведено не було.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адреси відповідача (юридичну та фактичну) рекомендованими листами було надіслано претензії від 16.09.11 р. з вимогою погасити зазначену заборгованість, але відповідачем не було виконано умови договору до подання позивачем позовної заяви.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність заборгованості на вказану суму підтверджується документально матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, у зв'язку з чим, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за неоплачену поставку товару за договором дистриб'юції № 5 від 25.02.09 р. в розмірі 17049,06 грн. обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що пунктом 7.3. договору № 5 від 25.02.2009 року передбачена відповідальність відповідача за порушення терміну оплати товару, а саме - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Перевіривши нарахування пені позивача в розмірі 3428,86 грн., не відповідають діючому законодавству, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, у звязку з чим підлягають задоволенню частково в розмірі 3428,19 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніко-Харків» (61010, Харківська обл., місто Харків, вул. Першої кінної армії, будинок 114 , Код ЄДРПОУ 33676690, ПІН 336766920383 р/р 26004811792310 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Харків, МФО 351016; рах. 2600415532 в Харківській філії АБ «Укргазбанк» м. Харків, МФО 350448) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (21021, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, Свідоцтво про державну реєстрацію Серія В00 № НОМЕР_3 від 18.09.2003 року реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР: НОМЕР_4, рах. НОМЕР_5 у Відділенні «Подільське» ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767) заборгованості у розмірі 17049,06 грн., штрафні санкції у розмірі 3428,19 грн. та судовий збір, в сумі 1411,5 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 0,67 грн. в позові відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 06.02.12 р.