Рішення № 21488306, 02.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5024/2113/2011-5023/10074/11

вх. № 10074/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 170 від 31.03.11 р.; 3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ДП "Харківський завод шампанських вин" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" м. Херсон 3-я особа <Текст >

про стягнення 102802720,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 03/02/08 від 01.02.08 р. в розмірі 102802720,90 грн., з яких 10027295,78 грн. основного боргу, 82424371,31 грн. процентів за користування чужими коштами, 1133221,78 грн. пені, 2195977,78 грн. інфляційних втрат, 7021854,25 грн. 30% річних, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.11.11 р. матеріали справи № 5024/2112/2011 надіслано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.11 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Ухвали про порушення провадження у справі та її відкладення направлялись відповідачеві за його юридичною адресою, зазначеною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 17.01.12 р..

Відповідно до ст.64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 01.02.2008 р. між сторонами було укладено договір поставки № 03/02/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та у строки, визначені договором, передати у власність відповідача товар, у кількості, якості та за погодженими цінами, а відповідач - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі. Кількість та асортимент кожної партії, поставляємого товару зазначається у накладній на підставі замовлення відповідача, який є невід'ємною частиною даного договору. Накладні оформлюються на кожну партію поставляємого товару та мають силу специфікації до спірного договору (п.1.2).

Відповідно до п.3.3 договору відповідач зобов'язався проводити оплату товару на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та у період 2008 року поставив відповідачеві товар на загальну суму 101963994,10 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач частково погасив заборгованість за отриманий товар на загальну суму 91936698,31 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача; шляхом передачі векселів №№ АА0414666, АА0414691, АА1200919, АА1211145, АА0127474, АА0128845, АА 12117454, АА 1310714, АА1823211, АА1689880; частина заборгованості погашена на підставі договору про переведення боргу № 24/01/09 від 30.12.08 р., укладеного між позивачем, відповідачем та ПФ "Орнатус" та згідно угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 30.12.08 р., укладеної між позивачем та ПФ "Орнатус". Окрім того, позивачем зараховано 12211,20 грн. шляхом самостійного виправлення останнім бухгалтерських помилок, також 234489,59 грн. згідно акту КРУ у Харківський області № 07-20/20 від 05.10.09 р. визнано невірно зарахованими.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 10027295,78 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 10027295,78 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п.6.1 договору, сторони погодили, що у випадку прострочення відповідачем оплати поставленого товару поза строком, встановленим у п.3.3 спірного договору, відповідач зобов'язався сплатити повну вартість товару, а також у відповідності до ст.692 ЦК України, сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами. Проценти на суму, яка відповідає вартості несплаченого товару, складає 1% за кожний день від цієї суми, за весь час прострочення.

Відповідно до п.4 ст.232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляється по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за поставлений товар, останній нарахував відповідачеві процент за користування чужими грошовими коштами, який складає 82424371,31 грн..

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, передбачено умовами договору, тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п.7.2 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1133221,78 грн.. Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору, в зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції в сумі 2195977,78 грн..

Окрім того, відповідно до п.7.2 договору, відповідач зобов'язався суму боргу з урахуванням 30% річних від суми боргу. Згідно розрахунку позивача 30% річних, які відповідач зобов'язався оплатити, складають 7021854,25 грн..

Дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, вони відповідають наданому розрахунку, 30% річних передбачено умовами договору, тому позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції та 30% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 610, 612, 625, 692 ЦК України, ст.232 ГК України, ст.ст.33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85 ГПК України, -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", код ЄДРПОУ 34861034, (61000, м.Харків, вул.Морозова,7) на користь Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", код ЄДРПОУ 30590422 (61017, м.Харків, вул.Лозівська,20, п/р 26001996105749 у філіалі ЗАТ "ПУМБ" у м.Харкові, МФО 350385) - 10027295,78 грн. основного боргу, 82424371,31 грн. процентів за користування чужими коштами, 1133221,78 грн. пені, 2195977,78 грн. інфляційних витрат, 7021854,25 грн. 30% річних, 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 03.02.12 р.