Рішення № 21488259, 01.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 62/303-10 (н.р. 63/137-10)

вх. № 10202/4-62 (н.р. 4071/6-63)

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Рильова В.В.

суддя Добреля Н.С.

суддя Мамалуй О.О.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

першого відповідача - не з"явився;

другого відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс", с. Шестакове (перший відповідач);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Даника-Плюс", м. Харків (другий відповідач);

про визнання недійсним свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ФО ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр Даника-Плюс" про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 29.08.2008 року на нежилий будинок загальною площею 463,3 кв. м., розташований по АДРЕСА_2, виданого виконавчим комітетом Шестаківської сільської ради та про скасування державної реєстрації права власності на цей будинок, здійсненної Вовчанським бюро технічної інвентаризації за № 178.

В подальшому позивач звертався до господарського суду Харківської області з заявою, в якій просив також анулювати створення товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та передати нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю " Науково-виробничий центр Даника-Плюс", його дійсному володільцю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2010р. провадження у справі №38/273-09 було припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2010р. ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2010р. провадження у справі №63/137-10 (н.р.38/273-09) було припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. ухвалу місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі відносно ТОВ "НПЦ Даника-плюс" скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Аква-Сервіс" та до ТОВ "НВЦ Даника плюс", з урахуванням уточнень від 01.06.2011р. (том 4-ий, арк.спр.49), прийнятих судом до розгляду, в якій просить суд:

- визнати недійсною державну реєстрацію про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс";

- визнати недійсною реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в державному реєстрі , як незаконно створену;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу, укладений між ТОВ "Аква-Сервіс" та ТОВ "Спілка ініціативних господарів" 12.09.2009р., на нежитлове приміщення площею 464,3кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- визнати право власності на нежитлове приміщення площею 464,3кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ "Науково-виробничий центр "Даника-Плюс".

Позивач у судовому засіданні 01.06.2011р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи №2а - 6163/11/2070 за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5 про визнання незаконними та протиправними дій і бездіяльності та зобов"язання вчинити певні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2011р. провадження по справі зупинено до розгляду пов"язаної з нею справи №2а - 6163/11/2070, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом, та зобовязано сторони повідомити суд про результати розгляду вказаної справи.

20.12.2011р. позивач надав до канцелярії суду лист (вх.№37089), в якому просить суд розглянути справу та передати ТОВ "НВЦ центр "Даника-Плюс" виробниче приміщення. Разом із цим були надані документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі й постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.201р. у справі №2а-6163/11/2070, якою залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. у справі №2а-6163/11/2070, до вирішення якої і було зупинено провадження у справі №62/303-10.

20.01.2012р. позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№1162), в якому просить суд залучити до участі у справі №62/303-10 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка ініціативних господарів".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2012р. було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2012р.

Позивач у судовому засіданні 01.02.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням уточнень від 01.06.2011р.

Представники першого та другого відповідачів у судове засідання 01.02.2012р. не з"явились, документи на виконання ухвали суду від 23.01.2012р. не надали, причини неявки у судове засідання не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Вирішуючи клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка ініціативних господарів", колегія суддів керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

В своєму клопотанні позивач не вказує в якості кого саме просить суд залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка ініціативних господарів", натомість, позивач залишає вирішення цього питання на розсуд суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Проте, позивач, заявляючи дане клопотання, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин існування на час розгляду справи юридичної особи, яку просить залучити до участі у справі, не надано суду взагалі доказів на підтвердження наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про реєстрацію такої особи, її місцезнаходження.

Крім того, в обгрунтування даного клопотання, позивач посилався на таку підставу залучення ТОВ "Спілка ініціативних господарів" до участі у справі, як укладення нею договору купівлі-продажу від 12.09.2009р., проте самого договору купівлі-продажу від 12.09.2009р. позивач до заяви не надав, в матеріалах справи він також відсутній.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ "Спілка ініціативних господарів".

Враховуючи, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу учасників судового процесу на те, що строк вирішення спору у справі №62/303-10, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 04.02.2012р.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Згідно п.п.1-3 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження cуб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором.

Таким чином, позовні вимоги стосовно визнання недійсної державної реєстрації про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та в частині визнання недійсної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в державному реєстрі, як незаконно створеного, мали бути пред"явлені позивачем до державного реєстратора, в порядку адміністративного судочинства.

Проте, позивач дані вимоги пред"являє саме до ТОВ "Аква-Сервіс". Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що згоди позивача ні в попередніх судових засіданнях, ні у судовому засіданні 01.02.2012р. на заміну первісного відповідача - ТОВ "Аква-Сервіс", належним - Державний реєстратор, надано не було, суд розглядає справу по суті в межах заявлених позовних вимог до ТОВ "Аква-Сервіс".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2010р. (том 2-ий, арк.спр.118-120) провадження у справі № 63/137-10 (н.р.38/273-09) було припинено на підставі п.1-1. та п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, при чому до ТОВ "Аква-Сервіс" провадження у справі за позовом ОСОБА_1 було припинено саме на підставі п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а до ТОВ "НВЦ Даніка-плюс" - на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі судового розгляду справи № 63/137-10 (н.р.38/273-09) було встановлено, що 25.08.2010 року до господарського суду від представника першого відповідача - ліквідатора ТОВ "Аква-сервіс" було подано клопотання, в якому він просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - відносно першого відповідача та на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відносно другого відповідача. В обґрунтування клопотання надав копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Аква-сервіс" зі штампом про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи 30.06.2010 року, номер запису 14541110004000526 та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якому зазначено, що станом на 13.09.2010 року юридичну особу ТОВ "Аква-сервіс" припинено.

Крім того, у відповідності до даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 30.01.2012р., тобто станом на момент розгляду справи №62/303-10, юридичну особу першого відповідача - ТОВ "Аква-Сервис" (код 35226906), припинено.

Слід зазначити, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. (том 2-ий, арк.спр.144-145) апеляційну скаргу було задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.10.2010р. у справі №63/137-10 було скасовано лише в частині припинення провадження у справі відносно ТОВ "НПЦ Даника-плюс".

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. у справі №63/137-10 (том 3-ій, арк.спр.50-52) було припинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Аква-Сервіс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.10.2010р., вказуючи у мотивувальній частині даної постанови зокрема на те, що ТОВ "Аква-Сервіс" припинило свою діяльність, воно не може бути учасником судового процесу та заявником касаційної скарги.

Відповідно до п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Отже, з урахуванням того, що на час розгляду уточнень позовних вимог від 01.06.2011р, про визнання недійсної державної реєстрації про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та в частині визнання недійсної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в державному реєстрі, як незаконно створеної, які позивач пред"являє до ТОВ "Аква-Сервіс", а останній припинив свою діяльність без правонаступництва, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсної державної реєстрації про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та в частині визнання недійсної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в державному реєстрі, як незаконно створеної, підлягають припиненню на підставі п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 18 Кодекса адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Як вже було зазначено вище, позовні вимоги про визнання недійсної державної реєстрації про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та в частині визнання недійсної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в державному реєстрі, як незаконно створеної, за своєю правовою суттю є позовом, що має пред"являтись в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Зважаючи на вищевикладене, суд припиняє провадження у справі в частині визнання недійсної реєстрації про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" та в частині визнання недійсної реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в Єдиному державному реєстрі, як незаконно створеної, на підставі п.1 та п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України..

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу, укладеного між ТОВ "Аква-Сервіс" та ТОВ "Спілка ініціативних господарів" 12.09.2009р., судова колегія зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, юридичну особу першого відповідача - ТОВ "Аква-Сервис" (код 35226906), припинено.

Слід зазначити, що в процесі судового розгляду даної справи жодних доказів на підтвердження існування юридичної особи ТОВ "Спілка ініціативних господарів" позивачем надано не було, не було надано витягу або довідки з ЄДРПОУ, тощо. В судовому засіданні 01.02.2012р., як вже зазначалось вище, позивач наполягав на вирішенні спору у справі №62/303-10 саме у складі сторін: перший відповідач - ТОВ "Аква-Сервіс", та другий відповідач - ТОВ "НВЦ "Даника-Плюс".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Вовчанського Бюро технічної інвентаризації за вих. №307 від 06.10.2009р. (том 1-ий, арк.спр.53), позивача було повідомлено про те, що, на час його звернення (лист позивача від 06.10.2009р.), нерухоме майно - виробниче приміщення по розливу питної та лікувально-профілактичної води "Даніка", розташоване за адресою с. Шестакове, вул. Ковалівка, 30-а, зареєстровано за ТОВ "Союз ініціативних господарів", на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2009р. №2127.

Під час розгляду справи судом встановлено, що договір №2127 від 12.09.2009р., який позивач просить визнати недійсним, позивачем до матеріалів справи надано не було, не було надано вказаного договору й іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Проте, позивач вказаним правом не скористався та не звертався до суду з відповідним клопотанням.

Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним договір, примірника якого до матеріалів справи не надано, що виключає можливість суду встановити, чи дійсно порушив цей договір права позивача.

Крім того, відповідно до п.5 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодекса України, позовна заява має містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, належать обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб"єктивного права чи охоронюванного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спріні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Проте, позивач, надаючи позов про визнання недійсним договору, не наводить правових підстав для визнання його недійсним.

Зважаючи на вищевикладене, те, що матеріали справи не містять оспорюваного договору, підстави для визнання договору недійсним, визначені нормами Цивільного кодексу України, позивачем не наведені та не можуть бути встановлені судом на підставі наданих позивачем документів, суд відмовляє в позові в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу, укладеного між ТОВ "Аква-Сервіс" та ТОВ "Спілка ініціативних господарів" 12.09.2009р., як у необгрунтованому та недоведеному матеріалами справи.

Стосовно позовної вимоги про визнання права власності за ТОВ "Науково-виробничий центр "Даника-Плюс" на нежитлове приміщення площею 464,3кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2011р. у справі №05/42-09 (н.р. 40/91-08) (том 3-ій, арк.спр.116-125) за позовом ОСОБА_4 (м. Харків) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6 (м. Харків), до Товариства з обмеженою відповідальністю “Научно-производственный центр Даника-Плюс”(м. Харків), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (м. Харків); ОСОБА_7 (м. Харків); ОСОБА_8 (м. Харків); ОСОБА_9 (м. Харків); ОСОБА_10 (м. Харків); Державний реєстратор Вовчанської райдержадміністрації Харківської області ОСОБА_5 (Харківська обл., м. Вовчанськ); про визнання недійсним змін до установчих документів, скасування їх державної реєстрації, зокрема, було визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Научно-производственный центр Даника-Плюс” (код ЄДРПОУ 32032337, адреса: АДРЕСА_2, 62562), державну реєстрацію яких проведено згідно з записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: від 12.05.2005 р. № 14801050003000890; від 14.08.2007 р. № 14801050011000890; від 25.09.2007 р. № 14541050013000485; від 05.11.2007 р. № 14541050014000485; від 26.08.2008 р. № 14541050015000485.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2011р. у справі №Б-48/46-10 (том 5-ий, арк.спр.9-14) ухвалу господарського суду Харківської області від 23.09.2011р. у справі №Б-48/46-10 скасовано, задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови господарського суду Харківської області від 18.11.2010р. у справі №Б-48/46-10 та ухвали господарського суду Харківської області від 01.03.2011р. у справі №Б-48/46-10 за нововиявленими обставинами, скасовано постанову господарського суду Харківської області від 18.11.2010р у справі №Б-48/46-10, скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 01.03.2011р у справі №Б-48/46-10 та припинено провадження у справі №Б-48/46-10.

Станом на час розгляду справи №62/303-10 ТОВ "НВЦ Даника плюс" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, в процесі судового розгляду справи судом встановлено, що 22.12.2011р. було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "НВЦ Даника-плюс" та встановлено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ "НВЦ Даника-плюс" (виписка з ЄДР, том 5-ий, арк.спр.41).

Отже, виходячи з наведених обставин справи та з позовних вимог, судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1, пред"являючи позов про визнання права власності за ТОВ "НВЦ Даника плюс", фактично звертається до суду за захистом порушених, на думку позивача, прав ТОВ "НВЦ Даника плюс", директором якого він є на теперішній час.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" вказано, що господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

Законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від ( v018p710-04 ) 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається можливості особи звертатись до суду за захистом прав інших осіб, окрім прокурора, в інтересах держави (ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку позивач - ОСОБА_1, який звернувся до суду як фізична особа, просить суд захистити права ТОВ "НВЦ Даника плюс" шляхом визнання за ТОВ "НВЦ Даника плюс" права власності на спірне приміщення.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням вищевикладеного, те, що позов про визнання права власності може бути пред"явлений лише власником майна, та те, що доказів на підтвердження уповноважень ОСОБА_1, як акціонера, на представництво інтересів акціонерного товариства в матеріалах справи не міститься, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 464,3кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за ТОВ "Науково-виробничий центр "Даника-Плюс", як у заявлених позивачем безпідставно, в інтересах іншої особи.

Крім того, суд зазначає, що ТОВ "НВЦ Даника плюс" не позбавлене права звернутись до суду із позовом від власного імені щодо визнання права власності на спірне приміщення, якщо, на його думку, його права порушені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки позивачем не було сплачено державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (в процесі розгляду справи №38/273-09 позивачу було повернуто 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та надалі позивачем не сплачувалось ані державне мито, ані витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в порядку діючого на час подання останніх уточнень законодавства), витрати зі сплати державного мита у сумі 340,00грн. (судом розглянуті чотири вимоги немайнового характеру) та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача й підлягають стягненню на користь державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.1, 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 21, 22, 33-35, 43, 49, п.1, п.6 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка ініціативних господарів".

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Аква-Сервіс" про визнання недійсною державної реєстрації про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс".

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Аква-Сервіс" про визнання недійсною реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Сервіс" в державному реєстрі, як незаконно створеної.

В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі - продажу, укладеного між ТОВ "Аква-Сервіс" та ТОВ "Спілка ініціативних господарів" 12.09.2009р., на нежитлове приміщення площею 464,3кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, - відмовити повністю.

В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "НВЦ Даника плюс" про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 464,3кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за ТОВ "Науково-виробничий центр "Даника-Плюс", - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011) - 340,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Рильова В.В.

суддя Добреля Н.С.

суддя Мамалуй О.О.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2012р.

Справа №62/303-10