Рішення № 21487424, 16.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.12 Справа № 15/5009/8073/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г

до відповідача Приватного підприємства “Реклама плюс Будівництво”, адреса місцезнаходження 69001 м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 16 кв. 25; фактична адреса 69001 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б

про стягнення 94945,14 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: не зявився в судовому засіданні 07.02.2012р. ОСОБА_1 представник довіреність №266 від 26.01.2012р.

від відповідача: не зявився в судовому засіданні від 19.01.2012р. ОСОБА_2 представник довіреність №2 від 10.08.2011р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” до відповідача Приватного підприємства “Реклама плюс Будівництво” про стягнення 94945,14 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2011 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 19.01.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 16.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору фінансового лізингу №110505-2/ФЛ-Ю-А від 05.05.2011 відповідачеві надано майно. Відповідач в порушення умов договору не сплачує лізингові платежі, внаслідок чого за період з серпня 2011 року по 15.12.2011 утворилася заборгованість в розмірі 91107,34 грн. Позивачем за несвоєчасну оплату нараховано штрафні санкції у вигляді 3147,94 грн. пені, 87,28 грн. інфляційних збитків, 602,58 грн. 3% річних. Позивач просить позов задовольнити.

13.02.2012 позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що стягнення є безпідставним, та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Відзив на позов не надав.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що 05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»- Лізингодавець (позивач у справі) та Приватним підприємством «Реклама плюс Будівництво»- Лізингоодержувач (відповідач у справі) укладеного договір фінансового лізингу №110505-2/ФЛ-Ю-А, за умовами якого Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння і користування Предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одинці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в Додатку «Специфікація», а Лізингоодержувач зобовязується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов договору.

За актом прийому-передачі Предмету лізингу від 21.05.2011 Лізингодавець передав Предмет лізингу, а саме: новий легковий автомобіль Renault Logan, 2010 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1, номер двигуна UA12361, а лізингоодержувач прийняв вищевказаний Предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Пунктом 4 договору встановлено, що вартість предмету лізингу становить 144819,00 грн.

Згідно з п. 8 договору, Лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку «Графік сплати лізингових платежів»та інших умов договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що усі платежі за договором Лізингоодержувач зобовязаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Предмету лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу, з врахуванням коригування згідно умов договору.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Відповідно до п. 6.3, 6.1.1 Загальних умов Договору в разі, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі і не усунув дане порушення Договору протягом визначеного Лізингодавцем строку (п.6.2 Загальних умов Договору), Лізингодавець має право вимагати, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Викупний платіж на умовах п.6.4 протягом 10 днів з моменту відправлення Лізингодавцем відповідної вимоги.

Пунктом 6.6.4 договору передбачено, що вилучення предмету лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених лізингових платежів (в т.ч. викупного платежу). Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови Лізингодавця від цього Договору (розірвання договору), Лізинг одержувач, на відповідну вимогу Лізингодавця, зобовязаний буде протягом строку встановленому у повідомленні про відмову Лізингодавця від договору (розірвання договору) сплатити Лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені договором, а також передбачені договором та/або чинним законодавством України штрафні санкції.

Пунктом 6.7. договору передбачено, що усі сплачені раніше лізингові платежі поверненню не підлягають.

13.09.2011 позивач звернувся до відповідача з вимогою №3011 про необхідність оплати викупного платежу, штрафних санкцій, 3% річних та збитків у загальній сумі 112297,54 грн.

Вимога відповідачем отримана 19.09.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем було повернуто предмет лізингу за актом приймання-передачі від 05.10.2011.

Позивачем для оплати Предмету лізингу було виставлено рахунки-фактури: №СФ-945171 від 19.09.2011 на суму 4786,93 грн.; №СФ-946778 від 21.09.2011 на суму 4786,93 грн.; №СФ-951599 від 27.09.2011 на суму 81533,48 грн., всього 91107,34 грн. Відповідачем зазначені рахунки не оплачені.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до положення ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої тне вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 91107,34 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну оплату відповідачем наданих послуг позивачем нараховано 3147,94 грн. пені за період з 20.08.2011р. по 15.12.2011р., 87,28 грн. інфляційних збитків за період з вересня 2011р. по грудень 2011р., 602,58 грн. 3% річних за період з 20.08.2011р. по 15.12.2011р. .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1.1. договору, за порушення обовязку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, Лізингоодержувач зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати вся збитки, завдані цим Лізингодавцю, понад вказану пеню.

Судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій, 3% річних та встановлено, що розрахунок штрафних санкцій виконано вірно.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” до відповідача Приватного підприємства “Реклама плюс Будівництво” задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Реклама плюс Будівництво” (69001 м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 16 кв. 25; фактична адреса 69001 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б, код ЄДРПОУ 37221585) на користь з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ 33880354) суму основного боргу в розмірі 91107 (девяносто одна тисяча сто сім) грн. 34 коп., 3147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 94 коп. пені, 87 (вісімдесят сім) грн. 28 коп. інфляційних збитків, 602 (шістсот дві) грн. 58 коп. 3% річних, 1898 (одну тисячу вісімсот девяносто вісім) грн. 91 коп. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21.02.2012р.