Рішення № 21487422, 16.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/12/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.12 Справа № 5009/230/12

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя (69002 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Концерну “Міські теплові мережі”(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79А)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69054, АДРЕСА_1)

про стягнення 5498,09 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Харченко В.І., посвідчення № 168 від 08.07.2011р.;

позивача: ОСОБА_3, довіреність № 19/27 від 03.01.2012р.;

відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

18.01.2012р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 5498,09 грн. заборгованості за договором № 600435 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2007р.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що поставлена позивачем на виконання умов договору теплова енергія за період: з лютого 2011р. по листопад 2011р., включно, відповідачем не оплачена повністю, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 5498,09 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2012р. порушено провадження у справі № 5009/230/12, присвоєно номер провадження справи № 30/12/12, розгляд якої призначено на 16.02.2012р.

За клопотанням представника прокуратури та представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Присутній у судовому засіданні представник прокуратури в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений в його інтересах позов у повному обсязі та надав усні пояснення щодо заявленої до стягнення суми та обставин справи. Вказує, що на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.01.2012р., ним на адресу відповідача направлено акт звірки взаємних розрахунків (докази направлення надані позивачем у судовому засіданні та містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач акт звірки не підписав та не повернув позивачу. Крім того, представником позивача у судовому засіданні надано довідку, згідно з якою станом на 16.02.2012р. заборгованість фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у сумі 5498,09 грн. не сплачена повністю.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 18.01.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 16.02.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 20.01.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України, і за місяць до дати слухання. Відповідачу кореспонденція направлена на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві: 69054, АДРЕСА_1.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за вих. № 5182/12/19 від 27.12.2011р. підтверджується місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 саме за вказаною у позові адресою: 69054, АДРЕСА_1.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002р., якщо підприємством поштового звязку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. В даному випадку відправлена господарським судом Запорізької області ухвала на адресу відповідача у звязку із незнаходженням адресата до господарського суду не поверталася.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2012р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 600435 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, (надалі Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобовязалася відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобовязався сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в терміни та в порядку, встановленому умовами цього договору та додатками до Договору, що є невідємними його частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В пункті 3.2.10 Договору вказано, що Споживач зобовязується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначений подій.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору сторонами встановлено, що підставою для розрахунків Споживача с Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

За визначенням п. 6.4 Договору Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію, споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, за адресою: вул. Артема, 79А, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Підпунктом 6.6.1 Договору визначено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

Відповідно до п. 6.6.2 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією є позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 Договору строк.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01.08.2007р. і діє до 01.08.2008р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання (п. 10.4 Договору).

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в період з лютого 2011р. по листопад 2011р., включно, відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5498,09 грн.лютий - 1214,99 грн., березень - 1027,84 грн., квітень - 609,38 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень - 82,20 грн., жовтень - 599,36 грн., листопад 1635,52 грн.

Акти приймання-передачі та відповідні рахунки направлені Споживачу.

Як свідчать матеріали справи, всупереч з умовами договору, відповідач підписані акти приймання передачі теплової енергії з лютого 2011р. по листопад 2011р. (включно) на адресу Теплопостачальної організації не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.

Відпущена за Договором теплова енергія відповідачем не оплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 5498,09 грн.

Позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5498,09 заборгованості за договором № 600435 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2007р. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника прокуратури та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обовязки: обовязком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обовязком відповідача оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобовязання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2011р. по листопад 2011р., включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5498,09 грн., у звязку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення листів з повідомленням за спірний період.

Підписані акти приймання передачі теплової енергії за спірний період на адресу Теплопостачальної організації відповідач не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Необґрунтована відмова від підпису актів не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.

В актах приймання - передачі теплової енергії зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за Актами за період з лютого 2011р. по листопад 2011р., включно, яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5498,09 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Факт заборгованості відповідача в сумі 5498,09 грн. позивачем документально підтверджений та обгрунтований.

Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати теплової енергії та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69054, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 у ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Донецьк, МФО 334011) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 5498 (пять тисяч чотириста девяносто вісім) грн. 09 коп. основного боргу та 1609 (тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.02.2012р.