Рішення № 21487365, 17.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/1/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.12 Справа № 5009/424/12

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району, м. Запоріжжя

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А 0652), м. Запоріжжя

про стягнення 34 916 грн. 23 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 22/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А 0652) 34 916 грн. 23 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді, відповідно до договору № 302028 від 01.01.2011р.

Ухвалою суду від 31.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/424/12, присвоєно справі номер провадження 13/1/12 та призначено судове засідання на 08.02.2012р.

Ухвалою суду від 08.02.2012р. розгляд справи відкладався до 17.02.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання відповідача.

17.02.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та у заяві про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 31 916 грн. 23 коп. основного боргу, у звязку з тим, що позивач частково сплатив 3 000 грн. 00 коп.

Заява позивач про зменшення розміру позовних вимоги прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги у розмірі 31 916 грн. 23 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді, відповідно до договору № 302028 від 01.01.2011р.

Відповідач Державне підприємство Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А 0652) - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А 0652) в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено рішення, на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2011 року між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району (теплопостачальна організація) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А 0652) (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 302028.

Договір купівлі-продажу це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу майна встановлюється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Сторонами (субєктами) договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна.

Відповідно до п. 1.1 теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Шевченківського району були виконані всі умови договору.

Нарахування підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії, які додаються до позовної заяви.

Концерн "МТМ" щомісяця направляв рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача.

Згідно п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно п. 6.7.1 договору отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п. 6.7.2 договору, у разі неотримання акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень.

Відповідно до п. 3.2.6 договору споживач зобовязаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені умовами договору № 302028.

Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

За період січень вересень, листопад, грудень 2011р. позивач поставив на адресу відповідача теплову енергію на суму 34 916 грн. 23 коп., що підтверджується актами приймання передачі теплової енергії (копії містяться в матеріалах справи).

Під час розгляду справи № 5009/424/12 знайшли підтвердження обставини, що відповідач сплатив 3 000 грн. 00 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується випискою по рахунку від 26.01.2012р. (копія міститься у матеріалах справи).

Таким чином, у зв'язку з погашенням відповідачем частини суми основного боргу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. до звернення позивача з позовом до суду (позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою 30.01.2012р. про що свідчить вхідний № 442/09-05 від 30.01.2012р.), у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Отже, відповідач лише частково сплатив основний борг, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за використану теплову енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за використану теплову енергію склала 31 916 грн. 23 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу.

З метою досудового урегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача листи-вимоги № 9911 від 08.12.2011р. та № 794 від 23.01.2012р. про сплату суми заборгованості у семиденний строк.

Листи вимоги залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" (військова частина А 0652) (69600, м. Запоріжжя, вул. Уральська, б. 1, код ЄДРПОУ 01553014, п/р 26009038785502 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на р/р № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 31 916 (тридцять одна тисяча девятсот шістнадцять) грн. 23 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді, 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 21 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 17.02.2012р.Згідно з