Рішення № 21487199, 07.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.12 р. Справа № 5006/32/7пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 02.02.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 особисто

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ», м. Маріуполь

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про визнання права власності

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ», звернувся до господарського суду з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, яка є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ», м. Маріуполь оспорює права інших засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ» на деякі обєкти нерухомого майна, а саме, на магазини, що визначені на генеральному плані ринку за матеріалами технічної інвентаризації «Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя» літ. А2-1, Щ1-1, Е1-1 з електрощитовою прибудовою, літ. Э1, крильце літ.э1, э2, э3, кафе літ. Ю1-1 та торговий павільйон літ. Б1-1. На думку відповідача, вартість цих обєктів еквівалентна вартості її долі у товаристві, тому розпоряджатися зазначеними обєктами вона має право на свій розсуд. Разом з тим, відповідач вимагає виділення спірних обєктів в натурі без виходу з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ».

На думку позивача, така позиція відповідача не відповідає фактичним обставинам, статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ» та діючим нормам законодавства. Позивач просить визнати право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності загальною площею 1,0296 га по АДРЕСА_1, визначені на генеральному плані ринку за матеріалами технічної інвентаризації «Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя» літ. А2-1 магазин, загальною площею 11,5 м. кв., літ. Щ1-1 магазин, загальною площею 22,9 м.кв., літ. Э1-1 магазин, загальною площею 514,0 кв.м. з електрощитовою прибудовою, площею 19,8 м.кв., та всього загальною площею 533,8 м.кв. з ганком э1, э2, э3, літ. Ю1-1- кафе, загальною площею 79,3 м.кв., літ. Б1-1 торгівельний павільйон, загальною площею 14,2 кв.м.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи представника позивача, суд встановив.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія СПМ» в редакції від 01.10.2010р., засновниками товариства є: ТОВ«Торговий дім «Максим», громадянин ОСОБА_3, громадянка ОСОБА_4.

31.08.2009 р. ТОВ «Торговельна компанія СПМ», був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НЖ № 290697, на підставі договору купівлі-продажу №148 від 28.05.2009р. для роздрібної торгівлі на ринках (функціонування ринкового комплексу).

В подальшому, в ході своєї господарської діяльності ТОВ«Торговельна компанія СПМ», був побудований ринковий комплекс з торговельними рядами, павільйонами, кафе та магазинами, який функціонує у теперішній час.

Зазначені обєкти нерухомості були проінвентаризовані, та за даними КП «БТІ» м. Маріуполя, складаються з: літ. А2-1 магазин, загальною площею 11,5 м. кв., літ. Щ1-1 магазин, загальною площею 22,9 м.кв., літ. Э1-1 магазин, загальною площею 514,0 кв.м. з електрощитовою прибудовою, площею 19,8 м.кв., та всього загальною площею 533,8 м.кв. з ганком э1, э2, э3, літ. Ю1-1- кафе, загальною площею 79,3 м.кв., літ. Б1-1 торгівельний павільйон, загальною площею 14,2 кв.м.

За висновком експертного дослідження, виготовленого ТОВ «Донбасспецмонтаж» (ліцензія АВ №588113), встановлено, що магазини літ. А2-1, літ. Щ1-1, літ. Э1-1, прибудова електрощитова літ. э-1, ганок літ. э1, літ. э2, літ. э3, кафе літ. Ю1-1 та торгівельний павільйон літ. Б1-1, які розташовані по АДРЕСА_1 їх несучі та огороджувальні конструкції знаходяться у задовільному стані (ІІ категорія технічного стану) та можуть експлуатуватися в подальшому. Технічний стан будівельних конструкцій магазинів літ. А2-1, літ. Щ1-1, літ. Э1-1, прибудови електрощитової літ. э-1, ганок літ. э1, літ. э2, літ. э3, кафе літ. Ю1-1 та торгівельного павільйону літ. Б1-1, які розташовані по АДРЕСА_1, забезпечують їх безпечну та надійну експлуатацію.

Також, позивачем до матеріалів справи наданий звіт про оцінку вартості нежитлових приміщень, розташованих на ринку «Торговельні ряди «Славутич» за адресою: АДРЕСА_1, з якого вбачається, що загальна ринкова вартість оцінюваних нежитлових приміщень складає 119442,00 грн. (сто девятнадцять тисяч чотириста сорок дві грн. 00 коп.) без урахування податку на додану вартість.

Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказані обєкти, обумовили звернення позивача до суду, з позовом про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного обєкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь про визнання права власності на нежитлові приміщення задовольнити.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «СПМ» (87500, м. Маріуполь,пр. Леніна,116, код ЄДРПОУ 34745982) на нежитлові приміщення, що знаходяться на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності загальною площею 1,0296 га по АДРЕСА_1 визначені на генеральному плані ринку за матеріалами технічної інвентаризації «Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя», як літ. А2-1 магазин, загальною площею 11,5 м. кв., літ. Щ1-1 магазин, загальною площею 22,9 м.кв., літ. Э1-1 магазин, загальною площею 514,0 кв.м. з електрощитовою прибудовою, площею 19,8 м.кв., та всього загальною площею 533,8 м.кв. з ганком э1, э2, э3, літ. Ю1-1- кафе, загальною площею 79,3 м.кв., літ. Б1-1 торгівельний павільйон, загальною площею 14,2 кв.м.

Повний текст рішення підписаний 07.02.2012р.

Рішення набирає законної сили 20.02.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.