Рішення № 21486108, 20.02.2012, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

20.02.2012

Справа № 2215/381/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2012 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Загоруйко О.В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника Вишнопільської сільської ради Сікальчука О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_3 до Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району, управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі про визнання права на втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

В січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району, управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі і просить визнати за ним право на втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0089698.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 01 вересня 1997 року він отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП ім. Крупської с. Мартинівка, який зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів під №330. На даний час він має намір реалізувати своє право на земельну частку (пай) та отримати земельну ділянку в натурі. Однак, він не може цього зробити, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) ним втрачено, через що управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі не видає йому Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Тому, просить захистити своє право шляхом визнання за ним права на втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник Вишнопільської сільської ради сільський голова Сікальчук О.І. позов визнав.

Управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі, яке належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направило, подавши заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти позову не заперечує.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 просить захистити своє невизнане право на земельну частку (пай), обравши способом захисту - визнання права на втрачений сертифікат. Саме на задоволенні цих позовних вимог в судовому засіданні наполягала його представник.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»від 05.06.2003 року документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), окрім сертифіката, є свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, дійсно є визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюються іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Однак, такі позови подаються щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно (ст.392 ЦК України).

Оскільки у ОСОБА_3 відсутній сертифікат, який засвідчує належність йому права на земельну частку (пай), то позовні вимоги про визнання права на правовстановлюючий документ, який лише підтверджує наявність права на певне майно-земельну частку (пай), не є належним способом захисту інтересів позивача в розумінні п.1 ч.2 ст.16 ЦК України та ст.2 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Згідно положень ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з аналізу наведених норм матеріального та процесуального права, з врахуванням принципу диспозитивності, визначеного ст.11 ЦПК України, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити.

Разом з тим, позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом свого права у спосіб, визначений законами України, з дотриманням передбаченої законодавством процедури поміщення оголошення в газеті про втрату сертифіката.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 212-215 ЦПК України, п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, ст.2 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»від 05.06.2003 року, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району, управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі про визнання права на втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: