Рішення № 21484626, 14.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2012

Справа №5002-17/5314-2011

За позовом Дочірнього підприємства "ВІЛЛІР"

До відповідача Садівничого товариства "САДОВОД"

про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 12 055,20 грн., інфляційні втрати в сумі 802,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 829,80 грн., разом на суму 13 687,76 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Чупріна Г.М., представник

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Згідно позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 35055,20 грн., інфляційні втрати в сумі 802,76 грн., та три відсотки річних у розмірі 829,80 грн., разом на суму 36687,76 грн. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 27 від 01.06.2010 року щодо сплати за виконані роботи.

Згідно зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 12 055,20 грн., інфляційні втрати в сумі 802,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 829,80 грн., разом на суму 13 687,76 грн.

Зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Таким чином, на цей час позовні вимоги складають: заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 12 055,20 грн., інфляційні втрати в сумі 802,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 829,80 грн., разом на суму 13 687,76 грн., та саме ці вимоги підлягають розгляду судом.

Відповідач явку свого представника в останні судові засідання не забезпечує, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його адресу.

Також необхідно відмітити, що керівник відповідача був у першому судовому засіданні, та заявив про визнання позову, що зафіксовано у звукозапису засідання суду.

Якщо відповідач про останнє засідання суду кореспонденцію суду не отримав по віні пошти, чи з інших поважних підстав, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору підряду № 27 від 01.06.2010 року Замовник (Садівниче товариство «Садовод») доручає і оплачує, а Підрядник (Дочірнє підприємство «Віллір») виконує роботи по ремонту дорожнього покриття пер. Лавандовий. (п.1.1).

Згідно п. 2.2 договору оплата роботи Підрядника здійснюється Замовником безготівковим розрахунком на умовах розстрочки платежу (по 10 000 грн. не пізніше 20-го числа місяця).

Згідно п. 2.3 договору сума договору складає з врахуванням ПДВ 49854,00 грн.

Згідно Додаткової угоди до Договору підряду № 27 від 01.06.2010 року вартість робіт з поточного ремонту дорожнього покриття по пер.Лавандовий збільшується на 25201,20 грн. Загальна сума складає 75055,20 грн., в т.ч. ПДВ – 12509,20 грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір та додаткова угода, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором, додатковою угодою а також нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку договір та додаткова угода з будь-яких підстав недійсним не визнаний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсними.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, додаткова угода чи окремі їх пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір, додаткова угода чи окремі їх пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу за тими матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Виконання позивачем дорожніх ремонтних робіт підтверджується Актом приймання виконаних робіт на суму 75055,2 грн.

Більш того, відповідачем не надано заперечень щодо виконаних позивачем робіт та їх розміру.

Відповідачем також не надано доказів своєчасної оплати за отримані роботи.

Таким чином, з врахуванням заявлених позовних вимог та зменшення їх розміру сума заборгованості за виконані підрядні роботи підлягає стягненню в сумі 12 055,20 грн.

Задовольняючи позов суд також виходить із основних принципів цивільного законодавства – добросовісності, справедливості та розумності, закріплених в ст. 3 ЦК України, та вважає, що надані послуги повинні бути сплачені.

Необхідно також відмітити, що предметом позову є невиконання обов’язків відповідачем, а не позивачем.

Якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконав свої зобов’язання, він вправі заявити свої вимоги у встановленому законом порядку.

Інфляційні та річні передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Не стягувати інфляційні в сумі 802,76 грн. та річні в сумі 829,80 грн. суд підстав не вбачає.

Окрім цього, позовні вимоги відповідачем визнані.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобов’язаний прийняти рішення про задоволення вимог, якщо відповідач вимоги визнає.

Таким чином, позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Відповідачем не представлено доказів погашення заборгованості та нарахувань, а також інших доказів в обґрунтування заперечень.

Оскільки відповідні докази не надані до прийняття рішення немає підстав їх залучити до справи після прийняття рішення.

Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо відповідач сплатив заборгованість в період розгляду справи чи сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 229 від 05 грудня 2011 року на суму 1506,00 грн.

Зайво сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» мінімальну заробітну плату з 01.01.2011 року встановлено в розмірі 941 грн.

Позов подано до суду 13 грудня 2011 року.

2 % ціни позову складає 733,75 грн. (2 % від 36 687,76 грн).

1,5 мінімальної заробітної плати складає 1411,5 грн. (941Х1,5).

Тоді як позивачем сплачено судовий збір в сумі 1506,00 грн.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в сумі 94,5 грн. згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно Банківських витягів від 16.01.2012 року та від 02.02.2012 року погашення боргу на суму 15 000 грн. та 3000 грн. відбулось після подачі позову.

Так, позивачем зайво сплачений судовий збір в сумі 94,5 грн.

Позивачем зменшено позов на 18 000 грн. (15 000+3000).

2 % від зменшеної суми позовних вимог складає 360 грн. (2% від 18 000 грн.) підлягає поверненню позивачу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Разом підлягає поверненню позивачу з бюджету: зайво сплачений судовий збір в сумі 94,5 грн. та 2 % від зменшеної суми позовних вимог в розмірі 360 грн. разом на суму 454,5 грн.

Окрім цього, згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) – виключено.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо є таке зменшення пов’язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Таким чином, судовий збір в сумі 360 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем до бюджету.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Садівничого товариства «Садовод» (97501, Сімферопольський район АР Крим, смт. Молодіжне, вул. Мигдальна буд. 1, п/п № 26002452086340 в КРФ ПАТ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний код: 23445756) на користь Дочірнього підприємства «Віллір» (95048, м. Сімферополь, вул. Трубаченка буд. 7, к. 11, п/р № 2600101178943 в КрО ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, ідентифікаційний код: 31284241) заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 12 055,20 грн., інфляційні в сумі 802,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 829,80 грн., разом на суму 13 687,76 грн., судовий збір в сумі 273,76 грн.

Стягнути з Садівничого товариства «Садовод» (97501, Сімферопольський район АР Крим, смт. Молодіжне, вул. Мигдальна буд. 1, п/п № 26002452086340 в КРФ ПАТ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний код: 23445756) на користь бюджету (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 360,00 грн.

Видати накази.

Повернути Дочірньому підприємству «Віллір» (95048, м. Сімферополь, вул. Трубаченка буд. 7, к. 11, п/р № 2600101178943 в КрО ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, ідентифікаційний код: 31284241) з бюджету судовий збір в сумі 454,5 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.