Рішення № 21484443, 16.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2012Справа №5002-11/4052-2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», (95000, м . Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17; 95001, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12,оф. 6);

до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Еллінська,8.

про стягнення 19981,55 грн.

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.01.12, представник;

Від відповідача ОСОБА_2., дов. у матеріалах справи.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Сімферополь звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ про стягнення 19981,55 грн. збитків.

В судовому засіданні 07.02.2012 р. відповідачем наданий витяг з ЄДРПО, (станом на 02.02.2012 р.), відповідно до якого Кримська філія Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», (95011, м.Сімферополь, вул. Караїмська, 36) не значиться в ЄДРПО. Враховуючи, що позов був пред`явлений до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ в особі Кримської філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Сімферополь та те, що на момент подачі позову до суду вказана філія була включена до ЄДРПО та станом на 29.09.2011р. була зареєстрована як платник податку (а.с. 65-66), тому спір розглянуто в Господарському суді АР Крим до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ.

Ч.3 ст. 17 ГПК України саправа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Позовні вимоги вмотивовані наступним.

16.11.2007 р. між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 365-11/07. В результаті дорожньо-транспортної пригоди 01.10.2009 р. за участю застрахованого у позивача транспортного засобу марки Skoda super B, державний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, страхувальнику позивача ОСОБА_4 завданий матеріальний збиток в розмірі 21961,15 грн. Позивач сплатив на користь ОСОБА_4 грошову суму страхового відшкодування у розмірі 20491,55 грн.

Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03.11.2009 р. у справі № 3-2950/2009 особою винною у вчинені вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, визнаний ОСОБА_3 Цивільно правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування». Позивач звернувся із регресним позовом до відповідача про стягнення матеріальних збитків в сумі 19981,55 грн.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву посилається на те, що акт про вартість матеріального збитку складено з порушенням норм Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, не скріплений підписом та печаткою субєкта оціночної діяльності, не представлені відповідно копії сертифікату субєкта оціночної діяльності та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів. Дослідження проводилось аварійним комісаром Собченко Г.В., яким складено акт про вартість матеріального збитку. Зазначив, що аварійний комісар Собченко Г.В. перебуває в службовій залежності від позивача, що згідно Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів виключає можливість визначення ним розміру збитку. Крім того, зазначив, що про страховий випадок не заявлено самим страхувальником забезпеченого транспортного засобу.

Розгляд справи відклався, провадження по справі зупинялось, в порядку ст.ст.77, 79 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

16.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 365-11/07 від 16.11.2007 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника, автомобіль Skoda super B, державний номер НОМЕР_2

01 жовтня 209 року на вул. Гоголя - вул. Дзюбанова в м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у ВАТ ПАСК «Оранта» за договором добровільного страхування № 365-11/07 від 16 листопада 2009 року транспортного засобу марки Skoda super B державний номер НОМЕР_2. що належить ОСОБА_4 та автомобіля марки ВАЗ-2104, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.

Згідно з довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди та постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 03.11.09р. у справі № 3-2950/2009 особою, винною у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, визнаний ОСОБА_3

Згідно акту № 687-2221 від 01.10.09 про вартість матеріального збитку, та розрахунку розміру страхового відшкодування матеріальний збиток, заподіяний внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Школа Супер Б, державний номер НОМЕР_2, становить 21 961,15 грн.

Позивач керуючись умовами договору добровільного страхування транспортного засобу на підставі страхового акту № 687-2221 від 01.10.09 року, виплатив на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі 20491,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 523 від 23.03.2010 р., (а.с.32).

Ухвалою ГС АР Крим від 29.11.2011 р., судом по справі призначалась автотоварознавча експертиза. Відповідно до висновку № 26-06/12 від 18.01.2012 р. судового експерта ТОВ «Судова експертна палата», сума відновлювального ремонту складає з урахуванням ПДВ 34762,96 грн., без урахування ПДВ 28969,13 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Спір виник з тих підстав, що Позивач вважає, що Відповідач повинен відшкодувати йому матеріальні збитки в сумі 19981,55 грн.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 27 Закону України "Про страхування" передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо - транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоровя щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо - транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Отже, за вимогами закону виплата страховиком страхового відшкодування пов'язана з наданням особою, яка має право на отримання цих виплат, відповідних документів.Однак як свідчать матеріали справи, письмових доказів щодо направлення відповідачу належним чином оформленої заяви про виплату страхового відшкодування у відповідності до норм ст. 35 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач суду не надав. Враховуючи вищевикладене, обовязок у ВАТ "НАСК "Оранта" з виплати страхового відшкодування не виник.

Наведеної правової позиції дотримується також Вищий Господарський суд України у справах: № 23/279 від 06.12.2011 р., № 13/425 від 27.07.2010 р., №14/817 від 01.12.2009 р., № 13/399 від 17.02.2011 р., які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, (а.с.127-144).

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Відповідно до ст.33 ГПК України обов'язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Передчасне уявлення позивача про наявність підстав для відшкодування шкоди в порядку регресу за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для здійснення регресного відшкодування в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ст.1 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів .

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно до ст.49 ГПК Україні, судові витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи підлягають покладенню на позивача в сумі 4102,00 грн. відповідно до калькуляції № 4 від 20.01.2012 р.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 20.02.2012 р.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», (м. Київ, вул..Жилянська, буд.75, ЗКПО 00034186) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», (95000, м.Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17; 95001, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12,оф. 6, ЗКПО 24694668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата», (95001, м.Сімферополь, вул..Леніна,12, офіс 6, код ЄДРПОУ 37860012, р/р 26000010194419 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) судові витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи в сумі 4102,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.