Постанова № 21484262, 14.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5013/1282/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької

Л. Рогач

за участю представників:

прокурораРудак О.В. прокурор відділу Генеральної прокуратури України

позивачане зявилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

відповідачаОСОБА_1 довіреність від 10.02.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агропродуктсервіс" на постановувід 22.11.2011 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 5013/1282/11 господарського суду Кіровоградської області

за позовомПрокурора Онуфріївського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської районної державної адміністрації до Селянського (фермерського) господарства "Агропродуктсервіс" про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок площею 53 га та стягнення шкоди в сумі 51 649,21 грн.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 р. Прокурор Онуфріївського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Агропродуктсервіс" про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок площею 53 га та стягнення шкоди в сумі 51 649,21 грн., посилаючись на приписи статей 211, 212 Земельного кодексу України та статтю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеної перевірки встановлено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 53,0 га без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, що зафіксовано в актах обстеження земельних ділянко від 10.06.2011 р., протоколі та постанові про вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок чого заподіяно шкоду на суму 51 649,21 грн.

У відзиві на позовну заяву СФГ "Агропродуктсервіс" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що 20.02.2002 р. між ОСОБА_1 та Попівською сільською радою з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 100 га, в тому числі і спірної ділянки, строком на 6 років, а в у 20004 році на підставі Закону України "Про фермерське законодавство" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було створено та зареєстроване СФГ "Агропродуктсервіс", в статутний капітал якого, відповідно до статті 19 зазначеного Закону ОСОБА_1 було передано право користування спірною земельною ділянкою.

Відповідач зазначав, що будь яких заперечень з боку Онуфріївської районної державної адміністрації та Попівської сільської ради щодо користування СФГ "Агропродуктсервіс" спірними земельними ділянками з 2008 по 2011 рік не надходило, і навпаки, Попівською сільською радою 10.12.2008 р. було прийнято рішення № 171 про погодження продовження терміну дії договору оренди, що спростовує висновок про саме самовільне зайняття земельних ділянок. При цьому, відповідачем в повному обсязі сплачується орендна плата за користування спірними земельними ділянками.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2011 р. (суддя Кабакова В.Г.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, зобовязано СФГ "Агропродуктсервіс" повернути Онуфріївській районній державній адміністрації шляхом звільнення самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 53 га згідно плану-схеми, які розташовані за межами населеного пункту с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області та стягнуто з СФГ "Агропродуктсервіс" шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 53 га в сумі 51649,21 грн. на користь Онуфріївської районної державної адміністрації.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, вказавши на доведеність факту самовільного зайняття СФГ "Агропродуктсервіс" спірної земельної ділянки з огляду на відсутність у Попівської сільської ради повноважень для передання спірних земельних ділянок в оренду та відсутність у відповідача правових підстав для використання земельної ділянки.

За апеляційною скаргою СФГ "Агропродуктсервіс" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 22.11.2011 р. залишив його без змін з тих же підстав.

СФГ "Агропродуктсервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, зазначає, що судами залишено поза увагою те, що ОСОБА_1 земельна ділянка використовувалась на підстав укладеного з Попівською сільською радою договору оренди землі від 20.02.2002 р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і право користування якого вказаною особою було передано в статутний капітал створеного на підставі Закону України "Про фермерське законодавство" СФГ "Агропродуктсервіс". Будь яких порушень в частині використання землі ОСОБА_1 та СФГ "Агропродуктсервіс" не допускалось, орендна плата сплачувалась своєчасно та в повному розмірі, вчинялись дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою шляхом направленя відповідних звернень та клопотань, а сільською радою рішенням № 171 від 10.12.2008 р. було погоджено продовження терміну дії договору оренди, тобто відповідачем не було допущено самовільного зайняття земельної ділянки в розумінні чинного законодавства.

Онуфріївська райдержадміністрація у запереченнях на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, вказуючи на законність судових рішень.

Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 10.06.2011 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Онуфрієвському районі обстежені земельні ділянки, які знаходяться за межами с. Попівка, Попівської сільської ради та встановлено відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки загальною площею 53 га, якими користується СФГ "Агропродуктсервіс", про що складено відповідний акт № 5.

10.06.2011 р. державним інспектором відділу Держкомзему у Онуфрієвському районі за участю представника СФГ "Агропродуктсервіс" було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства СФГ "Агропродуктсервіс" та встановлено, що СФГ "Агропродуктсервіс" в особі голови ОСОБА_2 самовільно зайняло земельні ділянки загальною площею 53 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення (земель запасу) Попівської сільської ради за межами с. Попівка і використовує їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розпорядження про надання земельної ділянки в оренду СФГ "Агропродуктсервіс" головою райдержадміністрації не приймалося. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні, що є порушенням статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України. За результатами перевірки складено відповідний акт.

Крім того, 10.06.2011 року голові СФГ "Агропродуктсервіс" був внесений припис № 0047 про усунення порушень, складений протокол про адміністративне правопорушення № 0014 та винесено постанову про закриття справи, так як при розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачена статтею 197-1 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги прокурора Онуфрієвського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфрієвської районної державної адміністрації про стягнення з СФГ "Агропродуктсервіс" шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 51649,21 грн. та зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, які використовуються відповідачем без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, на підставі статей 211, 212 Земельного кодексу України та статтю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 211 вказаного Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Розділом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначені положення щодо відповідальності за порушення земельного законодавства та у пункті 3.1 визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлювального документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або неуповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було зазначено, що за даними відділу Держкомзему у Онуфріївському районі від 27.07.2011 року № 470, розмежування земель державної та комунальної власності на території Попівської сільської ради не проводилось; земельні ділянки загальною площею 53 га знаходяться за межами населеного пункту та відносяться до земель сільського господарського призначення, тобто повноваження власника спірних земельних ділянок здійснюється Онуфріївською районною державною адміністрацією, а не Попівською сільською радою.

Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що задовольняючи позовні вимоги, судами першої та апеляційної інстанції не надавалась оцінка діям відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки в розумінні норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а також скасування чи визнання недійсними рішень Попівської сільської ради № 139 від 24.01.2008 року "Про продовження терміну дії договору оренди земельних ділянок", № 171 від 10.12.2008 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою та продовження терміну дії договору оренди", № 236 від 25.12.2009 року "Про погодження надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду", на підставі яких відповідачем використовувалась земельна ділянка, а відтак і завдання відповідачем шкоди, з урахуванням здійснення, чи навпаки, СФГ "Агропродуктсервіс" відповідних платежів за користування земельною ділянкою, а також встановлення правового статусу відповідача у спірних правовідносинах.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. у справі № 5013/1282/11 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2011 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач