Вирок № 21483558, 14.02.2011, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-34/11р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 рокусмт. Березнегувате Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І., за участю державного обвинувача старшого помічника прокурора Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Романівка Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, невійськовозобовязаного, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Яковлівка Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, військовозобовязаного, працюючого різноробочим фермерського господарства «РІЦА»села Мурахівка, такого, що в силу ст.89 КК України не маючого судимості, проживаючого в АДРЕСА_2,

в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, в тому, що судовим слідством

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2010 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4, працюючи за домовленістю по найму у ОСОБА_5, вирішили вчинити крадіжку її майна.

З цією метою вони, близько 13 год. того ж дня, знаходячись на території АДРЕСА_3, підійшли до приміщення гусятника, звідки ОСОБА_4 таємно викрав одну гуску та заховав її у мішок, що тримав ОСОБА_3

Після чого обоє з місця вчинення злочину зникли, а гускою розпорядилися на власний розсуд, обмінявши її на горілку, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 100 грн.

16 березня 2010 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знову вирішили вчинити крадіжку майна ОСОБА_5

В цей же день, близько 17 год., працюючи на території АДРЕСА_3, вони підійшли до приміщення гусятника, звідки ОСОБА_4 таємно викрав одну гуску та заховав її у мішок, що тримав ОСОБА_3

Після чого обоє з місця вчинення злочину зникли, а гускою розпорядилися на власний розсуд, обмінявши її на горілку, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 100 грн.

26 березня 2010 року ОСОБА_4, знаходячись на території АДРЕСА_3, близько 12 год., підійшов до приміщення гусятника, звідки таємно викрав дві гуски, помістивши їх у мішок.

Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, заховавши гусей у знайомого, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 200 грн.

26 березня 2010 року ОСОБА_3, знаходячись на території АДРЕСА_3, близько 22 год. 30 хв., таємно викрав з двору будинку алюмінієвий бідон.

Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, продавши його знайомому, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 120 грн.

08 липня 2010 року ОСОБА_3, пораючись вранці по господарству на території АДРЕСА_3, помітив відкриті двері автомобіля «КІА Sorento»державний номер НОМЕР_1, в салоні якого знаходився гаманець та виднілися гроші.

Близько 7 год. 30 хв. він, відчинивши двері автомобіля, проник у салон, звідки повторно таємно викрав із гаманця 100 євро.

Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, обмінявши їх в «Ощадбанку»і розтративши гроші, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на зазначену суму, що еквівалентно 993,69 грн.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю по всіх епізодах. Суду показав, що працював у ОСОБА_5 із ОСОБА_4 по господарству. 16 березня 2010 року разом з останнім викрали в обідню пору із сінника спочатку одну, а потім ввечері другу гуску, які обміняли на горілку. 26 березня 2010 року ввечері викрав сам з двору ОСОБА_5 сорокалітровий алюмінієвий бідон, який відвіз у Сергіївку та продав ОСОБА_6, а гроші пропив. Вранці 08 липня 2010 року порався по господарству та помітив гаманець в салоні автомобіля, з якого виднілися 100 євро, які він забрав та обміняв на гривни, за які придбав мобільний телефон марки «Нокіа», чохол до нього, навушники та зарядний пристрій. У вчиненому розкаюється, а потерпілій мати відшкодувала 1000 грн.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю по всіх епізодах. Суду показав, що працював у ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3, з яким вирішив вчинити крадіжку. 16 березня 2010 року в 13 год. він виніс із сінника гуску та заховав у мішок, присипавши сіном. Разом із ОСОБА_3 обміняли гуску на горілку, яку випили у нього дома. Ввечері того ж дня знову викрали гуску із сінника та обміняли на горілку. 26 березня 2010 року він сам викрав дві гуски, які заховав у ОСОБА_7. Опісля гусей знайшли працівники міліції та повернули потерпілій. У вчиненому розкаюється.

Вина підсудних в інкримінованих їм злочинах повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_5 звернулася до Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області із письмовими заявами від 30 березня, 06 квітня і 22 липня 2010 року про викрадення належних їй чотирьох гусей, алюмінієвого бідона та 100 євро ( а. с. 7, 8, 9, 78 ).

Згідно даних протоколу огляду житлового будинку в АДРЕСА_1 від 30 березня 2010 року, працівниками міліції на території домоволодіння ОСОБА_7 було виявлено та вилучено дві гуски в мішку, одна з яких була мертва ( а. с. 14, 15-16 ).

Під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 від 21 грудня 2010 року, останній уточнив і підтвердив на місці дані ним раніше покази щодо вчинення трьох крадіжок гусей у ОСОБА_5 ( а. с. 153, 154-155 ).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в кінці березня 2010 року ОСОБА_3 продав йому сорокалітровий алюмінієвий бідон, який у нього згодом вилучили працівники міліції.

Згідно даних протоколу огляду від 14 квітня 2010 року, ОСОБА_6 добровільно видав працівникам міліції алюмінієвий бідон, придбаний у ОСОБА_3 ( а. с. 19 ).

Висновком судової товарознавчої експертизи встановлено, що вартість цього бідона становить 120 грн. ( а. с. 62-66 ).

22 липня 2010 року працівниками міліції під час проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено належні останньому мобільний телефон «Нокіа 1661»в коробці, чохол та наушники до нього, пляшку з-під горілки ( а. с. 86-87, 88-91 ).

В судовому засіданні ОСОБА_8, будучи допитаною в якості свідка показала, що відшкодувала потерпілій ОСОБА_5 спричинену сином шкоду від крадіжки євро в розмірі 1000 грн.

У відповідності з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_3 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, але визнаний осудним таким, що під час учинення злочинних дій усвідомлював значення своїх дій і міг ними керувати ( а. с. 47-50 ).

Таким чином, вину підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в інкримінованих їм злочинах суд знаходить доведеною.

У відповідності до частини першої статті 32 КК України дії ОСОБА_3 судом кваліфікуються за правилами повторності за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються у межах предявленого йому обвинувачення на досудовому слідстві за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом «помірна розумова відсталість», за місцем проживання характеризується посередньо, працює за домовленістю.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 встановлено, що він вважається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, працює за домовленістю.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відносяться до злочинів середньої тяжкості, обставини їх учинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь кожного у співучасті, дані про особи підсудних.

Обставиною, що помякшує покарання підсудним ОСОБА_4 і ОСОБА_3 судом визнається щире каяття, а останньому, крім цього, ще й добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання підсудним судом визнається вчинення злочину ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у виді мінімального строку арешту, що передбачений санкцією частини цієї статті.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнати винними у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, призначивши їм покарання у виді 3 ( трьох ) місяців арешту кожному.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 рахувати з 14 лютого 2011 року.

Речові докази по справі, а саме бідон і гуску залишити у потерпілої ОСОБА_5, пляшку з-під горілки «Цельсій», що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївської області знищити як предмет, що не представляє цінності.

Речові докази по справі, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївської області, а саме мобільний телефон марки «Нокіа 1661»в коробці, чохол та наушники до нього звернути в дохід держави у відповідності до п.4 ч.1 ст.81 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на реєстраційний рахунок 31251272210005, відкритий в УДК в Миколаївській області, код ОКПО 25574110, МФО 826013, судові витрати в розмірі 278,64 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи.

На вирок суду учасниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, а засудженими в той же термін з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя Г. В. Міщенко