Рішення № 21483184, 15.02.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 2-172/10

Провадження № 22-ц/0290/418/2012Головуючий в суді першої інстанції:Білоус О.В.

Категорія: 27 Доповідач: Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Кучевського П.В.

Суддів: Панасюка О.С., Камзалова В.В.

При секретарі: Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2010 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне Регіональне Управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

В січні 2010 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального Регіонального Управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26768,15 грн., що включає 2439, 72 грн. основної суми боргу; 1059, 39 грн. заборгованість по оплаті відсотків за користування кредитними коштами; 3412,50 грн. заборгованість по оплаті щомісячної комісії; 19856,54 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії.

Позов мотивований тим, що 16 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та позивачем укладено кредитний договір №27-385/07-ШД, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 15000 грн. строком до 15 квітня 2010 року із сплатою 0,0001% річних.

Також з метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 16 квітня 2007 року укладено договір поруки, згідно якого останній взяв на себе зобовязання відповідати за зобовязаннями ОСОБА_3, що випливають із кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_3 як позичальником умови кредитного договору не виконуються, в результаті чого утворилась заборгованість, банк, керуючись умовами кредитного договору та договору поруки, просив стягнути солідарно з відповідачів суму боргу.

Заочним рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне Управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №27-385/07-ШД у розмірі 26768 грн. 15 коп., а також витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 267 грн. 68 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 27155 грн. 83 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення боргу та пені за кредитним договором скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову до поручителя ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_2 вказує на те, що суд стягнув пеню у розмірі, що значно перевищує розмір збитків, не врахував строків позовної давності при стягненні пені. Окрім того, посилається на те, що оскільки банком в односторонньому порядку було збільшено розмір відсотків з 0,0001% річних до 36% договір поруки припинив свою дію на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України, а тому підстав у суду стягувати борг в солідарному порядку не було.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У звязку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обгрунтованіть рішення у цивільній справі (ч.1 ст. 213 ЦПК України).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно кредитного договору №27-385/07-ШД від 16 квітня 2007 року банк надав позичальнику ОСОБА_3 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості споживчий кредит в сумі 15000 грн. зі сплатою 0,0001 % річних з кінцевим строком повернення до 15 квітня 2010 року.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу 15000 грн., що підтверджується копією заяви на отримання кредиту та меморіального ордера №10398335 від 16 квітня 2007 року.

Відповідно до п.п. 3.3, 4.7 кредитного договору, боржник зобовязався в строк з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення кредиту у розмірі 417 грн. та сплачувати комісійну винагороду за надання коштів у розмірі 262, 50 грн.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №27-385/07-ШД-П від 16 квітня 2007 року відповідно, до якого поручитель зобовязався відповідати за зобовязаннями позичальника за кредитним договором №27-385/07-ШД в повному обсязі, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентів, а також по відшкодуванню всіх збитків.

У випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом одного календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора виникає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі до поручителя (п.2.3 договору поруки).

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідач ОСОБА_3 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав.

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що з 17 листопада 2008 року позичальником не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно п. 3.5 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів у випадку, якщо позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або відсотками та комісійною винагородою.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору боржник за прострочення повернення кредитних ресурсів, сплати процентів та /або комісійної винагороди, сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 4.9 кредитного договору сторони погодили, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів за користування кредитними ресурсами та/або щомісячних комісій винагород, за користування кредитними коштами застосовується процентна ставка у розмірі 36% річних та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою. При цьому позичальник підписанням цього договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів крім договору.

Позивачем вживалися заходи по поверненню кредитної заборгованості. Банком були направлені повідомлення на адресу ОСОБА_3 за №567 від 27 червня 2008 року та на адресу ОСОБА_2 За №569 від 27 червня 2008 року про необхідність виконання зобовязання щодо погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 22, 26), які не були виконані, а 15 липня 2008 року за №598 та за №599 відповідачам були направлені листи-претензії про дострокове повернення в повному обсязі отриманих коштів, комісійної винагороди та сплату неустойки (а.с. 24, 28).

Станом на 27 листопада 2009 року загальна сума заборгованості за кредитним договором, згідно розрахунку банку становила 26768, 15 грн., в тому числі: 2439, 72 грн. основної суми боргу; 1059, 39 грн. заборгованість по оплаті відсотків за користування кредитними коштами; 3412, 50 грн. заборгованість по оплаті щомісячної комісії; 19856, 54 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В своїх доводах відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було застосовано норму матеріального права, яка підлягає до застосування до даних правовідносин, а саме вимоги ч. 1 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, мотивуючи свої вимоги тим, що банком в односторонньому порядку було збільшено розмір відсоткової ставки з 0,0001% до 36% відсотків річних без згоди поручителя.

Такі доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п. 1.3 договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений із кредитним договором та погоджується з його умовами, а відповідно до п. 2.2. договору поруки передбачений обсяг відповідальності поручителя, який включає в себе також відповідальність перед кредитором по сплаті підвищених процентів.

Тобто, в пункті 4.9. кредитного договору сторонами погоджено застосування підвищеної процентної ставки в розмірі 36% річних в разі неналежного виконання боржником зобовязань щодо погашення кредитної заборгованості протягом трьох щомісячних платежів поспіль, такі умови кредитного договору були відомі та погоджені поручителем, шляхом підписання останнім договору поруки, а тому підстави для застосування ч.1 ст. 559 ЦК України до даних правовідносин відсутні.

Не приймаються до уваги колегії суддів доводи ОСОБА_2 про застосування до вимог про стягнення пені річного строку позовної давності, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідної заяви про застосування строку позовної давності до суду першої інстанції не надходило.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про неналежне виконання боржником зобовязань за кредитним договором, внаслідок якого виникла заборгованість та про солідарну відповідальність поручителя ОСОБА_2 за зобовязанням ОСОБА_3 відповідно до ст. 554 ЦК України, підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються на нормах матеріального права, а тому підстави для скасування рішення суду в цій частині відсутні.

Проте, при вирішенні спору , суд першої інстанції не врахував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із матеріалів справи вбачається, що розмір пені, стягнутий на користь банку, значно перевищує розмір основного боргу, відсотків та комісії за кредитним договором.

Згідно наданого банком розрахунку , заборгованість позичальника по сплаті основного боргу становить 2439, 72 грн., борг по відсоткам 2170, 41 грн., та 3412, 50 грн. заборгованість по щомісячній комісії, що в загальному підсумку становить 8022, 63 грн.

Враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, яким в рахунок погашення заборгованості за договором здійснено платежі: 12560, 28 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості; 1111,02 грн. в рахунок погашення заборгованості по відсотках; 4987,50 грн. заборгованість по сплаті щомісячної комісії; 78,09 грн. в рахунок сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту, комісії, нарахованих відсотків, то заявлена банком до стягнення пеня в сумі 19856, 54 грн. більш ніж у двічі перевищує розмір боргу позичальника.

З цих підстав, колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту, комісії, нарахованих відсотків до 8000 грн., що не буде перевищувати розмір основного боргу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин суд першої інстанції повно та обєктивно дослідивши усі обставини справи, не застосував при цьому норму матеріального права, яка підлягає до застосування до даних правовідносин, а тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру пені та з його урахуванням загального розміру заборгованості за кредитним договором .

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2010 року змінити.

Зменшити розмір пені із 19856,54 грн. до 8000 грн.

З урахуванням зниження розміру пені стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код ЄДРПОУ 25745867, рах. 29091900980, МФО 300937) заборгованість за кредитним договором №27-385/07 ШД від 16 квітня 2007 року у розмірі 14911 (чотирнадцять тисяч девятсот одинадцять) грн. 61 коп., з яких : 2439 (дві тисячі чотириста тридцять девять) грн., 72 коп. заборгованість по кредиту; 1059 (тисяча пятдесят девять) грн. 39 коп. заборгованість по оплаті відсотків за користування кредитним коштами; 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 50 коп. заборгованість по оплаті щомісячної комісії; 8000 (вісім тисяч) грн. заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: