Постанова № 2147295, 13.07.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2008 р. Справа № 05/50-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Афанасьєв В.В. , Шевель О. В.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_3. - дов.

1-го відповідача -  ОСОБА_4 - дов.

2-го відповідача - ОСОБА_6. -дов.

1-ї третьої особи -ОСОБА_7. - дов.

2-ї третьої особи - не з'явився

3-ї третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вхідний № 1109Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2008 року по справі № 05/50-08

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до 1. ОСОБА_2, м. Харків

2. Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг», м. Київ

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Акціонерне товариство «Онікс», м. Харків

2. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ), в особі філії «Харківське центральне відділення «Промінвестбанку», м. Харків

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Реєстр інформ», м. Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій

встановила:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, що укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Український медіа холдінг»28.02.2001 р. Стягнути з ЗАТ «Український медіа холдінг»на користь ОСОБА_2 8 простих акцій АТ «Онікс» номінальною вартістю 10,00 грн. кожна на загальну суму 80,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Український медіа холдінг»80,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 квітня 2008 р. по справі № 05/50-08 (суддя Ольшанченко В.І.) прийняті уточнення позовних вимог. Вирішено вважати вірними позовні вимоги в наступній редакції: «Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Український медіа холдінг»28.02.2001 р. Стягнути з ЗАТ «Український медіа холдінг»на користь ОСОБА_2 8 простих акцій АТ «Онікс» номінальною вартістю 10,00 грн. кожна на загальну суму 80,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Український медіа холдінг»80,00 грн.

Задоволено клопотання третьої особи (АК ПІБ (ЗАТ), в особі філії «ХЦВ ПІБ») про розгляд справи без участі її представника.

Позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Український медіа холдінг»28.02.2001 р.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Український медіа холдінг» вартість простих іменних акцій АТ «Онікс»в сумі 80,00 грн.

Стягнуто з ЗАТ «Український медіа холдінг» на користь ОСОБА_2 8 простих іменних акцій АТ «Онікс».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 держмито в сумі 55,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Стягнуто з ЗАТ «Український медіа холдінг» на користь ОСОБА_1 держмито в сумі 55,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

2-й відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі № 05/50-08 від 24 квітня 2008 р. та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, визнано встановленими обставини, які позивачем не доведені, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Відповідач, зокрема, стверджує, що судом не взято до уваги, що чинне законодавство та умови статуту не містять форми надання згоди на продаж акцій. На думку 2-го відповідача, така згода акціонерами була надана, що свідчить про підписання всіма учасниками товариства в один і той же день договорів купівлі-продажу акцій.

Перший відповідач апеляційну скаргу другого відповідача підтримує, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2008 року по справі № 05/50-08 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви. В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що зі слів ОСОБА_2., між всіма учасниками товариства була домовленість про продаж частки акцій першому відповідачу, у зв'язку з чим він та його дружина продали свої частки повністю -по одному відсотку, а позивач -48 відсотків своєї частки.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача, зокрема, посилається на відсутність згоди позивача, як акціонера товариства, та самого товариства на продаж спірних акцій першим відповідачем. Подані другим відповідачем матеріали в обґрунтування наявності такої згоди позивач вважає неналежними доказами.

Третя особа -АТ «Онікс»проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу третя особа також посилається на відсутність згоди позивача, як акціонера товариства, та товариства на продаж спірних акцій першим відповідачем та інші порушення норм чинного законодавства при укладанні спірного договору.

Третя особа - АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії «Харківське центральне відділення Промінвестбанку»відзиву на апеляційну скаргу не надала, її повноважний представник в судові засідання апеляційного господарського суду не з'являвся, хоча про час та місце засідання суду була повідомлена належним чином.

Третя особа -ТОВ «Реєстр -Інформ»відзиву на апеляційну скаргу не надала, заявою від 07.07.2008 р. просила розглядати справу без участі її представника.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, позивач та перший відповідач є засновниками та акціонером АТ «Онікс», зареєстрованого 18.10.1999 р. у виконкомі Харківської міської ради за № 04059243Ю0015230. Третім засновником та акціонером АТ «Онікс»була ОСОБА_2 -дружина ОСОБА_2.

На підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.02.2001 р., укладеного ОСОБА_2. (продавець) та ЗАТ «Український медіа холдінг»(покупець), останньому було відчужено прості іменні акції АТ «Онікс»у кількості 8 шт. загальною вартістю 80,00 грн., що становить 1% статутного капіталу (оскаржуваний договір).

Колегією суддів встановлено, що на день укладання відповідачами договору купівлі-продажу цінних паперів (28.02.2001 р.) другому відповідачу та ОСОБА_2 дійсно належали прості іменні акції АТ «Онікс»у кількості по 8 шт. загальною вартістю по 80,00 грн., що становить по 1% статутного капіталу; позивачу належало 784 простих іменних акцій АТ «Онікс», номінальною вартістю 10,00 грн., на загальну суму 7840,00 грн. - 98% статутного капіталу, що підтверджується копією реєстру власників іменних цінних паперів станом на 10.11.1999 р.

28.02.2001 р. за договором купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_1також передала у власність ЗАТ «Український медіа холдінг»384 прості іменні акції АТ «Онікс»загальною вартістю 3840,00 грн. Цього ж дня і ОСОБА_2 передала у власність ЗАТ «Український медіа холдінг»свою частку акцій у кількості 8 шт. загальною вартістю 80,00 грн.

В цей же день була проведена реєстрація переходу права власності на вищевказані акції, що підтверджується копією реєстру власників іменних цінних паперів станом на 28.02.2001 р. Кошти за акції ЗАТ «Український медіа холдінг»перерахувало ОСОБА_2 26.12.2002 р., що підтверджується копією видаткового касового ордеру № 44 від 26.12.2002 р. на суму 80,00 грн.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, на день подачі позову (серпень 2004 р.), позивачу та ЗАТ «Український медіа холдінг»належало по 400 простих іменних акцій АТ «Онікс», номінальною вартістю 10,00 грн., що становить по 50% статутного капіталу та підтверджується копією реєстру власників іменних цінних паперів станом на 28.02.2001 р.

Право на подання позову позивач обґрунтовує порушенням другим відповідачем при укладенні договору купівлі-продажу положень чинного законодавства та умов статуту щодо неповідомлення позивача про свої наміри та за відсутності згоди позивача на такий продаж, порушенням безпосереднього права позивача, оскільки йому, як акціонеру, не байдуже, з ким він буде співпрацювати, та що такий продаж призвів до ситуації, коли у товариства є два акціонера з однаковою кількістю голосів, що може призвести до неможливості діяльності товариства. Також, позивач вказує, що їй стало відомо про продаж ОСОБА_2. своїх акцій ЗАТ «Український медіа холдінг»за договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.02.2001 р. саме на загальних зборах акціонерів АТ «Онікс», які відбулися 12.04.2002 р., оскільки від дня продажу акцій до цього часу не було загальних зборів акціонерів, а тому вважає, що строки позовної давності нею не були пропущені.

Статтею 11 Закону України «Про господарські товариства»(у редакції, що була чинною на момент укладення оспорюваного договору) передбачено, що учасники товариства зобов'язані, зокрема: додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Згідно зі статтею 25 названого Закону, до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Відповідно до приписів статті 28 Закону України «Про господарські товариства», акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством. Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, Конституційним судом України від 11.05.05 р. по справі № 1-11/2005 (справа про права акціонерів ЗАТ) зазначено, зокрема, що, якщо установчими документами ЗАТ в межах чинного законодавства було встановлено переважне право акціонерів на придбання акцій, які відчужуються іншими його акціонерами, а засновники акціонерного товариства згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про господарські товариства»уклали між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами, то всі акціонери на підставі положень статті 11 зазначеного Закону зобов'язані додержувати цього договору і виконувати його; засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами (частина друга статті 26) і т. ін.; коли установчими документами ЗАТ закріплено переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами цього товариства, то це не є обмеженням права власника акцій володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки, підписуючи в межах чинного законодавства України установчі документи ЗАТ, акціонер добровільно погоджується на встановлення особливого порядку відчуження об'єктів своєї власності, беручи при цьому на себе відповідні зобов'язання; приписи установчих документів ЗАТ щодо переважного права його акціонерів на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства, не обмежують права власника на розпорядження своєю власністю, а встановлюють за його ж згодою особливий порядок її відчуження.

Пунктом 4.4 статуту АТ «Онікс»(у редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору) передбачено, зокрема, право учасника - акціонера товариства передати безкоштовно або на зворотній основі іншим учасникам всі або частку належних йому акцій, а з дозволу інших учасників і третім особам - як юридичним, так і фізичним.

Пунктом 6.7 статуту АТ «Онікс»(у редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору) передбачена наявність згоди товариства на продаж акцій третім особам.

Виходячи із приписів вищеназваних положень чинного законодавства та умов Статуту, місцевим господарським судом зроблені висновки, що порядок відчуження акцій АТ «Онікс» третім особам є можливим лише за наявності дозволу інших акціонерів, продаж акціонером акцій АТ «Онікс»без згоди інших учасників є незаконним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими, та такими, що зроблені у відповідності до норм чинного законодавства та положень статутних документів товариства.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не були у повній мірі з'ясовані всі фактичні обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, і як наслідок -до прийняття невірного рішення.

Так, як встановлено колегією суддів у ході судового засідання (та не заперечується жодною із сторін по справі), чинне законодавство не містить певної форми надання згоди учасників товариства та товариства на продаж акціонером своїх акцій. Тобто, закон не обмежує акціонерів необхідністю отримання лише письмової згоди, а тому, на думку колегії суддів, така згода може бути підтверджена іншими засобами доказування (в тому числі і наявністю певних дій учасників товариства).

Колегія суддів вважає, що системним дослідженням усіх фактичних обставин справи доведено факт наявності згоди усіх учасників АТ «Онікс»та безпосередньо самого товариства на продаж певної частки акцій другому відповідачу по справі.

Свідченням цього є:

факт підписання трьох договорів купівлі продажу цінних паперів всіма учасниками товариства (ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_2) з ЗАТ «Український медіа холдінг»в один і той же день -28.02.2001 р. При цьому, колегією суддів встановлено, що всі ці договори містять один і той же зміст (за виключенням кількості проданих акцій) та укладені у м. Харкові, тоді як акціонери АТ «Онікс»проживають у різних містах;

заява президента ЗАТ «Український медіа холдінг»ОСОБА_5 від 04.07.2008 р. (особи, що підписала договори з боку ЗАТ «Український медіа холдінг»), в якій зазначається про те, що ще за декілька місяців до укладання договорів (в тому числі і спірного) були досягнуті домовленості про продаж акцій. При цьому, ініціатива продажу акцій всіх трьох осіб - учасників товариства виходила від ОСОБА_1. (син позивача, що займався одноособово справами АТ «Онікс»- факт наявності у ОСОБА_1. повноважень на представлення інтересів ОСОБА_1підтверджений матеріалами справи), а всі переговори, зустрічі, складення проектів договорів купівлі-продажу цінних паперів відбувалися за участю всіх зацікавлених сторін, і всі сторони трьох договорів були обізнані та зацікавлені в їх укладенні;

заява представника першого відповідача ОСОБА_4 від 07.07.2008 р., в якій вказано, що зі слів ОСОБА_2. йому стало відомо, що за декілька місяців до укладання оскаржуваного договору представник основного акціонера (позивача по справі) ОСОБА_1. (як зазначено вище, факт наявності у ОСОБА_1. повноважень на представлення інтересів ОСОБА_1підтверджений матеріалами справи) повідомив ОСОБА_2. про свій намір продати ЗАТ «Український медіа холдінг»384 акції АТ «Онікс»та запропонував йому та його дружині ОСОБА_2 (третьому учаснику товариства) продати по 8 простих іменних акцій АТ «Онікс»ЗАТ «Український медіа холдінг»з метою залучення до складу учасників  товариства (акціонерів) вказану компанію, яка зможе інвестувати розвиток АТ «Онікс». Як вказано у заяві, оскільки ОСОБА_1. фактично управляв діяльністю АТ «Онікс»і мав відповідну довіреність від всіх акціонерів, ОСОБА_2 погодився на цю пропозицію і до укладання основного договору було проведено декілька зустрічей з потенційним покупцем, де ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_2, а також чоловік ОСОБА_1-ОСОБА_1. мали можливість обговорити всі умови майбутніх договорів та ознайомитися з їх проектами; 28.02.2001 р. у м. Харкові відбулося одночасне підписання трьох договорів, при цьому були присутні як самі акціонери АТ «Онікс»(ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2), так і син та чоловік ОСОБА_1;

угода про взаємодію сторін по організації сумісної діяльності в області радіо в м. Харкові та Харківській області від 21.02.2001 р. що підписана ОСОБА_1., який діяв згідно доручення і в інтересах ОСОБА_1(позивача по справі) та ОСОБА_5. -президентом ЗАТ «Український медіа холдінг». Наявність цієї угоди не спростовується позивачем та свідчить про наявність між її сторонами домовленостей на співпрацю, що підтверджує як вищевказані твердження ОСОБА_5, так і ОСОБА_2. ;

протокол № 2 від 12.08.2002 р. загальних зборів акціонерів АТ «Онікс», яким у зв'язку з продажем акцій та необхідністю внесення змін до Реєстру власників іменних цінних паперів було вирішено укласти додаткову угоду до установчого договору про створення цього товариства. При цьому, як вбачається із тексту протоколу, саме ОСОБА_1(позивач по справі) була ініціатором укладання додаткової угоди та внесення змін до реєстру. Визнання недійсним протоколу цих зборів в судовому порядку в подальшому, у будь-якому разі не спростовує факту того, що позивач по справі був присутнім на цих зборах, знав про них, та був ініціатором укладання додаткової угоди (відповідний факт також засвідчений і рішенням Червонозаводського районного суду від 09.07.2004 р., яким визнано недійсним вищевказані рішення загальних зборів);

факт підписання (в тому числі і позивачем) 12.03.2003 р. додаткової угоди до установчого договору, якою було засвідчено, зокрема, зміну складу акціонерів АТ «Онікс». Дослідженням цієї угоди встановлено, що від імені ОСОБА_1її підписав ОСОБА_1. за довіреністю;

протокол № 1 загальних зборів АТ «Онікс»від 20.05.2003 р., яким вирішувалося ряд питань діяльності товариства. При цьому, колегія суддів зазначає, що у протоколі дійсно відображено, що від імені ОСОБА_1її інтереси представляв ОСОБА_1. за довіреністю; у якості другого акціонера зазначений ЗАТ «Український медіа холдінг».

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням вищеперелічених доказів, колегія суддів вважає, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено тих обставин, що продаж ОСОБА_2. акцій ЗАТ «Український медіа холдінг»був здійснений без дозволу інших учасників товариства. Разом з тим, надані відповідачами докази у їх сукупності свідчать про те, що згода як акціонерів, так і товариства на продаж акцій, в тому числі і по оскаржуваному договору, була надана.

Колегія суддів зазначає, що фактичні дії позивача, який також продав вказаному товариству 48% акцій від своєї частики свідчать про його згоду (дозвіл) на укладання оскаржуваного договору, а подальші його дії (участь у загальних зборах, підписання протоколу загальних зборів та підписання додаткової угоди без будь-яких зауважень) свідчать, що на той час він погоджувався з передачею ЗАТ «Український медіа холдінг»50% частки статутного фонду АТ «Онікс»(48% своєї частки та 2% подружжя ОСОБА_2).

Пунктами 2, 3 статті 13 ЦК України (який набрав чинності на дату подання позивачем позову) визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які б могли порушувати права інших осіб, а також зловживання правом в інших формах.

Колегія суддів вважає, що позиція позивача свідчить, що його дії стосовно оскарження спірної угоди є неправомірними та такими, що вчиняються з наміром завдання шкоди другому акціонеру -ЗАТ «Український медіа холдінг». Це також підтверджується і тим фактом, що правом звернення з позовом до господарського суду Харківської області позивач скористався лише по закінченню більше трьох років з моменту її укладання та співробітництва з ЗАТ «Український медіа холдінг».

При цьому, колегія суддів зазначає, що до цього часу позивачем особисто не була оскаржена угода про продаж ЗАТ «Український медіа холдінг»своєї частки акцій у розмірі 48% статутного фонду, що також свідчить про недобросовісність дій позивача при поданні даного позову. Аналіз судових актів по справі № 2-11421/07 за позовом ОСОБА_1. (чоловіка) до ОСОБА_1(дружини -позивача по даній справі) також свідчить про те, що при розгляді вказаної справи ОСОБА_1не посилалася на те, що продаж своєї частки акцій вона здійснила без дозволу акціонерів товариства та самого товариства.

Колегія суддів також зазначає, що у контексті статті 1 ГПК України та статті 3 ЦК України, кожна особа має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статтями встановлено, що позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Отже, для звернення до суду з позовом, позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачами положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес.

Проте, як вважає колегія суддів, позивачем не надано жодного аргументованого правового доказу того, що відповідачами при укладанні спірного договору порушені права або інтереси позивача. Позивач жодним доказом не довів, що він мав намір придбати у другого відповідача його частку акцій, а його дії з приводу продажу своєї частки акцій свідчать про відсутність таких намірів.

Колегія суддів не приймає у якості належних доказів посилання позивача щодо того, що своє порушене право він вбачає в тому, що позивачу не байдуже, з ким він буде співпрацювати та що наявність у товаристві двох акціонерів з однаковою кількістю акцій може перешкодити діяльності товариства. Колегія суддів при цьому зазначає, що позивач за власним бажанням обрав собі у якості контрагента за договором та учасника товариства ЗАТ «Український медіа холдінг»(другого відповідача по справі), реалізувавши йому 48% акцій товариства від своєї частки. При цьому, представником позивача у судових засіданнях не було надано належних доказів на пояснень щодо того, чому саме таку частку від своєї долі (а не меншу, оскільки, реалізувавши зі свого боку меншу частку акцій, він би мав право вирішального голосу у товаристві) позивач все ж таки реалізував другому відповідачу, та чому не оскаржив саме цю угоду.

Колегія суддів також не приймає у якості належних доказів посилання позивача та третьої особи на наявність певних розходжень у поясненнях представників відповідача, оскільки згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Колегія суддів зазначає, що відмітка на одному з примірників договору факсимільного апарату з датою його передачі 27.02.2001 р. не може бути свідченням підписання його саме в цей день, а не 28.02.2001 р., як зазначено у самому договорі та спростовувати факт підписання договорів в одному місці. Крім того, як пояснив представник другого відповідача, останнім дійсно попередньо факсом надсилалися продавцям примірники договорів для ознайомлення, що не може спростувати факт їх підписання саме 28.02.2001 р., на що неодноразово вказував і позивач та третя особа, та що вже було встановлено судовими інстанціями у різних спорах.

Посилання третьої особи на наявність у матеріалах справи протоколу судового засідання від 28.12.2005 р., де зазначено, що «представник відповідача ОСОБА_2 на запитання представника позивача зазначив, що ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не зверталася за дозволом на продаж своєї частки акцій, оскільки це не передбачено законом», за наявності усіх інших фактичних обставин справи та з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, не може бути прийнятий судом у якості належного доказу.

Колегія суддів також не приймає у якості належного доказу посилання позивача на встановлення факту відсутності згоди рішенням апеляційного суду Харківської області від 01.02.2007 р., оскільки цим рішенням не досліджувалися взаємовідносини сторін по даній справі. З цих же підстав, не приймаються у якості належних доказів і посилання позивача на документи, що подавалися сторонами до Куйбишевського районного суду м. Донецька.

За таких обставин, підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, що укладений відповідачами по справі 28.02.2001 року колегія суддів не вбачає, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2008 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п.п. 1, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2008 року у справі № 05/50-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг»(04205 м. Київ, пр. Оболонський, 16 код 30374737, п/рахунок НОМЕР_1 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харкова МФО 351005) 42,50 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

 Головуючий суддя Погребняк В. Я.

суддя Афанасьєв В.В.

суддя Шевель О. В.