Вирок № 21466731, 02.02.2012, Печерський районний суд міста Києва

<Позивач ><відповідач ><третя особа >Печерський районний суд міста Києва <Суд-місто >02.02.2012 18:39:31 Медушевська Анна Олексіївна

Справа № 1-729/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Медушевська А. О.

секретаряСавченко В.О., Крохмальовій Я.Е., Биковій А.В.

за участі прокурораНестеренка Д.В., Байдюка Д.А., Менчиця С.Є., Романяка Д.М., Василіва О.Б., Янішевської О.В.

захисника ОСОБА_11

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КПК України раніше не судимого,у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2009 року, приблизно о 8:45 годин, ОСОБА_12, керуючи технічно справним автомобілем "Деу Ланос" д.н.з.НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Кловського узвозу в м. Києві, зі сторони вул. Мєчнікова в напрямку вул. Московська, по сухому покриттю, зі швидкістю приблизно 20 км/год.

В цей же час по проїзній частині Кловського узвозу в м. Києві по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху вказаного автомобіля "Деу Ланос" д.н.з. НОМЕР_1 рухався пішохід ОСОБА_13

Так, під час руху ОСОБА_12 допустив порушення вимог п.п. 4.16; 18.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:

-п. 4.16 ПДР - пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;

-п. 18.1 ПДР - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_12 виявились в тім, що керуючи автомобілем "Деу Ланос" д.н.з.НОМЕР_1 рухаючись по проїзній частині Кловського узвозу, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого біля перехрестя Кловський узвіз - вул. Гусовського в м. Києві, на якому перебували пішоходи, повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, не пропустив пішохода ОСОБА_13, яка мала перевагу в русі, і скоїв наїзд передньою частиною вказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_13

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 627/И від 10.11.2009 року, ОСОБА_13 в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді : забійної рани в тім'яній ділянці по середній лінії; закритого перелому лівої ключиці.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою винність в злочині, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України визнав, показав суду, що він 25.06.2009 року приблизно о 8.45 годин керував технічно-справним автомобілем «Деу Ланос» н.з. НОМЕР_1. Він працював в таксі «Еталон» і направлявся на Печерську площу. В салоні автомобіля перебував один. Піднімався по Кловському узвозу в м. Києві, зі сторони вул. Мєчнікова в напрямку вул. Московська, зі швидкістю приблизно 20 км/год. Під'їжджаючи до перехрестя Кловський узвіз - вул. Гусовського, зліва у зустрічному напрямку на перехресті стояло два легкових автомобіля з вімкнутими сигналами лівого повороту. Один легковий автомобіль його не пропустив і різко продовжив рух у напрямку вул. Гусовського, а інший легковий автомобіль продовжував стояти. У зв'язку з цим він зменшив швидкість і рухався зі швидкістю близько 20 км/год. Так як ширина проїзної частини в кожному напрямку дозволяє рухатись тільки в один ряд, то цей автомобіль, що мав звернути на вул. Гусовського в м. Києві, спричинив затримку руху тих автомобілів, що рухались позаду і таким чином у зустрічній смузі руху знаходилися в тому числі і стоячі автомобілі. Приблизно на відстані 4-5 м від капоту свого автомобіля в своїй смузі руху він побачив пішохода, яка вийшла із-за задньої частини вказаного автомобіля і переходила проїзну частину по пішохідному переходу зліва направо відносно його руху. Він почав різко гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалось. Наїзд стався в його смузі руху. Контакт прийшовся передньою центральною частиною його автомобіля з правою частиною тіла пішохода, внаслідок чого остання впала на проїзну частину дороги перед його автомобілем. Автомобіль яким він керував зупинився в місці контакту з пішоходом. Він вийшов з автомобіля і пішохід попросила його допомогти їй піднятись та поскаржилась на біль в нозі. Він допоміг їй піднятись, посадив до свого автомобіля і намагався зателефонувати до міліції, але остання сказала, що не потрібно і попросила відвезти її до лікарні, зі скаргами на біль в нозі, що він і зробив.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_12, свою вину в інкрімінованому злочині, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України визнав, його вина підтверджується показами потерпілої та зібраними по кримінальній справі доказами, такими як:

- потерпіла ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що 25.06.2009 року, приблизно о 08.45 годин, вона ішла по Кловському узвозу з боку вул. Московської в м. Києві. Інтинсивність руху транспортних засобів по проїзній частині була середньою.Вона підійшла до нерегульованого пішохідного переходу розташованого біля перехрестя вул. Гусовського - Кловський узвіз в м. Києві, який на проїзній частині поначений дорожньою розміткою у виді «зебра» та позначений дорожніми знаками. Перш ніж ступити на пішохідний перехід вона подивилась ліворуч в напрямку вул. Московська, де в цей час на безпечній дистанції приблизно за 50 м побачила вантажний автомобіль який рухався, а подивившись праворуч в напрямку вул. Мечнікова помітила також на великій відстані рухався легковий автомобіль, як пізніше дізналась «Деу Ланос» н.з. НОМЕР_1, після чого спокійною ходою почала рух. Вона пройшла проїзну частину в одному напрямку і коли вже рухалась по іншому напрямку, пройшовши приблизно 1 м, то на неї був вчинений наїзд автомобілем «Деу Ланос» н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_12 Якими частинами автомобіля був здійснений на неї наїзд вона не пам'ятає. Від удару вона упала на проїзну частину, вдарилась, можливо навіль втратила свідомість. Водій ОСОБА_12 відразу підійшов до неї, підняв її. Вона його попросила відвезти її до лікарні, після чого ОСОБА_12 посадив до свого автомобіля і відвіз в лікарню №12 м. Києва, де у неї виявили перелом ключиці і наклали гіпс.

- фактичними даними, що містяться в протоколі очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_13, під час якої остання повністю підтвердила свої покази, які вона давала в якості потерпілої;

- висновком судово-медичної експертизи № 627/И від 10.11.2009 року, ОСОБА_13 в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в тім'яній ділянці по середній лінії; закритого перелому лівої ключиці.

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 553/ат від 03.02.2010 року:

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 269/ат від 20.06.2011 року:

-протоколом відтворення обстановки і обставин подій від 03.11.2009 року.

-протоколом відтворення обстановки і обставин подій від 21.05.2011 року.

-протоколом відтворення обстановки і обставин подій від 02.06.2011 року.

-протоколом огляду місця ДТП від 08.07.2009 року.

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, суд знаходить винність підсудного ОСОБА_12 доведеною повністю в тому, що він порушив правила дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Дії підсудного ОСОБА_12 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, обставини вчинення злочину, особу підсудного, обставини, які помякшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_12 в якості помякшуючих покарання обставин, суд враховує, що підсудний повністю визнав свою вину, у скоєному щиро кається.

В якості ознак, що характеризують особу підсудного, суд враховує, що він має постійне місце реєстрації та проживання, де посередньо характеризується, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, стан здоровя останього, в силу ст. 89 КПК України раніше не судимий.

Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Тому, враховуючи викладені дані про винну особу, усі обставини справи, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, суд вважає за можливе, призначити підсудному покарання відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів, у виді обмеження волі в межах санкції статті та застосувати до підсудного ОСОБА_12 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку та виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, яке можливе без ізоляції підсудного від суспільства.

Окрім цього, суд з урахуванням обставин вчинення ДТП суд вважає за необхідне позбавити підсудного права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_12 під час скоєння ДТП керував автомобілем «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, на якій останній працював водієм.

Судом при вирішенні питання, щодо позовної заяви потерпілої до уваги беруться положення ст. 30 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ст. 15-1 ЦПК України обставини, що стосуються цивільних справ, зясовуються на засадах змагальності.

Таким чином, саме на цивільного позивача у справі чи його представника покладається обовязок надати докази на підтвердження завданої шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

З урахуванням наданих цивільним позивачем доказів по справі суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, а саме: в розмірі, що підтверджується відповідними, наданими суду чеками на купівлю ліків та випискою з медичної картки від 17.08.2009 року про проходження лікування. Разом з тим, суд не може взяти до уваги довідки щодо вартості проходження лікування в санаторії «Полтава - Крим», оскільки цивільним позивачем не надано доказів щодо направлення лікарем останьої, для лікування в ВАТ «Санаторій «Полтава Крим», відтак позов в частині стягнення коштів на лікування в санаторії задоволенню не підлягає.

У відповідності з п. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Окрім цього, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлена неправомірність дій ОСОБА_12 стосовно цивільного позивача по справі ОСОБА_13 внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України, моральна шкода доведена дослідженими доказами по справі, зокрема, показаннями самого підсудного, потерпілої, висновком судово-медичної експертизи.

Тому, залежно від характеру правопорушення, фактичних обставин скоєння дорожньо-транспортної події, ступеня вини підсудного, його майнового стану, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої у звязку із завданою травмою, значним погіршенням можливостей позивача, порушенням життєвих звязків, а також з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь потерпілої ОСОБА_13 - 7 000 гривень.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати, в тому числі витрати підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_12 обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_12 залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 до ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 року надодження, уродженки м. Києва, проживаючої: АДРЕСА_3,суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев»ять) грн. 51 коп., моральної шкоди у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_13 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699 судові витрати у розмірі 1824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 69 коп. за проведення автотехнічних експертиз (призначення платежу 11511 послуги експерта).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя А. О. Медушевська