Рішення № 21464028, 15.02.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

К О П І Я

Справа №2-2754/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2011 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Ємець А.М.,

за участю представника позивача Азральян Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №2-2754/11 за позовом Запорізького національного технічного університету до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ЗНТУ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який було уточнено в ході судового розгляду справи про стягнення заборгованості за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти. Позивач посилається на те, що відповідно до наказу №118-с від 31.07.2003 року ОСОБА_2 був зарахований на перший курс денного відділення факультету економіки і управління за спеціальністю «Фінанси»за умови надання пільгового дострокового державного кредиту відповідно до протоколу №14 засідання приймальної комісії від 31.09.2003 року. 21.09.2004 року між ЗНТУ та ОСОБА_2 була укладена угода про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти відповідно до наказу Міністрества освіти і науки України від 13.06.2001 року за №200. На підставі вказаної угоди ЗНТУ надав ОСОБА_2 державний кредит у сумі 15756 гривень для здобуття ОСОБА_2 освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»за спеціальністю «Економіка і підприємство, фінанси»за денною формою навчання та 5252 гривні на навчальний рік, для здобуття у ЗНТУ вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету. Сума кредиту за весь строк навчання склала 15756 гривень. Згідно наказу №197-С від 30.06.2008 року ОСОБА_2 було відраховано з університету у звязку з присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр». Неодноразово на адресу відповідача надсилались претензії від 17.06.2010 року, 30.08.2010 року, 23.11.2010 року з вимогою погасити виниклу заборгованість, однак до цього часу відповідач заборгованість не погашена. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на користь ЗНТУ, повязані з його навчанням у розмірі 322,64 гривень, яка складається з 177,93 гривень три відсотки річних за користування кредитом, 144,71 гривень пеня за несвоєчасне повернення кредиту, разом 322,64 гривень, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Указом Президента України від 23.01.1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів»передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобовязуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації, працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

У судовому засіданні встановлено, що 21.12.2004 року між інститутом та відповідачем було укладено угоду про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти №1076/ДК-П/04-05 відповідно до умов якого ОСОБА_2 був наданий кредит на навчання у розмірі 15756 гривень на весь період навчання (а.с.6).

Відповідно до п.4.1 Угоди ЗНТУ має право розірвати Угоду та відрахувати одержувача кредиту з навчального закладу за невиконання навчального плану та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.6.1 угоди одержувач зобовязаний здійснити платежі до 31 грудня кожного року в розмірі 1/15 частин від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 01.07.2009 року до 01.07.2023 року.

На підставі п.7.2 угоди за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цією угодою сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Навчальний заклад у випадку несвоєчасної сплати кредиту чи відсотків за користування ним нараховує одержувачу кредиту пень у розмірі подвійної кредитної ставки Національного банку України від суми несплати за кожний день затримки відповідно до п.7.2 угоди.

Відповідно до витягу з наказу №118-С по Запорізькому національному технічному університеті від 31.07.2003 року ОСОБА_2 було зараховано до першого денного відділення (на контрактній основі) у відповідності до п.22 «Правил прийому до ЗНТУ у 2003 році» відповідно до протоколу №14 засідання приймальної комісії від 31.07.2003 року»(а.с.7).

Згідно витягу з наказу №244-С по Запорізькому національному технічному університеті від 18.10.2004 року ОСОБА_2 було переведено з контрактної форми навчання на держкредитну форму навчання з осіннього семестру 2004/05 н.р. на термін навчання, відповідно до протоколу №1 засідання приймальної комісії від 02.09.2004 року»(а.с.8).

Відповідно до прибуткових касових ордерів №2385, №2384, №2386 від 03.11.2011 року ОСОБА_2 частково погасив борг.

Наведені обставини та розмір витрат, понесених позивачем, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

На підставі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2, уклавши Угоду, продовжуючи навчання та отримавши спеціальність, фактично перебував з позивачем у договірних відносинах, правові наслідки яких не оспорював і не виконавши свої зобовязання, повинен нести відповідальність відповідно до загальних та спеціальних норм зобовязального права, а також інших актів цивільного законодавства, у тому числі Закону України «Про вищу освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ».

Відповідно до письмових вимог інституту до відповідача від 17.06.2010 року №39-115/2065, 30.08.2010 року №39-115/2630, 23.11.2010 року №39-115/3774, довідки-розрахунку вартості навчання відповідача в ЗНТУ, фактичні витрати, повязані з навчанням відповідача становлять 322,64 гривень.

Вказані довідки та розрахунки належним чином завірені, тому є допустимими доказами у справі і приймаються до уваги судом як підтвердження позовних вимог.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав умов угоди, укладеної між ним та позивачем, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з нього 322,64 гривень фактичних витрат, повязаних з його навчанням обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 526, 536, 625 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 88, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Запорізького національного технічного університету до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізького національного технічного університету витрати (р/р 35211011001082в ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02070849), повязані з навчанням, 177 (сто сімдесят сім) гривень 93 копійки три відсотки річних за користування кредитом, 144 (сто сорок чотири) гривні 71 копійка пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а разом 322 (триста двадцять дві) гривні 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізького національного технічного університету витрати (р/р 35211011001082в ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02070849) судовий збір в сумі 51 (пятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя підпис Ю.В. Іваніна

Копія вірна:

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Ю.В. Іваніна