Ухвала суду № 21462279, 17.02.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 0707/2277/2012

У Х В А Л А

17 лютого 2012 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючогосуддіМорозової Н. Л.

при секретаріКупинець М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачеві подання головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Гонак М.М., про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Гонак М.М. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження особи (боржника ОСОБА_3) у праві виїзду за межі України, яке погоджене начальником МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Медвідь І.М..

Подання мотивоване тим, що на виконанні у МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції, знаходиться виконавчий лист № 2-409/11 від 09.02.2011 року виданий Мукачівським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2 в користь ПАТ «Універсал Банк»04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, т/р №29095000202428, код 21133352, МФО 322001 заборгованості за кредитним договором у розмірі 37524,69 гривень та 497,00 гривень судових витрат, боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судове засідання особа, що звернулася з поданням не зявилася.

Суд, перевіривши матеріали подання приходить до наступного висновку.

Статтею 217 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання.

Частинами 2-3 статті 2 Протоколу No.4 до Конвенції встановлено, що кожен є вільним залишати свою країну, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. У даній ситуації дії держави Україна є упередженими й неправомірними. Забезпечення майнових прав не може здійснюватись шляхом обмеження осноположних свобод.

Зазначимо, що стаття 6 Закону «Про порядку виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»допускає такі випадки обмеження свободи пересування:

- громадянину відомі відомості, що становлять державну таємницю; - є неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання; - щодо особи порушено кримінальну справу; - особу засуджено за вчинення злочину; - особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи); - особа свідомо повідомила про себе неправдиві відомості; - особа підлягає призову на строкову військову службу; - до особи подано цивільний позов; - за рішенням суду особа визнана особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції.

Як бачимо, безпосередньо в Законі, що регулює порядок в'їзду на Україну і виїзду за кордон, такої підстави для тимчасової заборони, як, наприклад, «особа є боржником, у виконавчому проваджені»немає. Втім, як немає серед підстав і «невиконання судового рішення», оскільки Закон чітко вказує на те, що для можливості встановлення заборони повинен мати місце факт «ухилення»від виконання, а не неможливість виконати рішення з інших причин (наприклад, відсутність коштів або майна ).

У матеріалах подання, відсутні будь які дані чи докази щодо злісного ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання рішення суду.

Зі змісту подання не вбачається, в чому полягає складність виконання рішення суду чи у звязку з чим таке виконання є неможливим. Не зазначено доказів, що підтверджують обставини щодо можливості виїзду особи за кордон та злісне ухилення від явки на виклик державного виконавця.

Керуючись: Законом України „Про виконавче провадження”, ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України”, ст. 377-1 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Гонак М.М., про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2, Закарпатської області у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Головуючий Морозова Н. Л.