Рішення № 21457714, 16.02.2012, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 1218/2-209/11

Провадження № 2/1218/1/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Добривечіра Л. Д,

при секретарі Московченко О.В.,

з участю:представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шатських В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, АБ «Укркомунбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, АБ «Укркомунбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 22.12.2009 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,85 га в межах згідно з планом, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1, та домоволодіння з надвірними побудовами та спорудами, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на зазначеній ділянці та складається з житлового будинку з цегли, позначеного на плані літерою «А2Жа-аЗ», загальною площею 453,0 кв.м. житловою площею 104,7 кв.м. та такі надвірні побудови та споруди: полу підвал з залізобетонних блоків, позначений на плані літерою «Г», покриття з асфальту - 1, які належать йому. Зазначена земельна ділянка та домоволодіння на підставі іпотечного договору від 06.02.2008 року за реєстровим № 150, передані ним в іпотеку АБ «Український комунальний банк» у якості забезпечення зобов'язань ТОВ «ВІЗИР» за кредитним договором № 155/08-Ю від 05.02.2008 року, строк платежу за яким - 23.12.2009 року.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 88 Закону "Про нотаріат" про безспірність заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчих написах зроблено банком одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Між Акціонерним банком «Український комунальний банк» та ТОВ «ВІЗИР» був укладений кредитний договір від 05.02.2008 року №155/08-Ю. Для забезпечення вимог банку по зазначеному кредитному договору він виступив як майновий поручитель, що підтверджується іпотечним договором від 06.02.2008 року.

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки, строк повернення кредиту - 04.02.2009 року.

Відповідно до п. 7.2. договору іпотеки, іпотека припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання забезпеченого іпотекою (за таких обставин, порука була припинена 04.02.2009 року).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки протягом шести місяців Банк до нього вимог не пред'являв вважає, що порука припиналась також на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Банк звертався до нього з повідомленням від 18.11.2010 року №14/5505 в якому пропонував виконати зобов'язання за кредитним договором від 05.02.2008 року №155/08- Ю в сумі 1 383 761,34 грн. в тридцяти денний строк, в противному випадку банк повідомив, що розпочнеться звернення стягнення на заставлене майно.

Відповіддю від 18.12.2010 року він повідомив банк, що вважає дану вимогу незаконною оскільки дія поруки припинена 04.02.2009 року.

Згідно наказу Мінюсту "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" №20/5 від 03.03.2004 (далі - Інструкція) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги, та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ' стягувачем.

За таких обставин між ним та банком існував спір щодо виконання іпотечного договору.

Пункт 287 Інструкції визначає, що виконавчий напис має містити в тому числі перелік документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, але, в тексті зазначеного виконавчого напису приватним нотаріусом не вказано жодного документа підтверджуючого суму безспірної заборгованості, документів підтверджуючих факт настання кінцевого терміну виконання зобов'язань чи факт прострочення виконання зобов'язання забезпеченого заставою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Тобто, в порушення ст. ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат", розділу 1 Постанови N 1172 від 29.06.99 р. нотаріус допустив вчинення виконавчого напису за наявності у боржника спору з кредитором, при цьому нотаріус не взяв до уваги, що за умовами кредитного договору строк виконання зобов'язань вже пройшов, про що прямо прописано в договорі іпотеки.

Крім того, вимоги банку до ТОВ «ВІЗИР» визнані по справі №12/816, що підтверджуються ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2010 року, а також данні вимоги включені до реєстру кредиторі. Отже вимоги банку у сумі 1 383 761, 34 грн. за кредитним договором задоволені в повному обсязі.

Просив визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 22.12.2009 року про звернення стягнення на земельну ділянку та домоволодіння з надвірними побудовами та спорудами, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які належать йому, таким, що не підлягає виконанню

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Зазначив, що 05 лютого 2008 року між Акціонерним банком "Український комунальний банк", який було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візир" було укладено кредитний договір № 155/08-Ю, згідно умов п.1.1 якого банк надав позичальнику кредит на умовах відновлюваної кредитної лінії з лімітом в сумі 800000,00 грн. на придбання ПММ, запчастин, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, будматеріалів для критого току, сільськогосподарського обладнання та техніки, сплати електроенергії та послуг з ремонтних робіт на строк по 04 лютого 2009 року зі сплатою 17% річних. Додатковою угодою від 20 лютого 2009 року було внесено зміни до вищезазначеного кредитного договору були внесені зміни, відповідно до яких ліміт кредитної лінії було збільшено до 1200000,00 грн. та встановлений новий граничний строк для повернення кредиту - 23 грудня 2009 року.

Згідно умов п. 6.4 договору кредитного договору №155/08-Ю від 05 лютого 2008 року зазначено, що строк дії договору встановлюється з моменту видачі кредиту до моменту його повернення та сплати процентів і інших платежів, передбачених договором.

Виконання позичальником (ТОВ "Візир") зобов'язань за кредитним договором №155/08-Ю від 05 лютого 2008 року було забезпечене заставою врожаю та майновою порукою. Майновим поручителем виступив ОСОБА_3, з яким був укладений іпотечний договір від 06 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 Зазначений договір забезпечував вимогу Банку, що випливає з умов кредитного договору №155/08-Ю від 05 лютого 2008 року, укладеного між Банком та ТОВ "Візир". Предметом іпотеки за умовами іпотечного договору була земельна ділянка площею 0,85 га та житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов п. 7.1 іпотечного договору він набирає чинності з його нотаріального посвідчення. Пунктом 7.2 іпотечного договору визначені випадки припинення іпотеки, в т.ч. зазначено, що іпотека припиняється "в інших випадках, передбачених чинним законодавством". До іпотечного договору від 06.02.2008 року у зв'язку із збільшенням ліміту кредитної лінії до 1200000,00 грн. та встановленням нового строку повернення кредиту - до 23 грудня 2009 року, а також збільшенням відсоткової ставки, були внесені відповідні зміни щодо забезпечення іпотекою вимог банку, що випливають із нових умов кредитування.

ТОВ "Візир" не виконало свої зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1383761,34 грн., у т.ч. 1200000,00 - сума неповернутого банку кредиту; 159761,34 грн. - сума несплачених банку відсотків за кредитом за період з березня 2009 року по 03 вересня 2009 року; 24000,00 грн. - комісійна винагорода за зміни умов кредитного договору.

Не отримавши своєчасно повернення кредитних коштів, ПАТ «Укркомунбанк» 22.12.2010 р., тобто через рік після кінцевого строку повернення кредиту, всупереч чинному законодавству, звернувся до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, яка, також всупереч чинному законодавству, здійснила виконавчий напис, за яким пропонувала звернути стягнення на земельну ділянку та домоволодіння з надвірними побудовами та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору були забезпечені третьою особою, як майновим поручителем, то при вирішенні спору слід також керуватися нормами чинного цивільного законодавства, яке регулює відносини поруки. В даній ситуації укладений іпотечний договір є одночасно і договором майнової поруки, оскільки у вступній частині цього іпотечного договору зазначено: «Сторона-1: Акціонерний банк «Український комунальний банк... Сторона-2: ОСОБА_3... який виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР». Тобто, в результаті укладення вищезазначеного іпотечного договору між сторонами, а саме: між ОСОБА_3, ТОВ «ВІЗИР» і ПАТ «Укркомунбанк» виникли правовідносини не тільки іпотеки, але й майнової поруки. Тому при аналізі цих правовідносин слід керуватися відповідними нормами Цивільного кодексу України: Глава 49 §3 Порука (ст.ст.553-559) та §6 Застава (ст.575) а також відповідними нормами про іпотеку.

З одного боку, відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З іншого боку, ст. 559 ЦК України передбачені спеціальні підстави припинення поруки. Так, згідно ч.4 зазначеної ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином порука припиняється у зв'язку із закінченням строку, який надається кредитору для пред'явлення вимоги поручителю. Вказаний строк може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк). Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з умов розділу 7 іпотечного договору від 06 лютого 2008 року, сторонами іпотечного договору не встановлено строку для пред'явлення вимоги поручителю, як не встановлено і строку, після якого порука припиняється. А умова п. З договору про внесення змін до іпотечного договору від 06.02.2008 року про дію договору про внесення змін до іпотечного договору до повного виконання зобов'язань за кредитним договором №155/08-Ю від 05.02.2008 року та усіх додаткових угод до нього та умов іпотечного договору від 06.02.2008 року не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в іпотечному договорі та договорі про внесення змін до іпотечного договору не встановлено. Оскільки ж кредитним договором №155/08-Ю від 05.02.2008 року, а саме пунктом 1.1 зазначеного договору, визначено строк виконання основного зобов'язання а саме до 23 грудня 2009 року, то Кредитор мав право звернути стягнення на майно шляхом звернення до нотаріуса для отримання виконавчого напису протягом шести місяців, тобто до 22.06.2010 року. Але відповідач ПАТ «Укркомунбанк» добросовісно пропустив цей строк, оскільки звернувся за виконавчим написом значно пізніше, тобто аж 22.12.2010 р.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань:

·його закінчення є підставою для припинення поруки, але для цього не потребується визнання договору поруки припиненим в судовому порядку;

·у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України;

·суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін;

·у випадку, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно одержаного кредитором;

·встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.

Як випливає із ч. 4 ст. 559 ЦКУ в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання.

ПАТ «Укркомунбанк» направлялось майновому поручителю повідомлення №14/5505 від 18.11.2010 року лише 18.11.2010 року, тобто зі сплином більш ніж 10 місяців, а за виконавчим написом до нотаріусу ПАТ «Укркомунбанк» звернувся аж 22.12.2010 р. зі сплином більш ніж 11 місяців з моменту настання граничного строку виконання основного зобов'язання.

Відповідачі ПАТ «Укркомунбанк» і приватний нотаріус ОСОБА_4 не врахували вищезазначених положень норм діючого законодавства. Приватний нотаріус ОСОБА_4 повинна була врахувати зазначені норми права, що регулюють припинення поруки, оскільки договір іпотеки, який є одночасно договором поруки, припиняє автоматично свою дію у випадках зазначених в ст.559 ЦК України. При цьому немає жодного конфлікту з нормами права, зазначеними в Законі України "Про іпотеку" щодо припинення договору іпотеки, так як ЗУ "Про іпотеку" ( ст.17) передбачає припинення дії договору іпотеки у випадках, зазначених законом.

Отже, таким чином позивач втратив право на стягнення боргу, штрафних санкцій та збитків з майнового поручителя ОСОБА_3, а спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням договору поруки.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. У письмових запереченнях проти позову зазначила, що 22 грудня 2010 року (а не 2009 року, як зазначено в позовній заяві) нею за реєстровим №2593 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,85 (нуль цілих вісімдесят п'ять сотих) гектарів в межах згідно з планом, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1, та домоволодіння з надвірними побудовами та спорудами, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на зазначеній ділянці та складається з житлового будинку з цегли, позначеного на плані літерою „А2Жа-аЗ", загальною площею 453,0 кв.м, житловою площею 104,7 кв.м та такі надвірні побудови та споруди: полупідвал з залізобетонних блоків, позначений на плані літерою „П\п", гараж з цегли, позначений на плані літерою „Г", покриття з асфальту - 1, (надалі за текстом - нерухоме майно або предмет іпотеки), належне громадянину ОСОБА_3, який в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВІЗИР», податковий номер 30887897, (надалі - Боржник) перед АБ "Укркомунбанк" (надалі - Банк) за кредитним договором №155/08-ю від 05 лютого 2008 року виступив майновим поручителем боржника, та передав в іпотеку банку належне йому вищезазначене нерухоме майно за іпотечним договором, посвідченим ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 06 лютого 2008 року за реєстровим № 150.

Виконавчий напис було вчинено нею відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», затвердженого Постановою Верховної Ради №3126-ХІІ від 02 вересня 1993 року, розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за №283/8882, пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, на підставі заяви АБ «Укркомунбанк» №14/6068 від 22 грудня 2010 року, та документів, доданих до заяви, що підтверджують безспірність заборгованості Боржника - ТОВ «ВІЗИР» перед кредитором - АБ «Укркомунбанк».

Після вивчення документів, доданих до заяви банку, нею було встановлено, що:

1. Згідно кредитного договору №155/08-ю, укладеного 05 лютого 2008 року у місті Сєвєродонецьк між АБ «Укркомунбанк» та ТОВ «Візир», банк надав боржнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 800 000(вісімсот тисяч) гривень 00 копійок на строк по 04 лютого 2009 року зі сплатою 17% річних (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, забезпеченням повернення кредиту, зокрема, була застава нерухомого майна, належного майновому поручителю Боржника - ОСОБА_3.

06 лютого 2008 року за іпотечним договором, посвідченим ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 06 лютого 2008 року за реєстровим №150 громадянин ОСОБА_3 виступив майновим поручителем Боржника і як Іпотекодавець передав Банку (або Іпотекодержателю) в іпотеку нерухоме майно, згідно якому Банк має право у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Заставна вартість предмета іпотеки була визначена Банком та Іпотекодавцем в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок

2. 04 березня 2008 року між Банком та Боржником було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої ліміт по кредиту встановлено в сумі 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 копійок, у зв'язку з чим Банком та Іпотекодавцем були внесені й відповідні зміни до іпотечного договору додатковою угодою, посвідченою ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 05 березня 2008 року за реєстровим №296.

3. 14 травня 2008 року між Банком та Боржником було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої ліміт по кредиту встановлено в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень 00 копійок, у зв'язку з чим Банком та Іпотекодавцем були внесені відповідні зміни до іпотечного договору додатковою угодою, укладеною між Банком та Іпотекодавцем, посвідченою ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 14 травня 2008 року за реєстровим №738.

4. 04 лютого 2009 року між Банком та Боржником було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої ліміт по кредиту встановлено в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень 00 копійок, строк виконання зобов'язань за кредитним договором - 20 лютого 2009 року, проценти в розмірі 26% річних, на підставі чого між Банком та Іпотекодавцем 05 лютого 2009 року був укладений договір про внесення відповідних змін до іпотечного договору, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 05 лютого 2009 року за реєстровим №186.

5. 20 лютого 2009 року між Банком та Боржником було укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої строк виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором був встановлений по 23 грудня 2009 року, й відповідно 23 лютого 2009 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір про внесення відповідних змін до іпотечного договору, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 23 лютого 2009 року за реєстровим №271.

Отже, думка ОСОБА_3 про те, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором ТОВ «ВІЗИР» сплинув 04 лютого 2009 року у зв'язку з чим й іпотека припинила свою дію 04 лютого 2009 року, є помилковою, так як він особисто укладав з Банком додаткові договори до іпотечного договору, за якими підтверджував свої зобов'язання перед Банком за іпотечним договором, з урахуванням внесених до нього змін, у разі невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором в термін до 23 грудня 2009 року з лімітом кредиту 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень 00 копійок.

6. Ствердження позивача про те, що нотаріус не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості не відповідають дійсності, так як згідно діючого законодавства нотаріус вчиняє виконавчий напис у разі, якщо існує безспірна заборгованість Боржника, яка визнається не нотаріусом або стягувачем, а документами.

Надані їй Банком документи, зокрема, виписки Банку по рахункам Боржника, іпотечний договір зі всіма змінами до нього, копії Ухвал Господарського суду Луганської області по справі №12/816 від 18 лютого 2010 року, та від 11 березня 2010 року, якими суд відповідно визнав вимоги Банку в сумі 1 383 761 (один мільйон триста вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна) гривня 34 копійки та затвердив реєстр вимог кредиторів Боржника, при цьому вимогу Банку в зазначеній сумі - в першу чергу, підтверджують безспірність заборгованості Боржника перед Банком за кредитним договором.

У зв'язку з тим, що Боржник - ТОВ «ВІЗИР» зобов'язання перед Банком за кредитним договором у встановлений строк - 23 грудня 2009 року не виконав й постановою Господарського суду Луганської області від 29 березня 2010 року (справа №12/816) визнаний Банкрутом, а громадянин ОСОБА_3 виступив його майновим поручителем, і як Іпотекодавець відповідно до Закону України «Про іпотеку» передав в іпотеку Банку належне йому нерухоме майно, мною на підставі вищезазначених документів, керуючись Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», іпотечним договором, посвідченим ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 06 лютого 2008 року за реєстровим №150, зі всіма змінами до нього, було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно Іпотекодавця - ОСОБА_3.

Посилання позивача на ст. 559 Цивільного кодексу України не має відношення до іпотечного договору, так як відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України «Забезпечення виконання зобов'язання» - порука та застава це самостійні види забезпечення виконання зобов'язання й регулюються різними нормами закону, порука - ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України, а застава (окремим видом застави згідно ст. 575 Цивільного кодексу України є іпотека - застава нерухомого майна) регулюється ст.ст. 572-593 Цивільного кодексу України, та спеціальним законом - Законом України «Про іпотеку».

З тексту позовної заяви ОСОБА_3 виходить, що заборгованість ТОВ «ВІЗИР» перед АБ «Укркомунбанк» дійсно існує в сумі 1 383 761 (один мільйон триста вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна) гривні 34 копійки, й це підтверджується Ухвалами Господарського суду Луганської області.

Але його ствердження, що вимоги Банку за кредитним договором Ухвалою Господарського суду Луганської області не тільки визнані в сумі 1 383 761 (один мільйон триста вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна) гривні 34 копійки, але й задоволені в повному обсязі, вводять суд в оману, так як на день вчинення виконавчого напису зобов'язання Боржника перед Банком за кредитним договором не виконані, на підставі чого Банк, виходячи з умов іпотечного договору, для задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на майно Іпотекодавця - ОСОБА_3, в тому числі й на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Представник відповідача ПАТ «Укркомунбанк» Шатських Вікторія Володимирівна у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. З доводами, викладеними в позовній заяві ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не згодна, вважає позов не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог законодавства України. 05 лютого 2008 року між Акціонерним банком „Український комунальний банк та ТОВ «ВІЗИР» було укладено кредитний договір № 155/08-ю, згідно якого ТОВ «Візир» в період з 06 лютого 2008р. по 24 червня 2008р. був наданий кредит на умовах відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 800 000.00 (вісімсот тисяч) гривень 00 копійок з метою придбання ГІММ. запчастин, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, будматеріалів для критого току, сільськогосподарського обладнання та техніки, сплати електроенергії та послуги ремонтних робіт строком по 04 лютого 2009р. зі сплатою відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі 17% річних. Додатковою угодою від 04.03.2008р. до кредитного договору ліміт кредитної лінії був встановлений в розмірі 1 100 000,00 (один мільйон сто тисяч) грн. Додатковою угодою від 14.05.2008р. до кредитного договору ліміт кредитної лінії установлений у розмірі 1200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) грн. Додатковою угодою від 10.10.2008р. до кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитними ресурсами встановлена в розмірі 26% річних. Додатковою угодою від 04.02.2009р. до кредитного договору строк кредитування продовжений по 20.02.2009р. Додатковою угодою від 20.02.2009р. до кредитного договору строк кредитування продовжений по 23.12.2009р.

Виконання зобов'язань Боржника перед Банком зокрема, було забезпечено іпотекою нерухомого майна за договором іпотеки, посвідченим ОСОБА_6. приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 06 лютого 2008 року за реєстровим № 150. за яким в забезпечення виконання зобов'язань майновим поручителем за ТОВ „ВІЗИР"- ОСОБА_3, було передане в заставу (іпотеку) земельну ділянку, площею 0.85 гектарів в межах згідно з планом, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства та домоволодіння, з надвірними побудовами та спорудами, розташовані за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Муратове. вул. Лісна, буд.43.

У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору №155/08-ю від 05.02.2008р., до іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 06 лютого 2008 року за реєстровим № 150, також були внесені відповідні зміни - додаткова угода від 05.03.2008р. за реєстровим № 296; додаткова угода від 14.05.2008р. за реєстровим № 738; додаткова угода від 05.02.2009 р. за реєстровим № 186; додаткова угода від 23.02.2009 р. за реєстровим № 271. Дані додаткові угоди були особисто підписані майновим поручителем за ТОВ „ВІЗИР"- ОСОБА_3.

Ствердження позивача про те, що строк виконання зобов'язань ТОВ «ВІЗИР» за кредитним договором №155/08-ю від 05.02.2008р. сплинув 04.02.2009 року, а у зв'язку із чим й договір іпотеки припинив свою дію, є безпідставними та необгрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності.

Відповідно до постанови Господарського суду Луганської області від 29 березня 2010 року по справі №12/816 Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, тобто до 29 березня 2011 року в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав з дня прийняття Господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року по справі № 12/816 вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР»(Боржника) визнані в сумі 1 383 761,34 грн. (Один мільйон триста вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня 34 копійки).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11 березня 2010 року по справі № 12/816 було затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника, в який були включені вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР»(Боржника) в сумі 1 383 761.34 грн. (Один мільйон триста вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня 34 копійки). Тобто, вимоги Банку до Боржника були визнані в сумі 1 383 761,34 грн. та внесені до реєстру кредиторів Боржника ТОВ „ВІЗИР". Однак, ствердження Позивача про те. що вимоги Банку у сумі 1 383 761,34 грн. за кредитним договором були задоволені в повному обсязі, не свідчить про виконання зобов'язань та погашення існуючої заборгованості. На момент вчинення виконавчого напису сума заборгованості так і залишилась незмінною.

Так як Боржник - ТОВ „ВІЗИР" не виконав свої зобов'язання перед Банком за кредитним договором №155/08-ю від 05 лютого 2008 року в сумі 1 383 761.34 грн. (Один мільйон триста вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна гривня 34 копійки). Банк відповідно до пункту 3.1.4. та розділу 6 іпотечного договору від 06.02.2008р. зареєстрованого в реєстрі за №150 має право звернути стягнення на заставлене майно для забезпечення виконання зобов'язань Боржника на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані до суду докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги не обгрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 05 лютого 2008 року між ТОВ «Візир» в особі директора ОСОБА_3 та відповідачем АБ «Український комунальний банк» було укладено кредитний договір № 155/08-Ю, згідно з яким позивачу був наданий кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 800000,00 грн. з метою придбання ПММ, запчастин, посівного матеріалу, мінеральних добрив та інш. строком по 04 лютого 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі 17% річних (л.с.12).

Виконання позичальником (ТОВ "Візир") зобов'язань за кредитним договором №155/08-Ю від 05 лютого 2008 року було забезпечене заставою врожаю та майновою порукою. Майновим поручителем виступив ОСОБА_3, з яким був укладений іпотечний договір від 06 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 Зазначений договір забезпечував вимогу Банку, що випливає з умов кредитного договору №155/08-Ю від 05 лютого 2008 року, укладеного між Банком та ТОВ "Візир". Предметом іпотеки за умовами іпотечного договору була земельна ділянка площею 0,85 га та житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (л.с.9-11).

У зв'язку із внесенням змін до кредитного договору №155/08-ю від 05.02.2008р., до іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області 06 лютого 2008 року за реєстровим № 150, також були внесені відповідні зміни - додаткова угода від 05.03.2008р. за реєстровим № 296; додаткова угода від 14.05.2008р. за реєстровим № 738; додаткова угода від 05.02.2009 р. за реєстровим № 186; додаткова угода від 23.02.2009 р. за реєстровим № 271. Дані додаткові угоди були особисто підписані майновим поручителем за ТОВ „ВІЗИР"- ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Господарського суду Луганської області від 29 березня 2010 року по справі №12/816 Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, тобто до 29 березня 2011 року в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (л.с. 62-63).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року по справі № 12/816 вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР» визнані в сумі 1 383 761,34 грн. (л.с.57-59).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11 березня 2010 року по справі № 12/816 було затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника, в який були включені вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИР»(Боржника) в сумі 1 383 761.34 грн. (л.с.60-61).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою,притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забеспеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 575 ЦК України, ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотекипереважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Види забезпечення виконання зобов'язань мають спільну мету - надати кредитору додаткову можливість отримати належне йому за зобов'язанням. Кожен із встановлених законом видів (способів) обумовлює виникнення поруч з головним (основним) зобов'язанням нового зобов'язання, яке є додатковим до головного.

Незважаючи на загальну спільну мету, кожен із способів забезпечення виконання зобов'язань має свої особливості.

Порука забезпечує кредитору більшу ймовірність задоволення його грошових вимог, оскільки у разі невиконання боржником зобов'язання, є можливість звернутися за їх задоволенням до третьої особи.

Застава, з одного боку, забезпечує виконання боржником зобов'язання в натурі, а з іншого - гарантує кредитору задоволення його інтересів у разі невиконання боржником основного зобов'язання.

Тобто, поняття «порука» та «застава» не є тотожними і регулюються різними нормами ЦП України. Отже, посилання позивача на ст. 559 ЦК України не може бути прийняте до уваги, оскільки між позивачем та відповідачем ПАТ «Укркомунбанк» було укладено іпотечний договір, а не договір поруки.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі: а) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; б) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; в) реалізації предмета застави; г) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно ст. 87 Закону України, «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882 (далі Інструкція) передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», визначено перелік документів, що подаються нотаріусу для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, а саме: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Отже, нотаріус вчиняє виконавчий напис тільки тоді, коли йому надали документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребувати додаткового доказування.

Безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються. Тільки за відсутності заперечень боржника-заставника, а це може бути тільки його або письмова, або особиста згода з сумою боргу, вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.

Отже, в обовязок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобовязання. При наявності заперечень боржника нотаріус зобовязаний оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус відмовляє в здійсненні виконавчого напису.

Безспірність заборгованості позивача перед ПАТ «Укркомунбанк» встановлена відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області від 18.02.2010 року у справі за № 12/81б, якою визнано вимоги АБ «Укркомунбанк» в сумі 1383761, 34 грн. та зобов`язано розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів вимоги АБ «Укркомунбанк» у сумі 1383761, 34 грн.

Встановлено, що, звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, ПАТ «Укркомунбанк» надав усі передбачені вказаним Переліком документи, а саме: виписки Банку по рахункам Боржника, іпотечний договір зі всіма змінами до нього, копії Ухвал Господарського суду Луганської області по справі №12/816 від 18 лютого 2010 року, та від 11 березня 2010 року, якими суд відповідно визнав вимоги Банку в сумі 1 383 761 грн. 34 коп. та затвердив реєстр вимог кредиторів Боржника. Тобто, надані приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи, повністю відповідають необхідному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172, а також главі 14 Закону України „Про нотаріат" та розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за №283/8882).

Посилання позивача на те, що відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області вимоги Банку у сумі 1383761, 34 грн. за кредитним договором задоволені повністю не підтверджує факту сплати заборгованості, тобто її погашення

Суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису у приватного нотаріуса ОСОБА_4 були всі підстави для вчинення виконавчого напису, а тому не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 546, 572-593 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст.10, 11, 57, 58, 59, 60, 82, 179, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, АБ «Укркомунбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Л. Д. Добривечір