Вирок № 21453584, 06.02.2012, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 1-40/11

ВИРОК

Іменем України

"06" лютого 2012 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Тимченко Л.М.

при секретарі Міщенко С.А.

з участю прокурорів Костирі Ю.В., Стригуль О.С

адвоката ОСОБА_1

захисника з числа родичів ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3 ОСОБА_4

представників потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна середня загальна, військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України ,-

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_7 порушив правила дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Злочин скоєно за таких обставин.

25 травня 2007 року близько 24 години в селищі Димитрове м. Олександрії Кіровоградської області ОСОБА_7, керуючи мотоциклом Ява -350 д.н.з.НОМЕР_1 в порушення вимог п.п.2.1.,11.2,12.1,12.3 ПДР рухаючись по вулиці селища зі сторони СУ-1 в напрямку Будинку культури по смузі зустрічного руху, в темну пору доби, був не уважний, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка закінчувала переходити вулицю з права наліво по ходу його руху. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, які згідно висновку судово - медичної експертизи від 18.09.2007 року № 284 віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, ОСОБА_8 померла в лікарні.

Підсудний вину свою визнав частково.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочині визнав частково та пояснив суду, що того вечора він їхав на мотоциклі, якого раніше придбав у ОСОБА_9, рухався із швидкістю десь 60 -65, до 70 км/год. із включеними фарами, попереду був автомобіль КРАЗ, рухаючись по лівій частині дороги, щоб обігнати авто, десь за 40 метрів помітив пішоходів, які переходили дорогу, застосував екстрене гальмування, однак кермом зачепив жінку у бік. Подію памятає фрагментами. Він також отримав ЧМТ. Вважає, що його вина в тому, що в нього не було прав на керування транспортним засобом. Саме потерпіла не дотрималась ПДР, оскільки переходила дорогу не під прямим кутом, і її дії стали причиною ДТП. Він не відволікався від керування, пішоходів помітив дуже близько і не мав можливості уникнути зіткнення. Уточнив суду, що матеріальні збитки від злочину відшкодував потерпілим частково в сумі 10900 грн., про що свідчить розписка. Запевняє суд, що зробив висновки на майбутнє, просить суд не позбавляти його волі, він бажає створити сімю та здійснити свою мрію стати педагогом. Цивільний позов визнав частково, зобовязується по можливості сплачувати потерпілим за завдану шкоду. В судовому засіданні вибачився перед потерпілими, запевняє суд, що в нього було досить часу, щоб задуматись та зробити для себе висновки на майбутнє.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочині повністю підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_10, який будучи допитаним в судовому засіданні щодо обставин ДТП показав суду, що його дружина того вечора була на випускному вечорі, коли йому зателефонували, що її доставили в лікарню вона була без свідомості. За її життя лікарі боролись декілька діб, однак вона померла, так і не прийшла до свідомості. Вважає, що підсудний повністю винний у тому, що призвело до ДТП, у нього був час зорієнтуватись на дорозі. На задоволенні цивільного позову наполягає, оскільки тільки через три роки він отримав 10900 грн., що підтверджується розпискою.

- показаннями свідка ОСОБА_11, який будучи допитаним в судовому засіданні дав показання, що дійсно того вечора він проїзджав автомобілем КАМАЗ мимо кафе в смт. Димитрово, вулиця була освітлена, їхав із швидкістю десь 20 км/год., там є «лежачі поліцейські», мотоцикла він не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_12, який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив раніше надані показання, вказавши, що на даний час він не памятає, чи був гальмівний шлях при ДТП, він бачив ОСОБА_7 після ДТП, той був побитий. В ході досудового слідства він вказував, що мотоцикл подавав звуковий сигнал;

- показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які будучи допитаними в судовому засіданні дали показання, що вранці після ДТП вони складали прокол огляду місця події та складали схему до ДТП. Слідів гальмування не було, був слід юза мотоцикла (два фрагменти), що були залишені мотоциклом в момент падіння. Місце наїзду не було позначено на схемі. Визнають, що наступного дня ОСОБА_7 вказував, що його побили, йому було погано;

- показаннями свідка ОСОБА_15, яка будучи допитаною в судовому засіданні дала показання, що вона того вечора була на зміні, працювала медичним працівником, отримавши виклик, «швидка допомога» прибула десь за 5-10 хвилин, на місці ДТП було багато людей, потерпіла лежала десь до 1 метра від бордюра, вона була без свідомості, мала відкриту ЧМТ, її доставили в реанімаційне відділення лікарні. Чи був мотоцикл вона не звернула увагу, сказали, що мотоцикліст сидів на пеньку;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який будучи допитаним в судовому засіданні дав показання, що того вечора він сидів на вулиці, бачив, як пішоходи пропустили автомобіль КРАЗ та переходили дорогу, моменту наїзду він не бачив, мотоцикл рухався по зустрічній смузі, не тормозив, не сигналив. Після ДТП він залишався біля потерпілої, щоб її не рухали;

- показаннями свідка ОСОБА_17, який будучи допитаним в судовому засіданні дав показання, що від сусіда дізнався, що сталось ДТП, був там уже через 5 хвилин, тоді в натовпі говорили, що світла було достатньо, щоб перейти дорогу, говорили, що іще один крок і пішоходи уже перейшли б дорогу, він бачив пошкоджений мотоцикл, хто мотоцикліст - не знав. Говорили, що мотоцикліст їхав без світла, його хтось окликнув і він на повному ходу збив жінку, бачив, що слідів гальмування не було, він та ОСОБА_18 чекали міліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка будучи допитаною в судовому засіданні дала показання, що саме вона була поряд з потерпілою, коли переходили дорогу, вони з потерпілою того вечора повертались з випускного і разом переходили дорогу, зліва пропустили автомобіль КРАЗ, пішли по діагоналі, а згодом почула крик, звук мотоцикла зліва, мотоцикл виник раптово з темноти, пронісся мимо в кущі. Стверджує, що в мотоцикла фари не горіли, він їхав швидко, не тормозив. Потерпіла була за крок від неї позаду, дорогу переходили спокійно, не бігли. Згодом її чоловік оцепив дорогу, чекали швидку та міліцію.

- показаннями свідка ОСОБА_20, яка будучи допитаною в судовому засіданні дала показання, що ОСОБА_7 є її племінник, її донька ОСОБА_21 сказала їй про ДТП, коли вона запитала у племінника як сталось, він сказав що не знає як це сталось, його привели в чувства, і він уже сидів на траві;

- показаннями свідка ОСОБА_21, яка будучи допитаною в судовому засіданні дала показання, що вона доводиться двоюрідною сестрою підсудному, того вечора вона була біля бару, є свідком, ДТП не бачила, бачила як проїхав автомобіль КРАЗ , почула звуковий сигнал та звук заліза об асфальт, люди зразу підбігли, підігнали авто, щоб світити фарами на місце ДТП, вона упізнала потерпілу. ОСОБА_7 лежав на траві, він сказав що себе почуває нормально. Коли «швидка» забрала потерпілу, вона пішла додому;

- протоколами огляду місця події та огляду автотранспорту, в ході яких було оглянуто місце ДТП та транспортний засіб, на якому відобразились сліди контактування та було складено схему ДТП та фото таблицю (а.с. 6-14, 15-19 т.1) ;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_19 від 23.11.2007року (а.с. 99-100,101-102 т.1);

-протоколами відтворення обстановки та обставин скоєння злочину, від 9. 04. 2009 року, із свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , та від 16. 04. 2009 року із тими ж особами, в ході яких було уточнено час, та умови освітлення, за яких було скоєно ДТП (а.с.262-281, 282-289 т.1);

- висновком судово автотехнічної експертизи № 2458 від 19 лютого 2008 року згідно якої водій мотоцикла в момент виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода (а.с.108 110, т. 1);

- висновком судово авто технічної експертизи № 1173/18 від 04 липня 2007 року щодо технічного стану мотоцикла ЯВА -350 , згідно якого гальмівна система, ходова частина та рульове керування знаходились в працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей (а.с. 48-49,т.1);

- висновком судово- психіатричної експертизи № 496 від 12.07.2011 року згідно якої ОСОБА_7 раніше не страждав і в даний час хронічною душевною хворобою не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.278-279 т. 2);

- висновком судово-медичної експертизи № 284 від 18.09.2007 року згідно якої тілесні ушкодження у ОСОБА_8 віднесено до категорії тяжких тілесних ушкоджень, відносно живих осіб, як небезпечних для життя та здоровя в момент спричинення (а.с. 60- 62 т. 1 );

- речовими доказами та іншими матеріалами справи.

Суд приймає до уваги, що в результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді; черепної - мозкової травми: внутрішньочерепного (субдурального та субарахноїдального) крововиливу, забиття головного мозку, крововиливу у м'які тканини волосистої частини голови, крововиливу лиця, в комплексі з переломом основи та зводу черепу, розриву печінки та ссадин та крововиливів тіла та кінцівок, які згідно висновку СМЕ № 284 від 18.09.2007р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_25 пояснив, що при проведенні судово медичних експертиз у потерпілої ОСОБА_8 не було виявлено ознак шоку внаслідок ушкодження печінки, в неї були ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що визначаються відповідно до Правил, затверджених МОЗ України. Згідно епікризу, смерть наступила 30 травня 2007 року о 16 годині 30 хвилин. Медична допомога надавалась потерпілій, щоб зберегти їй життя. Смерть потерпілої ОСОБА_8, знаходиться в прямому причинному зв'язку з ДТП та отриманими тілесними ушкодженнями.

Допитаний в судовому засіданні експерт-автотехнік Кіровоградського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_26 показав суду, що він проводив авто - технічне експертне дослідження в ході дослідчої перевірки за тих вихідних даних, що були вказані в запиті. ПДР визначають поведінку водія як у випадку виникнення на його шляху небезпеки чи перешкоди, незалежно від освітлення дороги.

Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_29, дав показання, що в ході досудового слідства він проводив відтворення обстановки та обставин скоєння злочину із участю свідків, тиску на них не було. На місці з участю понятих у свідків він зясовував чи відповідають погодні умови тим умовам, що були на час скоєння ДТП, потім проводив відтворення з кожним свідком окремо, їх покази вказував в протоколах. Також проводились заміри на місцевості та вносились до протоколів.

Суд дійшов висновку, що саме з вини водія ОСОБА_7 сталась ДТП.

Оцінюючи зібрані і досліджені у справі докази , суд вважає , що вина підсудного доведена повністю, дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Суд враховує, що підсудний скоїв тяжкий злочин по необережності.

Суд не погоджується із позицією підсудного про те, що він не мав можливості уникнути зіткнення, а наїзд на пішохода здійснив з вини пішохода та спростовує що позицію висновком судово автотехнічної експертизи № 2458 від 19 лютого 2008 року, згідно якої водій мотоцикла в момент виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода і розцінює його позицію як спосіб уникнути покарання, переклавши вину на пішоходів.

Суд також не погоджується з позицією захисників підсудного про те, що у справі відсутні докази, що водій ОСОБА_7 відволікся від керування мотоциклом та спростовує цю позицію наявними в справі доказами. Посилання захисників на висновок експерта № 912/18 від 04 червня 2007 року в ході дослідчої перевірки, що водій мотоцикла не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода - суд не приймає до уваги та враховує, що такого висновку експерт дійшов на підставі наданих йому вихідних даних. Крім того, експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до вимог КПК України, тому суд не приймає його до уваги.

При призначенні покарання суд враховує характер, ступінь тяжкості скоєного злочину та особу винного, який має постійне місце проживання, за місцем свого проживання характеризується виключно позитивно, не працює, раніше не судимий.

Обставини, що помякшують покарання суд вважає часткове відшкодування потерпілим матеріальної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.

Враховуючи викладені обставини та запевнення підсудного, що він зробив для себе належні висновки на майбутнє, суд вважає необхідним призначити підсудному покарання в умовах ізоляції його від суспільства, що є необхідним та достатнім для його виправлення. Суд приймає до уваги, що злочином спричинені тяжкі та необоротні наслідки смерть потерпілої ОСОБА_8. за таких обставин виправлення підсудного ОСОБА_7 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому суд вважає необхідним призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він засуджується. Суд приймає до уваги вік підсудного, його стан здоровя, його сімейний та матеріальний стан.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 довгий час перебуває в умовах ізоляції його від суспільства, він був взятий під варту 22 червня 2010 року в залі Апеляційного суду Кіровоградської області, і з того часу утримується під вартою.

Підстав для застосування до ОСОБА_7 ст.ст. 69,75, 76 КК України суд не вбачає.

Однак, суд не погоджується із позицією потерпілих та їх представників про призначення підсудному покарання в межах максимального розміру покарання, що передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в межах 8 років позбавлення волі, оскільки підсудний скоїв тяжкий злочин по необережності, він не мав умислу заподіяти смерть потерпілій.

Суд не призначає підсудному додаткового покарання і вважає можливим не позбавляти підсудного права керувати транспортними засобами, оскільки він взагалі не мав водійського посвідчення, тобто не мав права керувати транспортними засобами.

Збитки, що завдані злочином частково відшкодовані. У справі потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_28 заявлено цивільні позови на суму на суму 100 000 грн. кожний, про відшкодування моральної шкоди, що завдана злочином, які частково знайшли своє підтвердження в суді. Позовна вимога про відшкодування витрат понесених потерпілим ОСОБА_3 на лікування потерпілої від злочину та на поховання в сумі 16700 грн. знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, тому саме таку суму суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь потерпілого. З урахуванням 10 900 грн. уже отриманої потерпілим суми підлягає стягненню з підсудного на користь потерпілого ОСОБА_3 також кошти в сумі 6500 грн., що знаходяться на депозитному рахунку територіального управління Державної судової адміністрації, які були перераховані у вересні 2008 року підсудним на депозитний рахунок ГУДКУ в Кіровоградські області для відшкодування матеріальної шкоди потерпілому в сумі 3100 грн. та 3400грн. а всього в сумі 6500 грн., що підтверджуються довідкою ТУ ДСА від 02.02.2012 року № 19-197-6 на запит суду.

Щодо стягнення моральної шкоди в сумі по 100 000 грн. кожному потерпілому, суд приймає до уваги, що потерпілі не можуть пояснити чому свої моральні та психічні страждання, що були їм завдано, виходячи з яких критеріїв чи міркувань, вони оцінюють саме в 100 000 грн. кожному.

За змістом ст.. ст.. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, що завдана неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відшкодування моральної шкоди можливе лише за умови правомірних діянь потерпілого. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала якщо шкоди завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до вимог ст.. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали разом з нею однією сімєю.

Судом встановлено, що 30 травня 2007 року у віці 49 років померла ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть. Сімя понесла непоправну втрату близької людини внаслідок ДТП, а також витрати на її лікування, поховання та подальше життя без неї. Суд приймає до уваги, що з потерпілою до смерті проживав разом тільки її чоловік та її донька. Син потерпілої був дорослим, мав свою сімю та проживав окремо від матері. Виходячи із обставин ДТП, з урахуванням стану здоровя потерпілої, цивільних позивачів, характеру, обсягу та тривалості душевних, моральних, психічних страждань, що вони їх зазнали внаслідок ДТП, приймаючи до уваги матеріальне становище і підсудного і потерпілого та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості суд оцінює моральну шкоду потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 саме в сумі по 70 000 грн. кожному, вважаючи що саме такий розмір адекватно відображає ступінь моральних та душевних страждань потерпілих, які настали внаслідок ДТП, в звязку вимушеними негативними змінами в їх житті, що наступили після ДТП. Судом в повній мірі враховано, що саме дії підсудного призвели до того, що сталось, тобто внаслідок злочину, вчиненого підсудним ОСОБА_7 в сімю ОСОБА_3 прийшло велике, невиправне горе смерть близької для сімї людини матері, дружини. Судом також враховано тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_8 внаслідок ДТП, характер, ступінь, обєм та тривалість душевних, моральних, психічних страждань, на які посилаються потерпілі в своїх доводах.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди сину потерпілої ОСОБА_28 задоволенню не підлягають, оскільки він не проживав з матірю однією сімєю, що підтверджується довідкою, виданою ПП «Вектор - Житло» від 23 січня 2012 року.

Судових витрат немає.

Речові докази у справі пошкоджений мотоцикл ЯВА - був переданий на зберігання під розписку родичам підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321- 324 КПК України , ст.. 3-16, 22, 23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

З а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід щодо - ОСОБА_7 утримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання обчислювати ОСОБА_7 з 22 червня 2010 року, тобто з моменту взяття його під варту.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 суму 70 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що завдана злочином.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 суму 70 000 грн. відшкодування моральної шкоди, що завдана злочином.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_28 про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Передати потерпілому ОСОБА_3 кошти, що були перераховані підсудним ОСОБА_7 на рахунок ГУДКУ в Кіровоградській області, 17. 09. 2008 року, квитанція № К16ШМ87, рахунок 10025816000001, код платника 9999999999, отримувач - ТУ ДСА в Кіровоградській області, код отримувача 26241445 в сумі 3100 грн., та 1. 06. 2009 року, квитанція № К16\1\29, рахунок 10025816000001, код платника 9999999999, отримувач - ТУ ДСА в Кіровоградській області, код отримувача 26241445 в сумі 3400 грн., а усього в сумі шість тисяч п'ятсот грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому, що завдана злочином.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд ОСОБА_7 протягом 15 діб з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками процесу протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: