Постанова № 2144922, 12.08.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Категорія статобліку - 41

Справа № 2-а-4792/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

за результатами розгляду справи в судовому засіданні

12 серпня 2008 року                                                                                                        м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Захарчук Н.В.

при секретарі – Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Повноготовариства «Очкур і компанія ломбард «Наше діло» до Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Повнетовариство «Очкур і компанія ломбард «Наше діло» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинська від 25.12.2007 року №0005901701/0/43826, від 28.03.2008 року № 0005901701/2/9806, від 22 травня 2008 року № 0005901701/3/15407 про сплату податкового зобов’язання за платежем “Податок з доходів фізичних осіб» 66240грн. 30коп., де основний платіж 22080 грн. 10коп., штрафні (фінансові санкції) 44160грн. 20коп.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що ломбард є податковим агентом відносно доходу позичальника у вигляді коштів від реалізації заставленого рухомого майна, розмір якої дорівнює сумі кредиту, що залишилася неповернутою кредитору, отже, в момент одержання грошей за договором позики виникає дохід, який підлягає оподаткуванню.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, вважає необхідним задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

26 грудня 2007 року повним товариством «Очкур і компанія ломбард «Наше діло» було отримане податкове повідомлення-рішення від 25.12.2007 року за № 0005901701/0/43826 про сплату податкового зобов'язання за платежем „Податок з доходів фізичних осіб" 66240 грн. 30коп., де основний платіж 22080грн. 10коп., штрафні (фінансові) санкції 44160грн. 20коп.

Податкове зобов'язання було нараховане на підставі акту перевірки № 51/22-20307730 від 19.12.2007 року, яким встановлено порушення:

- вимоги підпункту 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8; підпункту «а» пункту 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-1V«Про податок з доходів фізичних осіб», що складає суму 65790грн. 30коп.,

- вимоги абзацу другого підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV«Про податок з доходів фізичних осіб», пункт 4 постанови КМУвід 26.12.2003 р. № 2035 «Про затвердження порядку надання документів та їх складу призастосуванні податкової соціальної пільги», що складає суму 450 грн.

01 квітня 2008 року ПТ «Очкур і компанія ломбард «Наше діло» отримане податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2008 року № 0005901701/2/9806 про сплату 66240,30грн. податкового боргу згідно акту перевірки від 19.12.2007 року за № 51/22-20307730 за тими ж підставами.

26.05.2008 року Позивачем також отримане податкове повідомлення-рішення від 22 травня 2008 року № 0005901701/3/15407 про сплату 66240,30грн. податкового боргу згідно акту перевірки від 19.12.2007 року за № 51/22-20307730 за тими ж підставами.

Вказані повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 16.05.2008 р. за № 4645/6/25-0315 в задоволенні скарги було відмовлено.

Мотивами відмови зазначено, що згідно ст.ст.19, 25 Закону України «Про заставу», ст.589 ЦК України із сум, одержаних від продажу предмету застави ломбард повинен нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, у порядку, передбаченому ст.8 та за ставкою, визначеною у пункті 7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а також подати податковому органу звітність за формою № 1-ДФ. Дорогоцінні метали та каміння є рухомим майном. А відповідно необхідно застосовувати положення п.12.1 ст.12 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Статтею 4 Закону України від 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко передбачено, що входить до складу загального оподатковуваного доходу фізичних осіб. Поряд з цим, а ні фінансові кредити, а ні кошти, отримані від продажу не викупленого з під застави, майна зазначеною статтею до загального оподаткованого доходу не віднесені.

пп. 4.3.23 Закону наведено: «фінансовий кредит є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики, не розглядається як оподатковуваний дохід фізичної особи, яка одержала таку позику».

Відповідно до норм пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) доходом фізичної особи є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у визначених законом випадках протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Таким чином, з метою визначення об’єкту оподаткування податком з доходів фізичної особи, Законом встановлено загальний принцип, згідно з яким, формування вказанихдоходів відбувається за рахунок збільшення активів платника податку шляхом одержання ним у власність вартості матеріального і нематеріального майна (що мають вартість) або будь-яких коштів, нарахованих на його користь чи набутих незаконним шляхом.

В окремих випадках Законом встановлено особливості визначення об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб, зокрема, при здійсненні платником податку операцій з інвестиційними активами, операцій з надання нерухомості в оренду, операцій, пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням, операцій з продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна, при отриманні дивідендів, виграшів та призів, благодійної допомоги, іноземних доходів.

При здійсненні операцій, пов’язаних з наданням фінансових кредитів фізичним особам під заставу майна, що можуть здійснюватись, зокрема ломбардами, кредитними спілками, банками, Законом не встановлено особливостей визначення об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб, отже вказаний об’єкт оподаткування за заначеними операціями визначається на загальних підставах.

Згідно ст.1 Закону України «Про заставу», в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ломбарди належать до фінансових установ, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Згідно з нормами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з нормами статті 4 (підпункт 4.3.23, пункту 4.3) Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" кошти, виплачувані ломбардами фізичним особам у вигляді фінансового кредиту (основна сума кредиту), не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, не підлягають відображенню в річній податковій декларації таких осіб, тобто не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно ст.25 Закону України «Про заставу» передбачені правові наслідки перевищення суми, вирученої від реалізації предмета застави над сумою боргу, а саме обов’язок повернення надлишку отриманих сум з урахуванням витрат ломбарду.

Ст.24 цього ж закону передбачені і правові наслідки в разі недостатності суми, отриманої від реалізації предмета застави.

Актом перевірки факти перевищення сум реалізації над сумою боргу не зафіксовані. А тому висновки ДПА про наявність у ломбарду залишку коштів по договорам застави для повернення заставодавцям і достатніх для відрахування податкового податку не підтверджуються матеріалами перевірки.

Із аналізу вищенаведених норм виходить, що надана фізичній особі сума позики за відповідним договором, зобов'язання щодо повернення якої забезпечується заставою певної речі такої фізичної особи, на протязі дії відповідного договору є сумою позики і залишається такою сумою позики навіть у разі її неповернення. При зверненні ломбардом стягнення на заставлене майно такої фізичної особи, кошти, що були надані фізичній особі у якості позики під заставу, залишаються неповерненою ломбарду сумою позики, і під час здійснення стягнення на заставлене майно в дохід фізичної особи - позичальника не трансформуються та значення свого не змінюють.

Відповідно до пп.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом, який не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу є основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи не банківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.

Пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Отже, як вбачається з приписів діючого законодавства України, принадані ломбардом суми коштів фізичній особі у якості позики, нарахування або утримання податку з доходів фізичних осіб не передбачено, у разі неповернення позики утримання ломбардом із фізичної особи відповідного податку є неможливим, а тому нарахування несплаченого ломбардом як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб по ломбардним операціям, за якими не були повернуті позики, є неправомірним.

            Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами у судовому засіданні пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Повномутовариству «Очкур і компанія ломбард «Наше діло»  судовий збір у розмірі 3грн. 40коп.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Повноготовариства «Очкур і компанія ломбард «Наше діло» до Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 25.12.2007 року №0005901701/0/43826, від 28.03.2008 року № 0005901701/2/9806, від 22 травня 2008 року № 0005901701/3/15407 про сплату податкового зобов’язання за платежем “Податок з доходів фізичних осіб» 66240грн. 30коп., де основний платіж 22080 грн. 10коп., штрафні (фінансові санкції) 44160грн. 20коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь Повноготовариства «Очкур і компанія ломбард «Наше діло» (51931, м.Дніпродзержинськ, пр.Аношкіна, 31, код ЄДРПОУ 20307730, р/р 26001105933641 в АКБ «Укрсоцанк» м.Дніпродзержинська МФО 305017) 3грн. 40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.

Скасувати заходи забезпечення позову шляхом призупинення дії податкових повідомлень-рішень від 25.12.2007 року №0005901701/0/43826, від 28.03.2008 року № 0005901701/2/9806, від 22 травня 2008 року № 0005901701/3/15407 про сплату податкового зобов’язання за платежем “Податок з доходів фізичних осіб» 66240грн. 30коп., де основний платіж 22080 грн. 10коп., штрафні (фінансові санкції) 44160грн. 20коп., вжиті ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2008 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

            Текст постанови у повному обсязі виготовлений 18.08.2008 р.

Суддя                                                                                                                              Н.В. Захарчук