Ухвала суду № 2144820, 30.08.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» серпня 2007 року                                                                                                м.  Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого -                      Яковлева Ю.В.

суддів -                                  Димерлій О. О,  Стае Л.В.

при секретарі -                     Усенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у М. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року по справі за позовом обласного комунального підприємства «Миколаїтеплообленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.  Миколаєві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

19 квітня 2007 року ОКП «Миколаївтеплообленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №00000739/0 від 27.02.2007 року та №00000739/1 від 21.03.2007 року СД111 по роботі з ВПП у М. Миколаєві про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 205 908, 45 гривень,  вказуючи на невідповідність положенням податкового законодавства висновків,  викладених відповідачем в акті перевірки від 15.02.2007 року №124/39/31319242,  на підставі якого С ДІЙ по роботі з ВПП у М. Миколаєві були прийняті вказані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги у повному обсязі,  а представник С ДНІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві,  заперечував проти задоволення позову,  стверджуючи про правомірність прийняття вказаних повідомлень-рішень.

Постановою суду першої інстанції від 10 травня 2007 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі,  податкові повідомлення-рішення №00000739/0 від 27.02.2007 року та №00000739/1   від 21.03.2007 року-скасовано.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того,  що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 137272, 30 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 68 636, 15 гривень,  всього на загальну суму 205908, 45 гривень.

Справа №22а-942/2007

Головуючий першої інстанції суддя - Ткачук О.В                                               Категорія № 34

Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.

В апеляційній скарзі С ДІД по роботі з ВПП у м. Миколаєві просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року у зв'язку з тим,  що вона прийнята з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача,  доводи апеляційної скарги,  перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав.

З 12.02.2007 року по 15.02.2007 року працівниками СДПІ по роботі з ВПП у

м. Миколаєві        проведено        невиїзну        документальну             перевірку        ОКП

«Миколаївтеплообленерго» з питання правових відносин з постачальником шкіряного напівфабрикату «Вет-блу» ПП «Торо»,  ПП «Технотронікс» за період з 01.01.2005 року по 31.01.2005 року.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві було складено

акт від 15.02.2007 року №124/39/31319242,  на підставі якого СДПІ по роботі з ВПП у

м. Миколаєві   були   прийняті   податкові   повідомлення-рішення   №00000739/0        від

27.02.2007 року та №00000739/1 від 21.03.2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 205 908, 45  гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві №00000739/0 від 27.02.2007 року та №00000739/1   від  21.03.2007 року.

Згідно п.п. 7.4.1,  7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року,  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою,  встановленою п.6.1 статті 6 та статті 8.1 цього Закону,  протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Позивач одержував продукцію від постачальників,  які у встановленому законом порядку були зареєстровані платниками ПДВ,  перебували на обліку в органах ДПС і мали свідоцтва платників ПДВ на момент здійснення з позивачем господарських операцій і виписки податкових накладених.

По кожній з операцій покупцю (позивач у справі) було виписано і надано податкові накладні,  заповнені у повній відповідності з приписами п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року,  що перевіряючими під час здійснення перевірки не заперечувалось. Господарські операції у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства відображено в реєстрах податкового та бухгалтерського обліку,  господарські зобов'язання по здійснених господарських операціях повністю виконано.

Жодну з вчинених позивачем з вищевказаними суб'єктами господарювання господарських операцій у встановленому чинним законодавством порядку недійсною не визнано.

Податковий кредит щодо господарських операцій,  які мали місце між ОКП «Миколаївтеплообленерго» і його контрагентами за угодами,  позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Право на податковий кредит,  виникло у позивача на підставі податкових накладних,  виданих особами,  які були зареєстровані платниками податку на додану вартість і сплачували ПДВ до бюджету. Податкові накладні оформлені належним чином,  продукція була оплачена позивачем в повному обсязі.

Колегія суддів вважає,  що згідно припису п.п.7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,  сума податку,  що підлягає сплаті (перерахуванню) до

бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається,  як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового кредиту.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах,  встановлених законом.

Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов'язку сплати податків і зборів,  який виникає у платника цих податків і зборів,  тобто,  зобов'язаної особи,  якими у конкретному випадку є постачальники позивача.

Тому,  сама по собі несплата податку продавцями (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не повинні нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем,  оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Стаття 19 Конституції України встановлює,  що правовий порядок в Україні грунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те,  що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство,  зокрема Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року,  не містить жодної правової норми,  яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту),  якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою,  з врахуванням податку,  одержаного від покупця у складі ціни товару.

Покладення такого обов'язку на покупця - ОКП «Миколаївтеплообленерго» суперечить гарантованим Конституцією України принципам законності,  відповідно до яких жодна юридична дія в правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності.

Колегія суддів вважає,  що відповідачем безпідставно нараховано позивачу штраф,  передбачений п.п17.1.3 п.17.1  ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року.

На думку колегії суддів відповідач не довів суду факт встановлення порушень позивачем наведених вище положень Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість».

Відтак,  колегія суддів вважає,  що посилання відповідача на підпункт 7.5.1 пункту 7.5 та п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є не заслуговуючими на увагу.

Відповідно до положень  ст.  71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказуванні правомірності свого рішення покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином,  з урахуванням вищевикладеного,  колегія суддів погоджується з

висновком суду 1-ї інстанції про те,  що відповідачем неправомірно визначено суму

податкового   зобов'язання,    податкові   повідомлення-рішення   №00000739/0            від

27.02.2007 року та №00000739/1 від 21.03.2007 року прийняті з порушенням законодавства та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції при розгляді справи і прийнятті постанови   від 10 травня 2007 року порушень норм матеріального права не допустив,  а

доводи,  наведені в апеляційній скарзі є несуттєвими  та правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1  ст.  195,  п. 1 ч. 1  ст.  198,   ст.  200 та п. 1 ч. 1  ст.  205 КАС України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у М. Миколаєві - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року по справі за позовом обласного комунального підприємства «Миколаївтеплообленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у М. Миколаєві про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набуває законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду          Ю.В. Яковлев