ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«30» серпня 2007 року м. Одеса
Колегія судців Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Димерлій О.О, Стае Л.В.
при секретарі - Усенко С. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 10 травня 2007 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
07 березня 2007 року ВАТ «Одеський завод поршневих кілець» звернулось до
господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про скасування
податкового повідомлення-рішення №0000031640/0 від 23.02.2007 року СДГЇЇ по
роботі з ВІШ у м. Одесі про визначення суми податкового зобов'язання по податку на
додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 40185, 00
гривень, вказуючи на невідповідність положенням податкового законодавства висновків,
викладених відповідачем в акті перевірки від 19.02.2007 року №126/16-40/00235878/2, на
підставі якого СДШ по роботі з ВІШ у м. Одесі було прийняте вказане податкове
повідомлення-рішення.
8 судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги у
повному обсязі, а представник СДШ по роботі з ВІШ у м. Одесі, заперечуючи проти
задоволення позову, посилався на ті ж самі обставини, що відображені в акті перевірки,
стверджуючи про правомірність прийняття вказаного повідомлення-рішення.
Постановою суду першої інстанції від 10 травня 2007 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення №0000031640/0 від 23.02.2007 року - скасовано.
Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 26658, 00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 13527, 00 гривень, всього на загальну суму 40185, 00 гривень.
Справа №22а-900/2007
Головуючий першої інстанції суддя - Горячук Н.О. Категорія № 34
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
В апеляційній скарзі СДГП по роботі з ВПП у м. Одесі просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 10 травня 2007 року у зв'язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ВАТ «ОЗПК».
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав.
З 01.02.2007 року по 13.02.2007 року працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Одеський завод поршневих кілець» з питання правових відносин з ТОВ «Будівельний світ» за період з 01.11.2005 року по
01.12.2006 року.
За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було складено акт від
19.02.2007 року №126/16-40/00235878/2 на підставі якого СДПІ по роботі з ВПП у
м. Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031640/0 від 23.02.2007
року СДГП по роботі з ВПП у м. Одесі про визначення суми податкового зобов'язання
по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму
40185, 00 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000031640/0 від 23.02.2007 року СДГП по роботі з ВПП у м. Одесі про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 40185, 00 гривень
Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач одержував послуги від постачальника, який у встановленому законом порядку був зареєстрований платником ПДВ, перебував на обліку в органах ДПС і мав свідоцтво платника ПДВ на момент здійснення з позивачем господарських операцій і виписки податкових накладених.
По кожній з операцій позивачу було виписано і надано податкові накладні, заповнені у повній відповідності з приписами п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, що перевіряючими під час здійснення перевірки не заперечувалось. Господарські операції у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства відображено в реєстрах податкового та бухгалтерського обліку, господарські зобов'язання по здійснених господарських операціях повністю виконано.
Жодну з вчинених позивачем з вищевказаний суб'єктом господарювання господарських операцій у встановленому чинним законодавством порядку недійсною не визнано.
Також судом 1-ї інстанції досліджено і встановлено, що податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце між ВАТ «Одеський завод поршневих кілець» і його контрагентом за угодами, позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».
Право на податковий кредит, виникло у позивача на підставі податкових «акладних, виданих особою, яка була зареєстрована платником податку на додану вартість і сплачувала ПДВ до бюджету. Податкові накладні оформлені належним чином, послуги були оплачені позивачем в повному обсязі.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов'язку сплати податків і зборів, який виникає у платника цих податків і зборів, тобто, зобов'язаної особи, якими у конкретному випадку є постачальник позивача.
Тому, сама по собі несплата податку постачальником послуг (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не повинні нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на позивача при несплаті цього податку постачальником послуг, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Крім того, рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.05.2007 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від
19.12.2006 року, на підставі якого СДШ по роботі з ВПП у М. Одесі прийняла
спірне податкове повідомлення-рішення, скасовано та
провадження по справі закрито. Отже, колегія суддів вважає, що підстави для визначення
податкового зобов'язання з податку на додану вартість ВАТ «ОЗПК», яке було
обумовлено повідомленням-рішенням №0000031640/0 від 23.02.2007 року СДШ по
роботі з ВПП у м. Одесі на основі рішення Суворовського районного суду м. Одеси -
відсутні.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту), якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару (послуг, робіт).
Покладення такого обов'язку на ВАТ «Одеський завод поршневих кілець» суперечить гарантованим Конституцією України принципам законності, відповідно до яких жодна юридична дія в правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності.
На думку колегії суддів відповідач не довів суду факт встановлення порушень позивачем наведених вище положень Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання, а податкове повідомлення-рішення №0000031640/0 від
23.02.2007 року прийнято з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи і прийнятті постанови від 10 травня 2007 року порушень норм матеріального права не допустив, а доводи, наведені в апеляційній скарзі є несуттєвими та правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія судців
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Одеської області від 10 травня 2007 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Судове рішення № 2144818, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.08.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22а-900/2007. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: