Рішення № 21445155, 14.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

14.02.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.69-81-66

14 лютого 2012 року№ 5028/13/6/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся",

вул. Ватутіна 188, м. Житомир, 10001 (вул. Щорса, 48, м. Житомир, 10003 для ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг")

Відповідач: Приватне підприємство "Бренд-Сервіс",

вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017, фактична адреса: вул. Ріпкинська, 3-в, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості, пені, штрафу, відсотків на суму 37 870,26 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з'явився

присутня в судовому засіданні : ОСОБА_1

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача за договором поставки товару №1507 від 07.06.2011 р. основну заборгованість в сумі 24755,28 грн., пеню в сумі 241,96 грн., штраф в сумі 3713,30 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 3159,72 грн..

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 22755,28 грн. боргу, 241,96 грн. пені, 3713,30 грн. штрафу, 9159,72 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1609,50 грн. та 2700 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В частині стягнення 2000 грн. основного боргу просить припинити провадження по справі в звязку з відсутністю предмету спору оскільки дана сума сплачена відповідачем в період позовного провадження. Позивачем надано докази оплати 2000 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, представника з належним підтвердженням повноважень в судове засідання не направив. Особа ОСОБА_1 , яка надала суду довіреність № 3 від 14.02.2012 р. видану ТОВ «Міжнародний правовий консалтинг»не була допущена до участі у справі в якості представника позивача з огляду на відсутність належно оформленої довіреності позивача на представлення інтересів в суді та відсутності посилань по тексту договору №4/2011 та додаткової угоди №4 до нього від 30.12.2011 року на уповноваження ОСОБА_1 здійснювати представлення інтересів позивача.

Позивачем на час розгляду справи, клопотання про відкладення чи оголошення перерви не заявлялись.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Прийняти до розгляду подане позивачем заяву про уточнення позовних вимог, оскільки це не суперечить вимогам ст.. 22 ГПК України. Припинити провадження по справі в частині стягнення 2000 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору. Розгляд справи провести з урахуванням поданої заяви.

07.06.2011 р. між сторонами укладено договір поставки товару № 1507.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця продовольчі товари, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором , законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.2 договору покупець оплачує товар на підставі даного договору на умовах відстрочки платежу в строки вказані в п. 3.3 договору.

Згідно п. 3.3 договору термін відстрочки платежу за товар поставлений покупцю на підставі договору становить 21 календарний день від дати поставки товару покупцю по кожній окремій накладній.

Згідно п. 2.7 договору датою поставки товару покупцю є дата прийому-передачі товару, що має вказуватися представником покупця на видатковій накладній постачальника, в випадку не зазначення повноважним представником покупця дати прийому-передачі товару, датою поставки товару вважається дата видаткової накладної, згідно якої передавався товар.

Позивачем на виконання умов договору поставлено товар по видатковим накладним №№ РП-00061855 від 20.10.2011 р. на суму 2805,74 грн. дата оплати зазначена 10.11.2011 р., РП-00062952 від 25.10.2011 р. на суму 3824,27 грн. дата оплати 15.11.2011 р., РП-00063581 від 27.10.2011 р. на суму 3129,14 грн. дата оплати 17.11.2011 р., РП-00065373 від 03.11.2011 р. на суму 3270,79 грн. дата оплати 24.11.2011 р., РП-00068137 від 12.11.2011 р. на суму 7376,09 грн. дата оплати 03.12.2011 р., РП-00068184 від 14.11.2011 р. на суму 5293,38 грн. дата оплати 05.12.2011 р., всього на загальну суму 25699,41 грн., а відповідачем отримано що підтверджується підписами та печатками на накладних.

До подачі позову до суду відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 944,13 грн.

В період позовного провадження відповідачем сплачено 2000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 13993 від 11.01.2012 р. на суму 500 грн., 14056 від 17.01.2012 р. на суму 500 грн., 14127 від 20.01.2012 р. на суму 1000 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті товару виникла заборгованість в сумі 22755,28 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 6.2 договору в разі прострочення покупцем строку оплати за товар вказаний в п.3.3 договору він зобовязаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу, а також в разі прострочення покупцем строку оплати товару більш ніж на 20 календарних днів покупець повинен додатково сплатити постачальнику штраф в розмірі 15 відсотків від суми боргу.

Позивачем нарахована пеня в сумі 241,96 грн. за період з 20.12.2011 р. по 11.01.2012 р., яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано штраф відповідно до п. 6.2 договору в сумі 3713,30 грн.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Так, за приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього ж Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак, за прострочення платежу може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки національного банку України. Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

Аналогічний висновок зроблено ВС України та ВГС України , про що викладено в Постановах від 07.11.2011 року та від 21.12.2011 року по справі 5002-2/5109-2010.

За таких обставин, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3713,30 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 6.8 договору у випадку прострочення покупцем строку оплати товару більш ніж на 30 календарних днів, що встановлений п. 3.3 договору покупець зобовязаний крім пені та штрафу сплатити постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Такі відсотки починають нараховуватись з першого дня виникнення заборгованості, але на суму заборгованості, яка прострочена більш ніж 30 днів.

Позивачем нараховано 9159,72 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 06.12.2011 р. по 11.01.2012 р. Фактичний розрахунок позивачем проводився шляхом нарахуванням 1% до суми боргу 24755,28 грн. за кожен день прострочення, а саме 37 днів, починаючи з 06.12.2011 року по 11.01.2012 року.

Таким чином, відповідно до проведеного позивачем розрахунку відсотків за користування чужими коштами, умов п.6.8. договору, суд приходить до висновку, що ці проценти за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно ст.549 ЦК України. В той же час сторонами в п.6.2. договору вже передбачено застосування відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді пені , а саме пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

За таких обставин , суд приходить до висновку, що умовами договору передбачено повійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов2язання покупцем, що не узгоджується з приписами ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України , про що викладено в Постанові від12.12.2011 року по справі 07/238-10.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної та своєчасної оплати товару по договору не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання по оплаті не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково 22755,28 грн. боргу, 241,96 грн. пені, припинити провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 2000 грн. в звязку з відсутністю предмету спору, в решті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 3713,30 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 9159,72 грн. відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача 2700 грн. витрат на послуги адвоката, надані на підставі договору про надання адвокатських послуг № 4/2011 від 28.04.2011 р., додаткової угоди № 4 до договору від 30.12.2011 р.

В обґрунтування заявленої суми витрат позивачем надано копію договору, копію угоди, платіжне доручення № 2014 від 05.01.2012 р. на суму 2700 грн. з призначенням платежу «передплата за адвокатські послуги згідно додаткової угоди 3 4 від 30.12.2011 р.»

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до п.10 (в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду N 04-5/609 від 31.05.2002 )розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 року (зі змінами) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Дослідивши зазначені докази, виходячи із вимог ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача суми витрат на послуги адвоката обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 1782,20 грн., враховуючи розмір задоволених вимог позивача, та оскільки співрозмірність заявленої до стягнення суми не узгоджуються зі складністю справи та вчиненими адвокатом діями направленими на отримання позитивного результату за результатами розгляду справи. В решті стягнення суми 917,80 грн. витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 615, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Бренд-Сервіс»(14017 м. Чернігів, вул. Щорса, 53 / фактична адреса м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 3В код 36430420 р/р 26004962482824 в відділенні № 1 ЧФ ЗАТ «ПУМБ»МФО 322755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Полісся» (10001 м. Житомир, вул. Ватутіна, 188 код 37390603 р/р 26002060523761 в ПАТ КБ «Приватбанк»м. Житомир МФО 311744) 22755,28 грн. боргу, 241,96 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору та 1782,20 грн. витрат за послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 3713,30 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 9159,72 грн. відмовити.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2000 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

Суддя І.А.Фетисова

(