Ухвала суду № 21444921, 13.02.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

13 лютого 2012 року №5026/244/2012

Суддя господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними дій державного виконавця

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого В.В., вчинених ним на примусове виконання рішення господарського суду Черкаської області за виданим цим судом наказом від 11.07.2011р. у справі №16/2477. Разом з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” подало заяву про вжиття заходів до забезпечення позову і дві квитанції Черкаського ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” від 10.02.2012 р. №3072.121.1 і №3072.121.3 на сплату готівкою судового збору в сумі 2682 грн. 50 коп.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм чинного законодавства, оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов здійснюється шляхом подання скарги до господарського суду, яким розглянуто справу, а не позовної заяви.

У роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за змістом ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Згідно з п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів). Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні.

Відтак позов товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними дій державного виконавця не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у прийняття позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними дій державного виконавця слід відмовити і повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” сплачений ним за двома квитанціями Черкаського ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” від 10.02.2012 р. №3072.121.1 і №3072.121.3 судовий збір в сумі 2682 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” у прийнятті позовної заяви до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання незаконними дій державного виконавця.

Повернути позовні матеріали товариству з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія”.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Черкаська продовольча компанія” (вул. Смілянська, 122/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 24350064) сплачений ним за двома квитанціями Черкаського ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” від 10.02.2012 р. №3072.121.1 і №3072.121.3 судовий збір в сумі 2682 грн. 50 коп.

Ця ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.