Рішення № 21443851, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/16413.02.12

За позовом Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в особі Київської дирекції

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хелен Марлен”

та відповідача 2: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Чартіс Україна”

про стягнення 124 147,92 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_1 представник за довіреністю № 18 від 01.01.12.

від відповідача 1: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 11.11.11.

від відповідача 2: ОСОБА_3 представник за довіреністю від 14.06.11.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хелен Марлен” суми страхового відшкодування в розмірі 124 147,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 24.06.2009 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір (поліс) № 26707 страхування транспортного засобу Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1. 10.12.2009 приблизно о 18:50 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу. Громадянин ОСОБА_5, керуючи автомобілем Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1 по вул. Заньковецької, 4 в м. Києві не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості, чим порушив п. 12.1. ПДР України, внаслідок чого допустив наїзд на паркувальний пристрій. Даний паркувальний пристрій був встановлений та належить ТОВ «Хелен Марлен», що підтверджується договором № КИ-12-03-09 від 12.03.2009 та дозволами на його встановлення, наданими Печерською РДА № 0623/1/09 від 26.02.2009, Управлінням ГУ МНСУ у м. Києві № 1/324 від 02.02.2009, ВДАІ № 54-1238-9 від 22.01.2009р. Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 05.02.2010 по справі № 3-55/10, гр. ОСОБА_5 звільнено від адміністративної відповідальності у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В основу постанови покладено висновок судової автотехнічної експертизи, відповідно до якої у причинному звязку з виникненням ДТП стали дії третіх осіб, тобто обслуговуючого персоналу даного засобу примусової зупинки транспорту (боларду), який встановлено по вул. Заньковецької, 4 в м. Києві. На підставі страхового акту № 1318/09/03/ТР25/00/2 від 26.02.2010, акту виконаних робіт № ЮА-3905 від 15.12.2009, за заявою страхувальника позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 124147,92 грн. Посилаючись на ст. 1172 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування»та загальні статті щодо виконання зобовязань позивач просить стягнути вказану суму з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 порушено провадження по справі № 53/164, розгляд справи призначено на 16.05.2011.

Через відділ діловодства суду 13.05.2011 від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив та зазначив про відсутність вини відповідача, його протиправної поведінки, а отже і причинного звязку між протиправною поведінкою та збитками. На місці дорожньо-транспортної пригоди працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п. 12.1. ПДР України (не врахував дорожньої обстановки і не вибрав безпечної швидкості руху). Вказаний протокол підписаний ОСОБА_5 без заперечень. Пояснення ОСОБА_5 про проїзд до арки кортежем не заслуговують на увагу, оскільки представником виробника шлагбауму в Україні ТОВ «ПСТ «Автоматика»підтверджено, що шлагбаум обладнаний індукційною петлею, яка спрацьовує на опускання стовпа під час його підйому, якщо на неї наїжджає автомобіль. Також ТОВ «ПСТ «Автоматика»вказав, що по візуальному огляду шлагбаума та його пошкодження, що виникли внаслідок наїзду на нього автомобіля, з урахуванням технічних характеристик вказаного шлагбауму він був пошкоджений при зіткненні з автомобілем, коли знаходився у верхній точці його закриття, тобто був повністю піднятий. Крім того, ОСОБА_5 було здійснено проїзд на червоне світло світлофора, який встановлений при вїзді в арку Пасаж (на місці знаходження шлагбауму). Даний світлофор є комплектуючою складовою шлагбауму згідно з Інструкцією до шлагбауму і встановлений для забезпечення безпечного проїзду автомобілів через шлагбаум. Функція привязки до світлофора передбачена в панелі керування шлагбаумом (зелене світло світлофора загорається тільки після повного опускання стовпчика, що є сигналом для водія про можливість безперешкодного проїзду), що підтверджується Інструкцією до шлагбауму та листом ТОВ «ПСТ Автоматик»від 10.05.2011. Відсутність вини відповідача також підтверджується і тим, що шлагбаум обладнаний індукційною петлею, яка спрацьовує на опускання під час його підйому, якщо на нього наїжджає автомобіль, незалежно від команди пульту дистанційного керування, що унеможливлює здійснення будь-яких дій третіх осіб щодо підняття шлагбаума з використанням пультів та інших засобів при наближенні до нього автомобіля. Постанова Печерського районного суду в адміністративній справі не є для господарського суду підставою для звільнення від доказування.

Представником відповідача перед судом порушено клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “АІГ Україна”, оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами була застрахована на підставі договору страхування № 22320029-02 від 15.02.2009.

Ухвалою суду від 16.05.2011 залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “АІГ Україна” та відкладено розгляд справи на 20.06.2011.

У звязку з тим, що суддя Грєхова О. А. з 14.06.2011 перебувала на лікарняному, відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 20.06.2011, розгляд справи № 53/264 передано судді Кирилюк Т. Ю.

20.06.2011 через відділ діловодства суду від відповідача 2 по справі надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач 2 проти задоволення позову заперечив та зазначив про відсутність вини відповідача 2, його протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками. При складанні протоколу ДАІ ані відповідача 1, ані відповідача 2 та жодного з їхніх працівників не було залучено для дачі пояснень щодо дорожньо-транспортної пригоди що сталась 10.12.2009. Матеріалами справи підтверджується встановлення шлагбауму відповідачем 1 з дотриманням всіх норм законодавства України та з отриманням всіх необхідних дозвільних документів та погоджень, а сам шлагбаум відповідає всім нормам безпеки для його використання. Згідно з п. 4 договору страхування № 26707 від 24.06.2009, укладеного між позивачем та ОСОБА_4, допущеними до управління застрахованого транспортного засобу можуть бути лише особи на законних підставах з водійським стажем понад трьох років та віком 23-65 років. Згідно з доданими до матеріалів справи документами ОСОБА_5 посвідчення водія видавалося 23.10.2007, тобто на час ДТП він мав водійський стаж менше трьох років. У такому випадку ДТП за участі особи, яка згідно із договором ОСОБА_6 не могла бути допущена до управління, не є страховим випадком, а виплата, яка була здійснена на ремонт пошкодженого транспортного засобу не є страховим відшкодуванням. Ані договором, ані чинним законодавством України не передбачено звернення позивача до відповідача 2 з вимогою щодо сплати коштів за Договором страхування. Страхувальник до цього часу не звертався до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування та не подавав усі необхідні для цього документи; відповідач 2 є неналежним відповідачем у справі.

Ухвалою суду від 20.06.2011 відкладено розгляд справи на 04.07.2011.

У звязку з виходом судді Грєхової О. А. з лікарняного, відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 01.07.2011, розгляд справи № 53/164 передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 04.07.2011 здійснено заміну Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «АІГ Україна»на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Чартіс Україна».

В судовому засіданні 04.07.2011 представником відповідача 1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової автотехнічної експертизи.

Ухвалою суду від 04.07.2011 зупинено провадження у справі до проведення судової автотехнічної експертизи та отримання висновку експертів.

23.01.2012 на адресу Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 7191/11-18 з висновком судової автотехнічної експертизи.

Ухвалою суду від 24.01.2012 поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.02.2012.

09.02.2012 через відділ діловодства суду від позивача по справі надійшло клопотання про виклик експертів до суду. Своє клопотання позивач обґрунтував тим, що в матеріалах справи знаходиться висновок, який протилежний висновку наданому експертом 23.01.2012.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, а також заслухавши з даного приводу думку представників відповідачів, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивач не навів переконливих доводів які б свідчили про необхідність задоволення клопотання позивача та виклик в судове засідання судового експерта.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2012 позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також представник позивача зауважив, що оскільки судом залучено до участі у справі відповідача 2 за клопотанням відповідача 1, то позовні вимоги стосуються як відповідача 1 так і відповідача 2.

Разом з тим, представник позивача на доказ зміни назви з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»надав суду копію витягу зі статуту Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», який зареєстрований Шевченківською РДА в м. Києві 16.03.2011 за номером запису 10741050033005568 та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації субєкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обовязково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 13.02.2012 надав суду письмові пояснення по справі, в яких проти задоволення позову заперечив.

13.02.2012 через відділ діловодства суду від відповідача 2 по справі надійшов письмовий відзив на позов в якому відповідач 2 проти задоволення позову заперечив.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.02.2012 в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2009 року між ЗАТ «Європейський Страховий Альянс»(позивач, зміна назви на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», що підтверджується копією витягу зі статуту Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», який зареєстрований Шевченківською РДА в м. Києві 16.03.2011 за номером запису 10741050033005568 та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено Договір страхування № 26707, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5, 10.12.2009 року, приблизно о 18 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1 по вул. Заньковецької, 4 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості, чим порушив п. 12.1 ПДР України, внаслідок чого допустив наїзд на паркувальний пристрій, в результаті чого задано матеріальну шкоду автомобілю.

11.12.2009 ОСОБА_4 звернулася до позивача із повідомленням про подію з транспортним засобом марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1.

15.12.2009 позивачем було складено протокол огляду транспортного засобу марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1, в якому позивач визначив характер пошкоджень зазначеного автомобіля.

Відповідно до рахунку-фактури № ЮА-3905 від 15.12.2009, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1 склала 124147,92 грн.

Постановою Печерського районного суду м. Києва № 3-55/10 від 05.02.2010 встановлено, що ОСОБА_5 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП, оскільки згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 9-5 від 27.01.2010 в його діях не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному звязку з виникненням цієї пригоди, тому судом не встановлено вину ОСОБА_5 та не вбачається в його діях складу правопорушення. Також в постанові встановлено, що у причинному звязку з виникненням ДТП стали дії третіх осіб, тобто обслуговуючого персоналу висувного засобу примусової зупинки транспорту (болард), який встановлений на вул. Заньковецької, 4 в. м. Києві, внаслідок чого й було пошкоджено автомобіль «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5.

Як вбачається із страхового акту № 1318/09/03/ТР25/00/2 від 26.02.2010, позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу автомобіля марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1 в розмірі 124147,92 грн.

На доказ виплати страхового суми для ремонту застрахованого автомобіля позивач надав суду належним чином завірені копії платіжних доручень: № 292 від 24.03.2010, № 114 від 15.03.2010, № 33 від 26.01.2010, № 293 від 25.03.2010.

Матеріали справи також свідчать, що позивач звертався до відповідача 1 з претензією № 227-227 від 15.07.2010 про виплату страхового відшкодування в розмірі 124147,92 грн. На доказ отримання претензії відповідачем 1 позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.07.2010.

Відповідач 1 відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування позивача не сплатив.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хелен Марлен”(відповідач 1) суми страхового відшкодування в розмірі 124 147,92 грн., оскільки пошкодження автомобіля марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1 сталося у звязку з несанкціонованим виїздом висувного засобу примусової зупинки транспорту, який належить відповідачу 1.

На доказ того, що висувний засіб примусової зупинки транспорту (болард) на вул. Заньковецької, 4 в. М. Києві встановлювався відповідачем 1 позивач надав суду належним чином завірені листи: № 1/324 від 02.02.2009 Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Печерського району Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в м. Києві та № 54-1238-9 від 22.01.2009 ВДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві про дозвіл відповідачу 1 на встановлення шлагбауму за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької,15/4.

Також дозвіл на встановлення шлагбауму за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької,15/4 було надано відповідачу 1 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, що підтверджується листом № 0623/1/09 від 26.02.2009.

В матеріалах справи знаходиться копія Договору № КИ-12-03-09 від 12.03.2009 укладеного між відповідачем 1 та ТОВ «ПСТ Автоматик»про поставку та встановлення автоматичного висувного стовпу та стаціонарних стовпів.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, права і обовязки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобовязання, а саме із зобовязання, спричиненого заподіянням шкоди.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина є умовою деліктної відповідальності юридичної особи. У зобовязаннях із заподіяння шкоди вина юридичної особи виявляється у винних діях чи бездіяльності її працівників, вчинених під час виконання ними своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зобовязання із заподіяння шкоди являє собою цивільно-правове зобов'язання, відповідно до якого потерпілий має право вимагати від боржника (особи, що заподіяла шкоду) цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом відшкодування збитків.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

При вирішенні даного спору суд враховує розяснення Вищого господарського суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” в яких зазначається про розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

А на відповідача покладено тягар доказування того, що в діях його працівника відсутня вина у заподіянні шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує постановою Печерського районного суду у справі № 3-55/10 від 05.02.2010, відповідно до якої ОСОБА_5 звільнено від адміністративної відповідальності у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також у вказаній постанові судом встановлено, що у причинному звязку з виникненням ДТП стали дії третіх осіб, тобто обслуговуючого персоналу даного засобу примусової зупинки транспорту (боларду), що встановлено по вул. Заньковецької, 4 в м. Києві, внаслідок чого й було пошкоджено автомобіль марки Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1. Крім того 20.12.2010 адвокатом ОСОБА_7 подано запит до Державної автоінспекції Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві про надання інформації про наявність дозволу на встановлення дорожнього знаку «Вїзд заборонено»на вїзді у внутрішній двір будинку на вул. Хрещатик, 14 зі сторони вул. Заньковецької,4.

Листом № 54/10 від 28.12.2010 Управління державної автомобільної інспекції Головного управління в м. Києві МВС України надало відповідь, в якому повідомило, що Державтоінспекцією району дозволу на встановлення дорожнього знаку «Вїзд заборонено»при заїзді у двір будинку № 15, по вул. Хрещатик зі сторони вул. Заньковецької, 4 не видавалося.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Як вбачається з п. 2.6. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Також необхідно зазначити, що знак "В'їзд заборонено" було встановлено на ділянці вул. Заньковецької відповідно до припису № 013 від 18.07.2005р. Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві, який було додано до супровідного листа КП «Київвдорсервіс»№ 12/169 від 26.01.2011 (копії в матеріалах справи).

На підставі ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

В силу ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З огляду на клопотання відповідача 1 ухвалою суду від 04.07.2011 зупинено провадження у справі до проведення судової автотехнічної експертизи та отримання висновку експертів.

На вирішення експерта по проведенню автотехнічної експертизи поставлено наступні питання: 1) Як повинен був діяти водій ОСОБА_5, який керував транспортним засобом Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1, в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?; 2) Чи відповідали дії водія ОСОБА_5, який керував транспортним засобом Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1, технічним вимогам Правил дорожнього руху?; 3) Чи мав водій ОСОБА_5, який керував транспортним засобом Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1, право проїзду в арку в Пасаж з боку вул. Заньковецької, 4 (на місці знаходження шлагбауму), враховуючи наявність дорожнього знаку 3.21. “В'їзд заборонено”?

Згідно зі ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи здійснені судовим експертом висновки суд вважає, що вони стосуються предмету спору, а тому даний висновок є належним та допустимим доказом.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 7191/11-52 від 23.01.2012 встановлено, що: в даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій автомобіля Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5. повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.1.5; 12.1 Правил дорожнього руху (ПДР) та у відповідності з вимогами дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено" розділу 33. Дорожні знаки ПДР; водій автомобіля Мерседес ОСОБА_5, з технічної точки зору, не мав право проїзду в арку в пасажу з боку вул. Заньковецької, 4 (на місці знаходження шлагбауму), враховуючи наявність дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено"; з технічної точки зору в діях водія автомобіля Мерседес ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п.п. 1.5 та 12.1 ПДР та вимог дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено" розділу 33 Дорожні знаки ПДР.

Тобто, вказаним висновком судового експерта повністю спростовано доводи позивача стосовно відсутності в діях ОСОБА_5 порушень ПДР України.

Висновок експерта № 9-5 від 27.01.2010 Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, який був покладений в основу постанови Печерського районного суду м. Києва № 3-55/10 від 05.02.2010, до уваги судом не приймається, оскільки при дослідженні вказаного висновку судом встановлено, що при проведенні вказаної експертизи не досліджувалась технічна документація, що описує принцип його роботи.

Так, в офіційному листі № 1 від 10.05.2011 виробник шлагбауму в Україні ТОВ «ПСТ Автоматик»(постачальник по Договору № КИ-12-03-09 від 12.03.2009 про поставку та встановлення автоматичного висувного стовпу та стаціонарних стовпів відповідачу 1 та офіційний виробник шлагбауму) повідомив, що в панелі керування шлагбаумом є функція прив'язки до світлофора, який є складовою комплектуючою частиною шлагбауму (зелене світло світлофора, загорається тільки після повного опускання стовпчика, що є сигналом для водія про можливість безперешкодного проїзду); швидкість підняття та опускання стовпа складає 80 мм/сек; даний стовп обладнаний індукційною петлею, яка спрацьовує на опускання стовпа під час його підйому, якщо на неї наїжджає автомобіль, незалежно від команди пульту дистанційного керування.

Листом № 2 від 10.05.2011 ТОВ «ПСТ Автоматик»повідомило, що по візуальному огляду шлагбаума (автоматичного висувного стовпу DK 500) та його пошкоджень, що виникли внаслідок наїзду на нього автомобіля 10.12.2009, з урахуванням характеристик шлагбауму він був пошкоджений при зіткненні з автомобілем, коли знаходився у верхній точці його закриття, тобто був повністю піднятий та горіло червоне світло світлофора.

При дослідженні всіх наданих сторонами у справі доказів суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача 1 в пошкодженні автомобіля Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1, натомість висновком експертизи встановлено, що пошкодження вказаного автомобіля повязано саме з порушенням водієм ОСОБА_5 Правил Дорожнього руху України.

Крім того, необхідно зазначити, що страховик може пред'явити вимогу до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто така особа (відповідальна за завдані збитки) повинна бути саме суб'єктом відповідальності .

Це означає, зокрема, що в даному випадку мають бути в наявності необхідні умови притягнення такої особи до відповідальності (протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок, вина (крім випадків, коли відповідальність настає незалежно від вини).

Відтак, за недоведеності належними та допустимими доказами протиправної поведінки і вини обслуговуючого персоналу засобу примусової зупинки транспорту (болард) ТОВ «Хелен Марлен», що спричинило пошкодження транспортного засобу Мercedes-Benz GL 500, д.н. НОМЕР_1, позов до відповідача 1 задоволенню не підлягає.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Чартіс Україна” в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 124 147,92 грн. необхідно зазначити наступне.

Свою позовну заяву до відповідача 2 позивач обґрунтовує тим, що відповідальність відповідача 1 була застрахована відповідачем 2.

12.02.2009 між ТОВ «Хелен Марлен», ТОВ «Монте Наполеоне», ТОВ Торнабуоні та ЗАТ СК «АІГ Україна»(правонаступником є ПАТ «СК «Чартіс Україна») укладено Договір страхування № 22320029-02, предметом страхування якого є майнові інтереси страхувальника (в тому числі відповідача 1), повязані з відшкодуванням страховиком (відповідач 2) третім особам збитків, що настали у звязку з цього цивільною відповідальністю перед третіми особами (включаючи орендодавців у відношенні шкоди життю та/або здоровю), як більш детально зазначено у статті 3 предмети страхування умов страхування проте з урахуванням усіх положень, виключень, особливих умов та обмежень зазначених у цьому договорі (розділ 9 Договору № 22320029-02).

Відповідно до статті 3 умов страхування Договору № 22320029-02 предметами страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та повязані із компенсацією збитків чи відшкодування шкоди третім особам спричинених їм діями (бездіяльністю) з боку страхувальника, на основі предявлених законних претензій з боку третіх осіб про захист своїх прав або інтересів, що охороняються законом, які заявляються у відповідності та на основі норм діючого законодавства України.

Оскільки, як встановлено раніше, позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача 1 законних та охоронюваних інтересів позивача, то і відповідач 2 у відповідності до вимог Договору № 22320029-02 не зобовязаний відшкодовувати в порядку регресу страхову суму в розмірі 124 147,92 грн., як компенсацією збитків чи відшкодування шкоди третім особам спричинених їм діями (бездіяльністю) з боку відповідача 1.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Як вбачається з акту здачі-приймання висновку судового експерта від 23.01.2012, ціна експертизи становить 2812,80 грн., яка була сплачена відповідачем 1.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з позивача на користь відповідача 1 підлягають стягненню витрати повязані з проведенням експертизи в розмірі 2 812,80 грн., оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (01004, м. Київ, вул. Горького, 9, кв. 2, ідентифікаційний код 26052299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хелен Марлен” (03150, м. Київ, вул. Горького, 48, ідентифікаційний код 30021171) 2 812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 80 коп. витрат на проведення експертизи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А. Грєхова

Повне рішення складено 16.02.2012