Рішення № 21443802, 14.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/299-201214.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд"

ДоЗакритого акціонерного товариства "Гастрономторг"

Простягнення 4 920,04 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 31.12.2011р.)

від відповідачане зявився

В судовому засіданні 14.02.2012р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Гастрономторг" про стягнення 4920, 04 грн., з яких 3817,00 грн. основної заборгованості за Договором поставки №979-10 від 12.02.2010р., 300,82 грн. пені, 20% річних в розмірі 477, 25 грн., 270,97 грн. - 7% штрафу за прострочення виконання грошового зобовязання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №979-10 від 12.02.2010р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 526, 530, 611, 691, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230-232 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/299-2012, розгляд справи призначено на 14.02.2012 року.

В судове засідання 14.02.2012 року відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні надав додаткові матеріали по справі, витребувані судом, а також оригінали документів для огляду в судовому засіданні, надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд»(далі по тексту Позивач, Постачальник за Договором) та Закритим акціонерним товариством «Гастрономторг»(далі по тексту Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки №979-10 (далі по тексту - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Постачальник зобовязується передати у власність Покупця алкогольні напої, надалі Товар, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання Товару, при узгодженні замовлення на Товар. Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на Товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю (п. п. 3.2., 3.5. Договору).

Кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видаткові накладній на товар (п. 4.1. Договору).

Ціна на Товар визначена у Прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар. Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії Договору згідно видаткових накладних на Товар (п. п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору).

Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати. Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п. п. 6.1., 6.2. Договору).

У відповідності до п. 9.6. Договору, даний договір чинний (строк дії) протягом 2 років з дати укладення.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві на виконання умов Договору Відповідачу поставлено товар на суму 4771, 62 грн. згідно видаткових накладних №32017/32204 від 24.03.2011р. на суму 3080,40 грн., №32019/32205 від 24.03.2011р. на суму 774, 36 грн., №32021/32206 від 24.03.2011р. на суму 916, 86 грн., який частково оплачено Відповідачем на суму 900, 62 грн.

Виходячи з наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3817, 00 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 300,82 грн. пені, 477, 25 грн. 20% річних, 270,97 грн. 7% штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №979-10 від 12.02.2010р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 4771, 62 грн., згідно видаткових накладних №32017/32204 від 24.03.2011р. на суму 3080,40 грн., №32019/32205 від 24.03.2011р. на суму 774, 36 грн., №32021/32206 від 24.03.2011р. на суму 916, 86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, оригінали яких надано для огляду в судовому засіданні.

За твердженням Позивача, поставлений товар Відповідачем оплачено частково на суму 900,62, сума заборгованості станом на момент розгляду справи складає 3871, 00 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

З урахуванням дати поставки товару та положень п. 6.1. Договору, строк оплати вартості отриманого Відповідачем товару на суму 3871, 00 грн. настав 08.05.2011р.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 3871,00 грн. Відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 3871,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 6.1. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 3817, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 300, 82 грн. пені (за період з 09.05.2011р. по 07.11.2011р.) та 477,25 грн. 20% річних (за період з 09.05.2011р. по 19.12.2011р.), 270,97 грн. 7% штрафу.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично надані послуги. У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося. При цьому штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України та різними видами штрафних санкцій відповідно до норм ГК України.

Згідно зі ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у звязку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача пені і штрафу, протирічить основному принципу Конституції України щодо неможливості застосування до винної особи відповідальності двічі.

За таких обставин, враховуючи викладене суд відмовляє у стягненні 300,82 грн. пені, оскільки застосування за невиконання грошового зобов'язання і пені, і штрафу одночасно є неправомірним та суперечить приписам наведених норм та нормам Конституції України, зокрема.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, наприклад, у постанові від 12.07.07. № 13/710-06.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 270,97 грн. у відповідності до п. 7.1 Договору, оскільки прострочення оплати відбулося понад тридцять днів.

Щодо заявленої вимоги про стягнення 20% річних у розмірі 477,25 грн. то суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 9.2. Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з норм ст. 625 ЦК України 3% річних є за своєю правовою природою негативними процентами (платою) за неправомірне (повязане з порушення зобовязання) користування чужими грошовими коштами. При цьому, норми ст. 625 ЦК України надають право сторонам у цивільному правовідношенні змінювати за погодженням сторін, розмір процентів, встановлений законом.

Разом з тим, Господарський кодекс України встановлює спеціальні норми для субєктів господарських правовідносин та надає право сторонам у господарських правовідносинах погоджувати розмір відповідальності тільки за умови, що він не встановлений законом.

Так, відповідно до ч. 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що між сторонами у справі склалися саме господарські правовідносини, суд застосовує норми ГК України як спеціальної норми законодавства по відношенню до загальних норм, встановлених ЦК України.

З огляду на те, що розмір негативних процентів встановлено законом, а саме ст. 625 ЦК України, враховуючи прострочення відповідачем грошового зобовязання щодо оплати поставленого товару, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних з простроченої суми за період з 09.05.2011 року по 19.12.2011 року., що становить 71,59 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд»підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Гастрономторг» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; код ЄДРПОУ 32486086; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2; код ЄДРПОУ 36899012) 3817 (три тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 270 (двісті сімдесят) грн. 97 коп. штрафу, 71 (сімдесят одна) грн. 59 коп. відсотків річних, 1206 (одна тисяча двісті шість) грн. 57 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Г.П. Бондаренко

Повний текст рішення складено: 16.02.2012р.