Рішення № 21443790, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/53313.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення 8721, 96 грн. в порядку регресу

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 471/18 від 17.03.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.12.2011р.);

В судовому засіданні 13.02.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) в порядку регресу матеріального збитку в сумі 8721, 96 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1313-а/08 До від 17.08.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ЗАЗ Daewoo, державний НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просив стягнути з відповідача суму в розмірі 8721, 96 грн. в судовому порядку.

В ході розгляду справи, враховуючи заперечення відповідача з приводу включення до суми виплаченого страхового відшкодування податку на додану вартість, який не є збитком, що завданий застрахованому у позивача автомобілю у ДТП 16.09.2008р., позовні вимоги уточнені. Згідно з поданою заявою, позивач просив розглянути вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 7268, 30 грн..

Відповідачем позову не визнано, надано відзив на позов в якому зазначено про недоведеність розміру збитку завданого автомобілю застрахованому позивачем по сумі виплаченого ним страхового відшкодування.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо проведення у справі судової експертизи відзначаючи про можливість вирішення спору на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 1313-а/08 До від 17.08.2008р. у ЗАТ «СК «Веско», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3, вигодонабувач АКІБ «УкрСиббанк».

Згідно довідки 4-го міжрайонного ВДАІ при ГУМВС України в Донецькій області, 16.09.2008р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля ЗАЗ Daewoo, державний НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 8.4, 16.11, 16.14 Правил дорожнього руху України якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15.10.2008р., справа 3-19832/2008р..

При цьому, суд бере до уваги зауваження відповідача з приводу невірного зазначення номеру автомобіля Toyota, що в даному випадку має місце у довідці ДАІ (замість НОМЕР_1, зазначено НОМЕР_2), оскільки матеріалами справи підтверджено, що автомобіль за участю якого сталась ДТП 16.09.2008р. мав номерний знак НОМЕР_1.

За страховим випадком ДТП що сталась 16.09.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1313-а/08 До-1 від 19.06.2009р. по договору страхування № 1313-а/08 До від 17.08.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 8721, 96 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 814 від 26.06.2009р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, визначено страховою компанією згідно складеного кошторису збитків від 05.03.2009р., розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 19.06.2009р..

Враховуючи заперечення відповідача, суд приймає до уваги що отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 16.09.2008р. підтверджується матеріалами справи, а включений до розрахунку суми збитку, податок на додану вартість не заявляється позивачем до стягнення з відповідача з урахуванням поданих уточнень, у звязку з чим складений розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ Daewoo, державний НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/0245648).

Вина водія який керував автомобілем ЗАЗ Daewoo, державний НОМЕР_2 підтверджується постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15.10.2008р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/0245648), а до ПАТ «СК «АХА Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 1313-а/08 До від 17.08.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Toyota RAV 4, державний НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/0245648) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза 0 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 7268, 30 грн. виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регрес на вимога за вих. № 881 від 18.04.2011р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 27.04.2011р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (наявне в матеріалах справи).

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, р/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 20474912) 7268, 30 грн. (сім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 30 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.02.2012