Рішення № 21443700, 09.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/57909.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Епро»

Простягнення 105208,96 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Епро»про стягнення 105208,96 грн., а саме: 84993,99 грн. заборгованості, 13318,44 грн. пені, 4318,77 грн. інфляційних, 2577,76 грн. трьох процентів річних за договором № 05-04/10 від 12.05.2010 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 23.12.2011 р. порушено провадження у справі № 6/579, розгляд останньої призначено на 23.01.2012 р.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.01.2012 р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Епро»є: 01001, м. Київ, проспект 40 річчя Жовтня,100/2.

За таких обставин, розгляд справи було відкладено на 09.02.2012 р. та направлено відповідачу ухвалу суду від 23.01.2012 р. на нову адресу.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.05.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Епро»(покупцем) було укладено договір № 05-04/10(далі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його вартість на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем через 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю.

На виконання Договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 181653,73 грн.

Покупець оплату поставленого товару здійснив частково на суму 96659,74 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 84993,99 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 84993,99 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення зобовязання відповідачем на суму 84993,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 84993,99 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Позивачем визначено, що період прострочення оплати з 08.12.2010 р. по 12.12.2011 р..

Відповідно до п. 5.7 Договору в разі прострочення оплати, товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 13318,44 грн. пені.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 4318,77 грн. інфляційних (89312,76 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 2577,76 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Епро»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 35508196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТІ Україна»(03113, м. Київ, вул. Туполєва, 19, код 32711330) 89312,76 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2577,76 грн. трьох процентів річних, 13318,44 грн. пені, 2104,18 грн. судового збору.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 15.02.2012 р.