Рішення № 21443663, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/52613.02.12 За позовом          Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»»

до           Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія

«Інвестсервіс»

про           стягнення грошових коштів в порядку регресу

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 670-12 від 20.12.2011р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 13.02.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(надалі ТДВ «Альянс Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі ПАТ «УІСК «Інвестсервіс», відповідач) в порядку регресу збитків у розмірі 6116, 13 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «Альянс Україна»на підставі договору добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0070469 від 10.04.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Suzuki, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу –автобуса Ікарус, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6116, 13 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 11.01.2012р. наявна у матеріалах справи).

Ухвалу суду про порушення провадження у справі отримано відповідачем 10.01.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.12.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0070469 від 10.04.2008р. у ТДВ «Альянс Україна», застраховано автомобіль Suzuki, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2.

Згідно довідки УДАІ при ГУ МВСУ України в Черкаській області № 8342201 про дорожньо-транспортну пригоду, 19.02.2009р. мала місце дорожньо-транспортна пригода –зіткнення за участю автобуса Ікарус, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та Suzuki, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 24.02.2009р., справа 3-730/09.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Suzuki, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 1433/09 експертного автотоварознавчого дослідження, що складений 09.03.2009р. суб'єктом оціночної діяльності –судовим експертом-товарознавцем ОСОБА_4 (свідоцтво № 35 від 29.09.2005р. видане Міністерством юстиції України), складає 6631, 91 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 19.02.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 200-7177-09 від 18.03.2009р. по договору страхування № 200.0070469 від 10.04.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 6626, 13 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 3620 від 23.03.2009р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автобус Ікарус, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Suzuki, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»про що укладено договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/4860852.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автобусом Ікарус, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 24.02.2009р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автобуса Ікарус, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/4860852).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Suzuki, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/4860852), а до ТДВ «Альянс Україна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 200.0070469 від 10.04.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов’язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Suzuki, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу –автомобілю Suzuki, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 19.02.2009р., що визначений висновком № 1433/09 експертного автотоварознавчого дослідження, що складений 09.03.2009р. та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту передбаченого договором страхування (поліс ВВ/4860852).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/4860852) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза – 510 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 6116, 13 грн. (6626, 13 грн. –510 грн.) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога за вих. № Н-05/01 від 04.01.2010р., міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 05.01.2010р., що підтверджується квитанцією кур’єрської доставки.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04655, м. Київ, Кудрявський узвіз, б. 5-Б, оф. 208, ідент. код 23498273) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська 8/10, ідент. код 32253696) 6116, 13 грн. (шість тисяч сто шістнадцять гривень 13 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 15.02.2012