Рішення № 21443409, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/25706.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" ДоПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

Простягнення 11 680,46 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник (дов. № 0315 від 16.05.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 представник (дов. № 85D/2011 від 11.03.2011 р.) СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення з останнього страхового відшкодування в сумі 11 680,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.11 р. порушено провадження у справі № 59/257 та призначено справу до розгляду на 16.01.2012 р.

06.01.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання відзиву на позовну заяву.

Клопотання задоволено, в судовому засіданні оголошена перерва до 06.02.2012 р.

06.02.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог вказуючи на те, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) № 105954 від 13.04.2010 р. гр. ОСОБА_3, яка не є власником пошкодженого/застрахованого ТЗ (власник ТЗ ОСОБА_4). Будь-якого погодження з власником ТЗ стосовно спрямування суми страхового відшкодування не проводилось, що суперечить умовам вказаного Договору.

Одержувач страхового відшкодування (ОСОБА_3) жодним чином не має права будь-якої вимоги до ПАТ "СК "Універсальна" (як до особи, відповідальної за завдані збитки в межах ліміту відповідальності), адже не є потерпілою особою.

Таким чином, до позивача право вимоги в порядку регресу не перейшло.

Також згідно Звіту № 692/10 про оцінку КТЗ від 15.06.2010 р. вартість матеріального збитку включає в себе податок на додану вартість (ПДВ). Оскільки кошти позивач виплачував безпосередньо страхувальнику, а докази фактичного проведення ремонту ТЗ в матеріалах справи відсутні, в такому випадку із виплаченої суми відшкодування слід вирахувати закладений в неї ПДВ (1946,74 грн.). Таким чином, сума вимоги позивача мала б становити 9733, 72 грн. (11680, 46 - 1946,74).

В судовому засіданні 06.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2010 р. між ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105954, згідно якого ПАТ "СК "ПЗУ Україна" взяло на себе зобов'язання відшкодувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві, 30.05.2010 р. на вул. Луговій, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Mіцубісі", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу "Тойота", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.07.2010 р.

30.05.2010 р. до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" звернувся страхувальник із заявою про пошкодження транспортного засобу в звязку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 1059544.

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 692/10 від 15.06.2010 р. вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Тойота", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 15 212,93 грн.

06.07.2010 р. ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" згідно із умовами договору, на підставі Страхового акту № UA2010053000003/L01/01 від 30.06.2010 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи зі звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 692/10 від 15.06.2010 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 11 680, 46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7771 від 06.07.2010 р. (за вирахуванням вартості матеріального збитку завданого під час іншого ДТП в розмірі 3532,47 грн.).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 11680,46 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Mіцубісі", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Тойота", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_5

Вина водія ОСОБА_5, який керував автомобілем "Mіцубісі", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.07.2010 р.

Однак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Mіцубісі", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ "СК "Універсальна" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/8510457).

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Тойота", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8510457), а до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 105954 перейшло право вимоги, яке ОСОБА_3 мала до ОСОБА_5, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 692/10 від 15.06.2010 р. вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Тойота", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 15 212,93 грн. з ПДВ.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8510457) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник.

Також, згідно статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Як встановлено судом, відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 692/10 від 15.06.2010 р. вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Тойота", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 15 212,93 грн., що складається з витрат на ремонт в розмірі 12 677,45 грн. та 2 235,45 грн. ПДВ. (без врахування вартості матеріального збитку завданого під час іншого ДТП в розмірі 3532,47 грн. витрати на ремонт в розмірі 11680,46 та 1946,74 грн. - ПДВ).

Оскільки страхувальник, який отримав страхове відшкодування в розмірі 11 680,72 грн. з врахуванням суми ПДВ, не є платником податку на додану вартість, та позивачем не надано доказів сплати цих коштів за проведення ремонтних робіт та придбання запчастин у організації, яка є платником податку на додану вартість, суд вважає, що розмір виплаченого страхового відшкодування в розмірі 11 680,46 грн. є перевищенням розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, тому підстави для стягнення з відповідача коштів в розмірі 1 946,74 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи визначені полісом ВС/8510457 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9223,72 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Заперечення відповідача стосовно виплати позивачем страхового відшкодування не власнику пошкодженого автомобіля а страховику, не приймаються судом до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі вищевикладеного, виплата страхового відшкодування саме страхувальнику - ОСОБА_3 є цілком правомірною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам закону та договору, оскільки згідно договору страхування № 105954 від 13.04.2010 р. вигодонабувача не призначено, що вбачається з умов договору та заяви про настання страхового випадку від 01.03.2010 p., а також страхувальником у заяві від 01.06.2010 р. чітко вказано форму виплати страхового відшкодування.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48 А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) шкоду у розмірі 9 223 (дев'ять тисяч двісті двадцять три) грн. 72 коп., судовий збір в розмірі 1 114 (одну тисячу сто чотирнадцять) грн. 62 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 13.02.2012 р.