Рішення № 21443328, 08.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/44608.02.12 За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

До:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

Про стягнення 10705,98 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов № 003 від 03.01.12 р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 05-2012 від 01.01.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 10 705,98 грн.

Ухвалою суду від 19.12.11 р. було порушено провадження у справі № 37/446 та призначено її розгляд на 25.01.12 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 25.01.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 19.12.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.11 р. не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення йому рекомендованого поштового відправлення, згідно з яким він отримав 29.12.11 р. ухвалу суду від 19.12.11 р. № 37/446.

З метою надати можливість відповідачу належним чином реалізувати свої процесуальні права, а також у звязку з необхідністю витребувати у позивача додаткові документи у справі, господарський суд відклав розгляд справи № 37/446 на 08.02.12 р.; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позов з доказами, якими обґрунтовуються його пояснення, та доказами його направлення позивачу.

У судовому засіданні 08.06.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.12 р. заперечив проти позову, посилаючись на те, що у нього відсутні кольорові фотокартки транспортного засобу у звязку з чим він не може визначити суму завданих збитків.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.11 р. в м. Горлівка Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, під час обгону не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем, що рухався в попутному напрямку, «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, складена відділом ДАІ Горлівського міського управління № 8854521 та постанова Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25.08.11 року в адміністративній справі № 3/0536/993/2011, відповідно до якої ОСОБА_4. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 25.08.11 року в адміністративній справі № 3/0536/993/2011, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_4. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0303644.061 від 15.04.2011 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки ««ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, замовив у Центру нзалежних експертиз, проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

10.08.11 р. було складено протокол огляду транспортного засобу «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1.

16.08.11 р. Центром незалежних експертиз надано висновок авто товарознавчого дослідження спеціаліста № 1062/11-08 автомобіля «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, складеним оцінювачем ОСОБА_5 (кваліфікація судового експерта-автотоварознавця, свідоцтво № 197. № 1086 Міністерства Юстиції України; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 204 ФДМУ; сертифікат субєкта оціночної діяльності № 8984/09 ФДМУ), складеним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, становить 13479,14 грн.

На підставі заяв страхувальника від 04.08.11 р., від 22.08.11 р., рахунка на оплату № 416 від 22.08.11 р., наряду-замовлення № куз 362 від 11.08.11 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 2935.206.11.01.01 від 09.09.11 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 11705,98 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0303644.061 від 15.04.2011 р. виконав належним чином, перерахувавши суму страхового відшкодування (з вирахуванням франшизи у розмірі 1758,00 грн.) платіжним дорученням № 4091 від 28.09.2011 р. суму страхового відшкодування в розмірі 11705,98 грн. власнику автомобіля «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3

Враховуючи те, що постановою Микитівського районного суду м. Горлавка Донецької області від 25.08.2011 року в адміністративній справі № 3/0536/993/2011. ОСОБА_4., який керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВА/0932211 (франшиза 1 000,00 грн.).

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування»на підставі договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0303644.061 від 15.04.2011 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.08.11 р. в м. Горлівка Донецької області, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власнику автомобіля «ZAZ Forza», державний номер НОМЕР_1, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10705,98 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування»було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»регресну вимогу (вих. № 01-02-1250 від 24.10.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10705,98 грн.

Проте приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що у нього відсутні кольорові фотокартки транспортного засобу, у звязку з чим він не може визначити суму завданих збитків.

Однак судом не приймаються дані доводи відповідача, оскільки ним не було проведено зі своєї сторони незалежної експертизи щодо визначення понесених збитків та не було надано суду доказів у спростування обставин, викладених у позовній заяві, зокрема, щодо розміру завданої шкоди.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10705,98 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 116, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 підїзд, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»(вулиця Десятинна, 4/6, м. Київ, 01025, ідентифікаційний код 30968986) 10 705 (десять тисяч сімсот пять) грн. 98 коп. збитків в порядку регресу та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 13.02.2012 р.