Рішення № 21443225, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/379

07.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР. ОЕТКЕР"

до Дочірнього підприємства "Продмережа"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДР. ОЕТКЕР" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення боргу з Дочірнього підприємства "Продмережа"(далі - відповідач) за поставлений і неоплачений товар.

Ухвалою суду порушено провадження у справі, сторони зобов'язано вчинити дії надати документи розгляд справи призначено на 13.10.11.

В ході розгляду справи, відповідно до ст. 41 ГПК України з метою роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 року провадження у справі № 13/379 зупинялося у зв’язку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи.

До Господарського суду міста Києва надійшла справа № 13/379 та супровідний лист, згідно якого ухвала Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 року по справі № 13/379 залишена без виконання у зв’язку з тим, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДР. ОЕТКЕР" не було оплачено попередню вартість за виконання експертизи у встановлений законодавством термін.

Обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 13/379, усунені, а тому провадження у справі № 13/379 поновлено, розгляд справи призначено на 17.01.2012 року.

17.01.2012 року в судове засідання представники сторін не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та з метою отримання додаткових доказів по справі, суд відкладає розгляд справи.

У зв’язку з перебуванням судді Курдельчука І.Д. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року справу № 13/379 було передано для розгляду судді Станіку С.Р. розгляд справи призначено на 07.02.12.

У зв’язку з поверненням судді Курдельчука І.Д. з відпустки, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.02.12 справу № 13/379 було передано для розгляду судді Курдельчуку І.Д.

07.02.12 представники сторін в судове засідання не з’явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін надані в судових засіданнях в які вони з’являлись, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 428.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, та у відповідності із замовленням Покупця, поставити Товар, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Відповідно до п.10.1. Договору даний Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.09 року.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Товар поставляється Постачальником у відповідності з Замовленням Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначеній в Замовленні.

Перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі Покупця та підписання накладної (п.5.1 Договору)

Покупець оплачує Товар, що поставляється, за цінами, погодженими Сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. (п.7.1. Договору)

Пунктом п.7.3 Договору встановлено, загальна сума цього Договору складається з сум накладних, по яких була здійснена поставка Товару.

Оплата за Товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника після його реалізації кожні 30 днів. (п.7.4 Договору)

Зобов’язання Покупця по оплаті Товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку, якщо інше не передбачено Договором.(7.6. Договору)

Як стверджує позивач, вказані договірні відносини були пролонговані укладенням аналогічного за формою і змістом Договору № 421 від 01.01.10 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Посилання на продовження дії договору №428 від 01.01.09 з укладенням договору №421 від 01.01.10 суд не приймає , оскільки зміст договорів № 428 та №421 не має таких умов.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов договору №428 протягом часу з 25.11.2009 року по 31.12.09 позивачем було поставлено товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: № ДО-03033 від 25.11.09, № ДО-03196 від 09.12.09, № ДО-03210 від 11.12.09, № ДО-03266 від 16.12.09, № ДО-00015 від 05.01.10, № ДО-00201 від 29.01.10, № ДО-00354 від 12.02.10, № ДО-01934 від 01.07.10, № ДО-02347 від 05.08.10, № ДО-03203 від 13.10.10, № ДО-03234 від 014.10.10, № ДО-03566 від 03.11.10.

На виконання умов договору № 421 в період з 01.01.10 по 03.11.2010 року позивачем було поставлено товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: № ДО-00015 від 05.01.10, № ДО-00201 від 29.01.10, № ДО-00354 від 12.02.10, № ДО-01934 від 01.07.10, № ДО-02347 від 05.08.10, № ДО-03203 від 13.10.10, № ДО-03234 від 014.10.10, № ДО-03566 від 03.11.10.

В цілому товар поставлено на загальну суму 14 412, 17 грн

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженими особами відповідача.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

30.08.2011 року Позивач направив Відповідачу претензію № 30/08/11в якому просить Дочірнє підприємство "Продмережа" виконати свої зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДР. ОЕТКЕР" та перерахувати на їхній рахунок суму боргу в розмірі 14 412, 17 грн.

Після подання позовної заяви від 14.09.11, Відповідач 15.09.2011 сплатив 4 000, 00 грн. основної суми боргу, що підтверджується банківською випискою та актом перевірки розрахунків від 14.10.11. Отже, в цій частині провадження у справі слід припинити з підстав п. 1-1 ст.80 ГПК України.

Як встановив суд, Відповідачем грошові кошти за товар поставлений на рахунок Позивача перераховані не в повному обсязі, сума заборгованості складає 10412,17 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором № 428 від 1.01.2009 р.та Договором 421 від 01.01.2010 у сумі 10 412,17 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В позовній вимозі Позивач також просить стягнути з відповідача штрафні санкції згідно ч.6 ст.231 ГК України, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.

В ході розгляду справи позивач і відповідач надали документи та пояснення, якими неможливо встановити розмір оплати кожної з видаткових накладних, що унеможливлює проведення перевірки правильності розрахунку неустойки, інфляційних втрат , 3% річних та правильного вирішення спору.

Також позивачем не було надано суду детальний розрахунок заборгованості та нарахування штрафних санкцій.

Суд призначав судову експертизу відповідно до ст. 41 ГПК України для роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський

27.12.2011 року до Господарського суду міста Києва надійшла справа № 13/379 та супровідний лист, згідно якого ухвала Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 року по справі № 13/379 залишена без виконання у зв’язку з тим, що позивачем не було оплачено попередню вартість за виконання експертизи у встановлений законодавством термін.

У зв’язку з несистематичною оплатою кожної з видаткових накладних не можливо встановити період в якому виникла заборгованість. Разом з тим ні позивач ні відповідач не надали належних і допустимих доказів на підставі яких вбачалось би за можливе здійснити перерахунок судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 10 412,17 грн., основного боргу. Заперечення Відповідача викладені в відзиві на позовну заяву від 31.10.2011 спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються. А у іншій частині вимоги позивача залишились не доведеними.

Крім того, на відповідача покладається 1789,80 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем були надані належні докази понесених відповідних витрат на суму 3000 грн.

Судові витрати віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Дочірнього підприємства "Продмережа" 4 000, 00 грн основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Продмережа"(04116, м.Київ, вул. Маршала Рибалка, б. 10/8, корп.3) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР. ОЕТКЕР" (01013, м. Київ, вул.Пирогова, 10, офіс, 6, код 32553204) 10 412, 17 грн. основного боргу, 104,40 грн. державного мита, 140,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1789,80 грн. витрат на оплату послуг адвоката .

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук