Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 4/55707.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська охоронна-страхова компанія» До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»
Простягнення 24324,41 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Поліщук Т.А.
Від відповідача Пилипець А.Ю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»24324,41 грн. відшкодування в порядку регресу.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.
В судовому засіданні 07.02.2012р. представник відповідача надав клопотання про витребування у Соломянському районному суді міста Києва справу про адміністративне правопорушення.
Суд не задовольняє клопотання відповідача, оскільки в матеріалах справи міститься постанова Соломянського районного суду, яка набрала законної сили та не була оскаржена відповідачем.
Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21 травня 2009р. між Акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_1 був укладений Договір страхування наземного транспорту (крім залізничного) № КИ.ДМт06-01.55259, відповідно до якого, в період з 01.06.09 р. по 31.05.10 р. під страховим захистом знаходився автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_1
21.12.2009 р. о 07:50 на вул. Волинська в м. Києві сталося зіткнення автомобілів «КІА», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під його ж керуванням, і «ГАЗ 3302», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
За даними відділу ДАІ з обслуговування Соломянського району м. Києва, причиною дорожньо-транспортної пригоди виявились необачні дії водія ОСОБА_2 ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ 3302», державний номер НОМЕР_2, при повороті ліворуч з пр-ту Повітрофлотський на вул. Волинська, на дозволяючий сигнал світлофора, не надав дорогу автомобілю «КІА», державний номер НОМЕР_1, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого зіткнувся з ним, чим порушив п.16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою KM України від 10.10.01 р. № 1306, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.01.10 р. було визнано вину ОСОБА_2 та застосовано заходи адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток страхувальнику ОСОБА_1.
Сума збитку підтверджується Звітом про визначення вартості матеріального збитку № С-1481 від 25.12.09 p., і складає 34 191грн. 42 коп.
За розрахунком Позивача, в зв'язку з настанням страхової події - збиток внаслідок ДТП - Позивачем на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, довідки ВДАІ з обслуговування Солом'янського району м. Києва № 8538369, Звіту про визначення вартості матеріального збитку № С-1481 від 25.12.09 p., а також акту про настання страхового випадку № 6803 від 01.03.2010 p. AT «Українська охоронно-страхова компанія»виплатило страхове відшкодування страхувальнику в сумі 22 648 грн. 21 коп. (з вирахуванням франшизи) та з врахуванням, що об'єкт страхування, а саме автомобіль «КІА», державний номер НОМЕР_1, на момент дослідження (настання страхового випадку) був застрахований на 67,19% (процентне відношення розміру страхової суми до дійсної вартості об'єкту страхування), вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, без ПДВ складає 22 973 грн. 21коп. (67,19% від 34 191 грн. 42 коп.)
За твердженням Позивача, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»і ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тому до суми вимог Позивач також включив відшкодування витрат на проведення експертизи в сумі 450 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:
Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.04, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.
Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності (заява-вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу за вих. № 1522 від 15.07.2010).
Відповідач в добровільному порядку відмовився здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/4702589 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/4702589) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза 510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 14.01.2009 до 13.01.2010 (пункт 3).
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/4702589) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/4702589).
Матеріали справи свідчать, що Позивачем було сплачено потерпілому страхове відшкодування на проведення відновленного ремонту автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1, відповідно до Акту №6803 до справи №КА 199-09 про настання страхового випадку в розмірі 22648,21грн.
Полісом №ВС 4702589 передбачена франшиза в розмірі 510,00грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»встановлено, що франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Таким чином, сума страхового відшкодування розраховується за вирахуванням франшизи (22648,21- 510,00=22138,21грн.).
Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування страхової суми, що становить вартість страхового відшкодування в розмірі 22 138,21 грн., про що не заперечує Відповідач.
Вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1736,20 грн. також не задовольняється судом оскільки, відповідно до ст.547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.
Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.
В частині стягнення 450 грн. витрат на проведення експертизи суд відмовляє, оскільки ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку або місцезнаходження пошкодженого майна для визначення настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, у такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
Оскільки ПАТ «Страхова компанія «Каштан»не мала змоги реалізувати своє право, на проведення оцінки майна, надане законодавством тому вимога позивача про стягнення витрат понесених позивачем за проведення експертизи є не правомірними.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимога в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 22138,21грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В частині вимог про стягнення пені та відшкодування вартості на проведення експертизи суд відмовляє, з підстав вищезазначених.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, офіс 37, код ЄДРПОУ 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) 22138 (двадцять дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 21 коп. суми страхового відшкодування, 221 (двісті двадцять одну) грн. 38 коп. державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В решті частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 13.02.2012р.
Судове рішення № 21443079, Господарський суд м. Києва було прийнято 07.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/557. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: