Рішення № 21443025, 02.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/282-201202.02.12 За позовомПриватного підприємства «Альборз»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ПАРС»

Простягнення 17718,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 28.12.2011р.)

Від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.02.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Альборз»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРС»(далі по тексту відповідач) про стягнення 17718,00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу №24 від 27.07.2006 року, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі продажу №24 від 27.07.2006р. в частині оплати за поставлений позивачем товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, ЦК України, ст. 193 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012р. порушено провадження у справі № 5011-9/282-2012, призначено справу до розгляду на 02.02.2012р.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 02.02.2012 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та ухвала від 10.01.2012 року, проте направлені конверти повернулися до канцелярії суду у звязку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.02.2012 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.»у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, усні пояснення по справі, в яких підтримано позовні вимоги.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.07.2006 року між Приватним підприємством «Альборз»(далі по тексту Позивач; Продавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРС» укладено Договір купівлі-продажу №44 (далі по тексту - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, що визначається цим договором родзинки та інші продукти харчування, надалі - товари в асортименті, в кількості та за цінами, згідно специфікацій та накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від Продавця до Покупця і є невід'ємними частинами цього договору.

Загальна сума договору складається із окремих сум операцій купівлі-продажу, згідно специфікацій та накладних на кожну партію товару, які направляються Покупцю за весь період дії даного договору (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, найменування та кількість товару, що поставляється Покупцю згідно замовлення та узгодження між Сторонами графіка зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

У відповідності до положень п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту переходу права власності у останнього на товар, шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється за домовленістю Сторін, транспортні витрати покладаються на рахунок Покупця. Товар відпускається за цінами узгодженими обома Сторонами, згідно специфікацій, які являються невід'ємною частиною договору.

Приймання товару по кількості проводиться на складі Покупця за вагою та кількістю товару вказаного в накладних (п. 4.1. Договору).

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2006 року, в частині проведення розрахунків, до їх повного завершення.

За твердженням Позивача, 22.08.2008 року Позивачем Відповідачу було виставлено рахунок-фактуру на суму 65000, 00 грн. (належним чином засвідчену копію рахунку-фактури №РФ-0660 від 22.08.2007 року додано позивачем до матеріалів справи).

На виконання умов Договору 23.08.2007 року Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 65000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВН-0643 від 23.08.2007 року на суму 65000,00 грн. (належним чином завірена, підписана повноважними представниками сторін копія видаткової накладної додана позивачем до позовної заяви, оригінал надано для огляду в судовому засіданні). На підтвердження повноважень особи яка отримувала товар, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчену копію Довіреності №039223 від 23.08.2007р. видану Відповідачем на отримання матеріальних цінностей за рахунком №0660.

За твердженням Позивача, Відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 47282, 00 грн., сума заборгованості Відповідача складає 17718, 00 грн. (65000, 00 47282, 00 = 17718,00).

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 17718, 00 грн. за поставлений та неоплачений в повному обсязі товар.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір №24 від 27.07.2006р. є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, Позивачем передано Відповідачу товар на загальну суму 65000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №ВН-0643 від 23.08.2007р., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 3.1. Договору, Покупець зобовязаний здійснити оплату протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту переходу права власності у останнього на товар.

Право власності і ризик випадкової гибелі товару переходить до Покупця в момент його отримання, на основі підписання накладної представниками Сторін (п. 1.2. Договору).

Відповідач в порушення умов Договору свого зобовязання з оплати поставленої продукції у встановлений Договором строк належним чином не виконав у звязку із чим у Відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 17718, 00 грн., доказів оплати якої відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 17718,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.1. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не зявився, витребувані ухвалою суду документи та пояснення не надав, наведені позивачем у позовній заяві обставини не спростував.

Отже, позовні вимоги Приватного підприємства «Альборз»підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за позов майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто станом на момент подання позовної заяви від 1 609,50 грн. до 64380,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 17718,00 грн., тобто позивач повинен був сплатити 1609,50 грн. судового збору, проте, як вбачається з платіжних доручень №577 від 29.12.2011р.на суму 1411, 50 грн. та №5 від 04.01.2012р. на суму 342, 00 грн. позивачем було сплачено судовий збір за розгляд Господарським судом міста Києва позовної заяви у даній справі у розмірі 1 753,50 грн., тобто у розмірі більшому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, про повернення позивачу надлишкової суми сплаченого судового збору у розмірі 144,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРС»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15; код ЄДРПОУ 33401637) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Альборз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 24932043) 17 718 (сімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 00 коп. основної заборгованості, а також 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству «Альборз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 24932043) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 144 (сто сорок чотири) грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяБондаренко Г.П.

Дата підписання рішення 13.02.2012р.