Рішення № 21442881, 31.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/31431.01.12 За позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах

держави в особі Міністерства оборони України;

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»;

простягнення штрафних санкцій у розмірі 53266,15 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури:Шекшеєва В. С., прокурор відділу військової прокуратури

Центрального регіону України;

Від позивача:ОСОБА_2, представник, довіреність № 220/759/д від 24.11.2011

р.;

Від відповідача:не зявилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі №18/314; розгляд справи призначено на 29.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 р. відкладено розгляд справи №18/314 до 20.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 р. продовжено термін вирішення спору, відкладено розгляд справи №18/314 до 19.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. відкладено розгляд справи №18/314 до 31.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання договірних зобов'язань на суму 53266,15 грн., з яких: 39823,78 грн. розрахункова пеня, виходячи з 0,5% від обсягу недопоставленої продукції за кожен день прострочення; 3206,97 грн. інфляційних втрат; 715,490 грн. три відсотки річних від простроченої суми; 9520,00 грн. штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник від прокуратури в судових засіданнях просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Емансіс», відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, повноважних представників у судове засідання не направив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2010 року між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Емансіс»було укладено договір №249/3/10 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, відповідно до якого відповідач зобов'язався у 2010 році поставити для потреб Міністерства оборони України устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, зазначене у специфікації, а позивач зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в асортименті, кількості, у строки та за цінами, наведеними в специфікації.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування (номенклатура, асортимент) продукції: устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, кількість продукції: концентратори кисню (концентратори кисневі медичні LFY-I-8A) 30 комплектів, відсмоктувачі електричні (відсмоктувачі медичні портативні універсальні «Екстерна Медична Допомога»9Е-В) 60 комплектів.

У специфікації продукції до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №249/3/10 від 10 грудня 2010 року, яка є додатком №1 до вищевказаного договору, зазначено, що всього має бути поставлено замовнику 30 концентраторів кисневих медичних LFY-I-8A на суму 539700,00 грн. і 60 відсмоктувачів медичних портативних універсальних «Екстерна Медична Допомога»9Е-В на суму 240000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору становить 779700,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.1. передбачено, що учасник (відповідач) повинен передати замовнику продукцію, передбачену цим договором, якісні характеристики якої повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації і підтверджуватись документально сертифікатами відповідності, реєстраційними свідоцтвами, інструкціями з експлуатації та технічного обслуговування, затвердженими в установленому порядку, супроводжуватися документами щодо кількості, комплектності, найменування та виробника.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати позивачем після предявлення відповідачем рахунку на оплату продукції, підписаним без використання факсиміле директором, головним бухгалтером та завіреним печаткою учасника.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що до рахунку додається акт прийому продукції та копія свідоцтва про державну реєстрацію продукції.

Порядок розрахунків оплата фактично поставленої продукції на підставі належним чином оформлених документів (п. 4.3. договору).

Згідно з п. 5.1. договору, кінцевий термін поставки продукції 30 грудня 2010 року.

Одержувачем продукції є військові частини замовника згідно рознарадяки Міністерства оборони України (п. 5.2. договору).

Відповідно до рознарядки (додаток №2 до договору), відповідач зобов'язався поставити продукцію до Військової частини А1952.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обовязку за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі продукції за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 0,1% від обсягу непоставлених (недопоставлених) товарів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день поставки (п. 7.2. договору).

Претензії по кількості заявляються та приймаються в письмовій формі протягом 20 робочих днів з дати підписання відповідного акту (п. 7.3.1 договору).

Учасник реєструє претензію та повинен дати відповідь не пізніше 5 робочих днів з дати її отримання. В разі, якщо відповідь на претензію не отримана протягом 5 робочих днів з дати отримання претензії, ця претензія вважається такою, що визнана (п. 7.3.2. договору).

Згідно з п. 7.3.6. договору, за порушення умов договору щодо якості (комплектності) продукції учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісної (некомплектної) продукції.

У випадках, не передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством (п. 7.4. договору).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.21010 року.

Додатковою угодою №1 від 22 грудня 2010 року до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 10 грудня 2010 року №249/3/10 передбачено, що з метою повного і своєчасного використання коштів для забезпечення невідкладних потреб Збройних Сил на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2010 року №969 «Питання використання в 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами»зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року №1145 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2010 р. №969»замовник може здійснювати попередню оплату за цим договором.

В додатковій угоді №1 до договору також зазначено про доповнення договору від 10 грудня таким підпунктом 7.2.1.: у разі неподання учасником документів, що підтверджують фактичне постачання продукції у термін до 18 січня 2011 року, учасник повертає замовнику залишок невикористаних коштів, що були отримані у якості попередньої оплати на реєстраційний рахунок замовника та сплачує штраф у розмірі 0,5% від обсягу непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ.

27 грудня 2010 року відбулася попередня оплата за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 10 грудня 2010 року №249/3/10 у розмірі 779700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №249/7 від 27.12.2010 року.

На виконання пункту 4.1. договору, відповідач предявив рахунок-фактуру №336 на оплату продукції на суму 779700,00 грн., підписаний директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс».

Як зазначалось вище, пунктом 4.2. договору передбачено, що до рахунку додається акт прийому продукції та копія свідоцтва про державну реєстрацію продукції.

В матеріалах справи містяться акти прийому №5 і №6 медичного обладнання від 18 січня 2011 року на суму 643700,00 грн. і свідоцтво про державну реєстрацію продукції (комплекси забезпечення киснем медичні та відсмоктувачі медичні «Екстрена медична допомога»), а також акт прийому медичного обладнання №12 від 24 березня 2011 року на суму 136000,00 грн. та свідоцтво про державну реєстрацію продукції (відсмоктувачі медичні «Екстрена медична допомога»).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобовязання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідач по справі зобов'язався поставити позивачеві продукцію на загальну суму в розмірі 779700,00 грн. до 18 січня 2011 року відповідно до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 10 грудня 2010 року №249/3/10 та додаткової угоди №1 до нього.

Позивачем була здійснена попередня оплата вартості продукції за договором і, відповідно, 18 січня 2011 року є кінцевим терміном виконання зобовязання щодо поставки продукції за договором.

Фактично на цю дату було поставлено медичного обладнання на суму 643700,00 грн. Інша частина медичного обладнання на суму 136000,00 грн. була поставлена відповідачем понад встановлені терміни, а саме 24 березня 2011 року.

Таким чином, відповідачем не дотримані умови договору щодо строків поставки продукції. Зобовязання вважається таким, що прострочене з боку відповідача.

Враховуючи той факт, що, відповідно до п. 7.2.1 додаткової угоди №1 до договору, у разі неподання учасником документів, що підтверджують фактичне постачання продукції у термін до 18 січня 2011 року, учасник повертає замовнику залишок невикористаних коштів, що були отримані у якості попередньої оплати на реєстраційний рахунок замовника та сплачує штраф у розмірі 0,5% від обсягу непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, відповідач після закінчення терміну поставки продукції зобовязаний був повернути на реєстраційний рахунок позивача 136000,00 грн. залишок невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати. Дана умова не була виконана відповідачем.

Позивачем на адресу відповідача направлялися листи від 24 січня 2011 року за вих. 249/5/377, від 10 лютого 2011 року №249/5/783, від 23 лютого 2011 року №294/4/1060, від 14 березня 2011 року №249/5/1400, від 31 березня 2011 року №249/5/1877, від 21 червня 2011 року №249/5/3460 з проханням виконати зобовязання або повернути грошові кошти у розмірі 136000,00 грн., а потім про стягнення штрафних санкцій.

У відповідь на вищезазначені листи відповідачем було виконано зобовязання 24 березня 2011 року, а також на момент подачі позову сплачено наступні суми штрафних санкцій: 346,52 грн., що підтверджується листом ТВО директора Військово-медичного департаменту МОУ від 04.02.2011 р., 981,81 грн., що підтверджується ТВО директора Військово-медичного департаменту МОУ від 23.02.2011 р., пізніше ще 2367,89 грн., що підтверджується листом заступника директора Військово-медичного департаменту МОУ від 16.06.2011 р.

11 липня 2011 року на адресу Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України було направлено відповідь на претензію №249/5/3460 від 21.06.2011 року, в якій директор ТОВ «Емансіс»погоджується зі сплатою виставленої пені в сумі 39823,78 грн.

Всього, відповідно до п. 7.2.1 договору за 64 дні прострочення нараховано пеню у розмірі 43520,00 грн., з яких, як зазначалося вище, сплачено відповідачем на момент подачі позовної заяви до господарського суду 3696,22 грн. Тобто, стягненню підлягає 39823,78 грн. пені.

Відповідно до п. 7.4. договору, у випадках, не передбачених договором, сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем також нараховані інфляційні втрати у розмірі 3206,97 грн. та 715,40 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі, якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобовязання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто, враховуючи, що прострочення становить 64 дні, позивачем додатково нараховано штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленої продукції у розмірі 9520,00 грн.

Отже, стягненню підлягає нарахована пеня, інфляційні втрати, три відсотки річних, а також штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленої продукції.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1 ч. 1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс» (інд. 041074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 32863899) на користь Міністерства оборони України (інд. 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 0003402) 39823 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 78 коп. пені; 3 206 (три тисячі двісті шість) грн. 97 коп. інфляційних втрат; 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 49 коп. трьох відсотків річних; 9 520 (дев'ять тисяч пятсот двадцять) грн. 00 коп. штрафу. Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс» (інд. 041074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 32863899) на користь Державного бюджету України 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 07.02.2012 р.