Рішення № 21442559, 15.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/9/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12 Справа № 13/439д/09-27/190д/10-18/5009/3037/11-5009/8069/11

Суддя Хуторной В.М. при секретарі Романовій К.І.

За участю представників: від позивача ОСОБА_1, довіреність №01/664 від 9.11.11 р.; від третьої особи 2 ОСОБА_2 угода №09-А від 30.01.12 р.; інші представники не зявилися;

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №13/439д/09-27/190д/10-18/5009/3037/11-30/5009/8069/11

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (скорочено РВ ФДМУ);

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда», с. Гнаровське Вільнянського району Запорізької області (скорочено ТОВ «Лаванда»);

до відповідача 2: Дочірнього підприємства «Володимир»приватного підприємства «Діана-Сервіс», м. Запоріжжя (скорочено ДП «Володимир»);

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції, м. Вільнянськ Запорізької області (скорочено ВДВС);

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, (замінено на ОСОБА_3) м. Запоріжжя

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на обєкт нерухомості, -

Ухвалою господарського суду від 30.01.2011 р. справа №13/439д/09-27/190д/10-18/5009/3037/11 прийнята до провадження суддею Хуторним В.М., присвоєно номер провадження 31/9/12, засідання суду призначено на 15.02.2012 р.

За клопотанням представників позивача та 3 особи 2, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно Свідоцтва про шлюб серії 1-ЖС №НОМЕР_1 від 23.03.2010 р. ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_3, тому у відповідності до ст. 25 ГПК України, суд здійснює заміну назви третьої особи 2.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

21 жовтня 2009 р. РВ ФДМУ подано позов до ТОВ «Лаванда»та ДП «Володимир»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.02.2001 р. та визнання права державної власності на обєкт нерухомості за Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Вимоги мотивовані обставинами, викладеними в позові, та обґрунтовані ст. 41 Конституції України, Законом України «Про передачу обєктів права державної власності та комунальної власності», ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 32, 48, 59, 76, 80, 83, 145, 225, ЦК Української РСР, Прикінцевими положеннями ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалась неодноразово судовими інстанціями. Постановою ВГС України від 12.12.2011 р. попередні судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

21.07.2011 року актом обстеження обєкту державного майна встановлено, що гуртожиток, який в процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу ВАТ «Краснозапорожское», що знаходиться за адресою пров. Новий, 1, с. Солоне Вільнянського району Запорізької області, відсутній (демонтований), на місці гуртожитку знаходиться купа сміття, залишки бетону, бита цегла, земельна ділянка на місці розташування гуртожитку заросла буряном.

09.03.2004 року прийнято рішення Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 2 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність та передачу у господарське відання державного майна, яке перебуває на балансі ВАТ «Краснозапорожское».

Згідно наказу РВ ФДМУ від 28.04.04 р. наказано передати безоплатно у комунальну власність територіальної громади с. Солоне обєкти соціальної інфраструктури згідно переліку, у п. 13 якого визначено гуртожиток №1034. Пунктом 3 цього наказу визначено про необхідність Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області скласти та передати регіональному відділенню оригінали чи копії актів приймання-передачі. Таких актів суду не надано.

16.02.2001 року укладено договір купівлі-продажу між ТОВ «Лаванда»(продавець) та ДП «Володимир»(покупець), за умовами якого, виконуючи свої зобовязання перед ВДВС за договором про реалізацію майна ВАТ «Краснозапорожское», на яке звернено стягнення при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_5 на користь КБ «Приватбанк», продавець зобовязується передати у власність покупця за обумовлену даним договором суму грошей - споруду гуртожитку, який належить боржникові за виконавчим документом ВАТ «Краснозапорожское»для послідуючого демонтажу цієї споруди і отримання будматеріалів, відомості про кількість та якість яких викладена у даному договорі і які зазначаються в подальшому як товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору, а також виконати інші умови даного договору.

Пунктом 1.3 договору визначено місцезнаходження товару: споруда гуртожитку ВАТ «Краснозапорожское», яка знаходиться в с. Солоне, Вільнянського району, Запорізької області і яка підлягає демонтажу.

19.09.2008 року укладено договір купівлі-продажу будматеріалів у вигляді споруди під демонтаж між ДП «Володимир»(продавець) та гр. ОСОБА_3 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 за реєстраціоним №463, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив будматеріали, які були використані у вигляді білої (силікатної) та червоної цегли, плит перекриття, ригелів, перемичок віконних та дверних, сходових маршів та фундаментних блоків.

29.10.2008 року РУ ФДМУ складено акт перевірки наявності, утримання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Краснозапорожское»в процесі приватизації, в якому визначено, що гуртожиток №1034 не використовується та зобовязано сумісно з ліквідатором ВАТ «Краснозапорожское», представникам Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та РВ ФДМУ здійснити обстеження обєктів державного майна, які ушкоджені, зруйновані та скласти відповідні акти. Акти направити до органів прокуратури. Постановою слідчого від 29.12.2008 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою РВ ФДМУ.

09.12.2008 р. позивач видав письмове підтвердження права державної власності на будівлю гуртожитку, яка не включена до статутного фонду ВАТ «Краснозапорожское»під час приватизації.

Згідно листа ОП Запорізьке міжміське БТІ від 11.07.2011 р. «у сховищі інвентаризаційно-реєстраційних справ ОП ЗМБТІ відсутня інвентаризаційно-реєстраційна справа на обєкт нерухомості за адресою: пров. Новий, 1, с. Солоне, Вільнянського району, Запорізької області; технічна інвентаризація та реєстрація права власності на обєкт нерухомості за даною адресою спеціалістами ОП ЗМБТІ не проводилась».

Згідно листа від 07.07.2011 р. знищені виконавчі провадження, що закінчені до 22.04.2006 р., тому надати інформацію стосовно підстав продажу гуртожитку, що перебував на балансі ВАТ «Краснозапорожське»ВДВС не може.

ТОВ «Лаванда», що є продавцем за спірною угодою, та діяло на підставі договору з ВДВС про реалізацію арештованого майна, також повідомляє суд про відсутність договорів, що укладені у 2001 році та відомостей бухгалтерського обліку, які б підтверджували укладення та виконання спірного договору у звязку з із зміною складу засновників та керівника підприємства.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підставах.

Згідно з Реєстром державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, на балансі ВАТ «Краснозапорожское»перебував гуртожиток, який не увійшов в процесі приватизації до його статутного фонду та розташований в с.Солоне Вільнянського району, пров. Новий, 1.

У Плані приватизації підприємства птахорадгоспа «Краснозапорожское»від 27.06.1996 р. зазначено перелік і вартість майна підприємства, яке не підлягає приватизації та передається на баланс ВАТ «Краснозапорожское», серед якого значиться державний житловий фонд.

Зазначений гуртожиток є об'єктом державної власності та підлягав передачі у комунальну власність с. Солоне, відповідно до рішення № 2, 12 сесії, 24 скликання від 09.03.04 р. Вільнянського району «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність та передачу у господарське відання державного майна, яке перебуває на балансі ВАТ «Краснозапорожское»та наказу РВ ФДМУ по Запорізькій області від 28.04.04 р. № 182 «Про передачу державного житлового фонду у комунальну власність».

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об'єкти: житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями1 та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом). До теперішнього часу зазначене нерухоме державне майно, не передано до комунальної власності Солоненської сільської ради.

Відділом державної виконавчої служби Вільнянського РУЮ на спірний гуртожиток було звернуто стягнення на майно ВАТ «Краснозапорожское»при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_5 Зазначене нерухоме майно було відчужене за договором купівлі-продажу від 16.02.2001 р., який було укладено між ТОВ «Лаванда»та ДП «Володимир», яке в свою чергу здійснило перепродаж спірного гуртожитку громадянці ОСОБА_3 Нерухоме майно було передано як будівельні матеріали що були у використанні.

Статтею 5 ЦК України, визначено: акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У відповідності до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до правовідносин застосовується цивільне законодавство Української РСР, яке діяло на момент їх виникнення.

Стаття 86 ЦК УРСР наводить поняття права власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Спірний обєкт є гуртожитком, тому відноситься до житлового фонду і є державною власністю в силу норм житлового законодавства Української РСР та Закону України «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності».

Укладений договір купівлі-продажу від 16.02.2001 р. суперечить вимогам закону з наступних підстав:

Сторони договору всупереч ст. 41 Конституції України використали державну власність на власну користь всупереч інтересам суспільства.

Згідно до ст. 32 ЦК Української РСР, юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями належним їй на праві власності (закріпленим за нею) майном, якщо інше не встановлено законодавчими актами.

Що стосується права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.

При переданні об'єкту нерухомості на баланс підприємства, до нього не переходило право власності.

У відповідності до ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

За таких обставин, звернення стягнення на неналежне боржникові майно, з боку ВДВС було протизаконним.

Усі субєкти права власності є рівними перед законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Предметом у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.02.2001 р. на підставі ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР та визнання права державної власності на обєкт продажу за спірною угодою.

Статті 225, 145 Цивільного кодексу УРСР, а також п. 15 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»до спірних правовідносин суд не застосовує, оскільки даний позов за змістом не є віндикацією.

За ст. 48 ЦК УРСР, недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону, тому позов в частині вимог про визнання договору купівлі-продажу від 16.02.2001 року між ТОВ «Лаванда»та ДП «Володимир»підлягає задоволенню.

Представником третьої особи 2 надана суду письмова заява про застосування строку позовної давності у цій справі, яка не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі.

В частині вимог про визнання права державної власності на обєкт нерухомості, що розташований в с. Солоне Вільнянського району, пров. Новий. 1 за РВ ФДМУ, слід відмовити, оскільки згідно зібраних матеріалів справи такого обєкту на даний час не існує.

В задоволенні заяви РВ ФДМУ про забезпечення позову, слід відмовити.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволених вимог покладаються на відповідачів порівну, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати договір купівлі - продажу від 16.02.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда»та Дочірнім підприємством «Володимир»приватного підприємства «Діана-Сервіс»недійсним з моменту його укладання.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда»(70017, Запорізька область, Вільнянський район, с. Гнаровське, вул. Молодіжна, 23, код ЄДР 22145839) на користь Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО: 813015, Код ЄДР: 38025409, № рахунку 31215206783007 - 536 (пятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Володимир»приватного підприємства «Діана-Сервіс», (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 44 кв. 129, код ЄДР 30150560) на користь Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО: 813015, Код ЄДР: 38025409, № рахунку 31215206783007 - 536 (пятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяХуторной В.М.

Повний текст рішення складено 17.02.2012 р.